Постанова № 9618393, 26.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2010 р. Справа № 2а-2944/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря: Дутчак Л.В.

представника позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Семенців І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за постановами за № 060030 від 30.10.2008 року та за №080999 від 13.02.2009 року розмірі 3400 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 року Івано-Франківській транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення фінансових санкцій за постановами за № 060030 від 30.10.2008 року та за №080999 від 13.02.2009 року розмірі 3400 гривень.

Позов мотивовано тим, що 27.10.2008 року, 07.02.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»допущені відповідачем, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без належно оформлених документів: дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником. Виявлені порушення зафіксовані в актах за № 1096941 від 27.10 2008 року та за №110630 від 07.02.2009 року. За наслідками розгляду вказаних актів, 30.10.2008 року та 13.02.2009 року винесено постанови за №№06030, 080999 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3400 гривень за вчинене правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 3400 гривень відповідачем добровільно не сплачена.

Прокурор в судове засідання не зявився.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився повторно, хоча про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2008 року, при наданні відповідачем послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Ясень-Івано-Франківськ на транспортному засобі державний номерний знак НОМЕР_1 позивачем виявлено та задокументовано в акті за № 1096941 факт відсутності дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником, що є порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно за наслідками розгляду якого, 30.10.2008 року винесено постанову за №060030 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень за вчинене правопорушення.

07 лютого 2009 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області повторно виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»допущені відповідачем, а саме: відсутності дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником, квитанції про оплату послуги при наданні відповідачем послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Ясень-Перегінське на транспортному засобі державний номерний знак НОМЕР_1..Виявлені порушення зафіксовані в акті за №110630 від 07.02.2009 року. Відповідно за наслідками розгляду якого, 13.02.2009 року винесено постанову за №080999 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень за вчинене правопорушення

Постановами за №060030 від 30.10.2008 року, №080999 від 13.02.2009 року до відповідача застосовані фінансові санкції на загальну суму 3400 гривен. Відповідачем фінансові санкції не сплачено, постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувались.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Відповідно до якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред»являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Судом встановлено, що відповідачем отримано ліцензію серії АВ за №448919 на здійснення перевезень автомобільним транспортом тільки 10.12.08 року. Одночасно до ліцензії виготовлено ліцензійну картку на транспортному засобі державний номерний знак НОМЕР_1. Тобто ліцензія на здійснення послуг з пасажирський перевезень та ліцензійна картка на автомобілі НОМЕР_2 відповідачем виготовлені після допущених порушень Закону України «Про автомобільний транспорт», що мали місце 27.10.2008 року.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а саме - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувались.

Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем пасажирських перевезеннях наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обовязком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100 з ОСОБА_2, 77673, вулиця Вагилевича, 584, село Ясень, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 фінансові санкції в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за постановами про застосування фінансових санкцій за № 060030 від 30.10.2008 року та за №080999 від 13.02.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.03.2010 року.