Ухвала суду № 96184239, 09.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/155/2021

Номер справи 229/3311/20

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

« 09 » квітня 2021 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши позовну заяву Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису про смерть, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису про смерть.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2020 року вищевказана позовна заява залишена без руху, копію якої направлено позивачу поштою та на електронну поштову адресу.

12.03.2021 року позивачеві було направлено нагадування про необхідність усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 03.09.2020 року.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, Європейський суд з прав людини відхиляє скаргу заявника на порушення права доступу до суду, якщо він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи (остаточне рішення у справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017р.), про що, зокрема, свідчить те, що він не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України було встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позивач покладений на нього обов`язок не виконав, з дня звернення до суду з позовом не вживав жодних заходів, щоб дізнатися про стан розгляду його справи, станом на 09.04.2021 року недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоліки, визначені ухвалою суду від 03.09.2020 року у встановлений строк позивачем не усунуті, а тому позовна заява Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису про смерть, підлягає поверненню на підставі вимог ст. 185 ч. 3 ЦПК України.

Згідно з викладеним, керуючись ст.ст. 185, 258-261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису про смерть - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з тим самим позовом, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова