Рішення № 96181798, 06.04.2021, Вишгородський районний суд Київської області

06.04.2021 Справа № 363/1969/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гриб Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона не може дійти згоди з колишнім чоловіком з приводу визначення місця проживання їх спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли відповідачна момент звернення до суду декілька разів погрожував відібранням дитини. На підставі викладеного просила визначити місце проживання дитини разом з матір`ю за місцем її проживання. Крім того посилалася на те, що у зв`язку з розпадом сім`ї відповідач достатньої участі в утриманні свого сина не приймає, а тому на його утримання просить стягнути щомісячно із відповідача аліменти в розмірі 3 000 грн., починаючи з 01 лютого 2020 року, оскільки з того часу нею вживалися заходи щодо одержання аліментів від відповідача.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації подав заяву про розгляд справи за його відсутності та висновок про визначення місця провадження малолітнього ОСОБА_3 .

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в тому числі в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подавав.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 14 серпня 2018 року Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 24 квітня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року.

23 жовтня 2019 року позивачка разом з сином взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою АДРЕСА_1 .

30 листопада 2019 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , про що Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 30 листопада 2019 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з актів обстеження умов проживання та виховання дитини в сім`ї від 04 березня та 19 жовтня 2020 року складених співробітниками служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживають в однокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Квартира розташована на 1-му поверсі 4-х поверхового багатоквартирного будинку. До будинку підведено всі необхідні комунікації: електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення газове (котел). У квартирі чисто, тепло, світло, прибрано. Наявна необхідна побутова техніка, кімната та кухня мебльовані. Для перебування малолітньої дитини створено необхідні умови, відведено окреме місце для сну, навчання, харчування, проведення дозвілля.

Сукупний дохід сім`ї становить 28 500 грн., з них: 27 000 грн. заробітна плата ( ОСОБА_1 працює у військовій частині №3077, ОСОБА_6 працює у «Іміджево-видавничому центрі Національної гвардії України») та 1 500 грн. щомісячна адресна допомога внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_3 забезпечений сезонним одягом, шкільним приладдям, засобами гігієни та необхідними побутовими речами. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 займаються вихованням, навчанням, розвитком та утриманням малолітньої дитини. В квартирі де проживає ОСОБА_3 створено належні умови, дитина забезпечена всім необхідним.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 24 січня 2020 року складеного депутатом Вишгородської міської ради Київської області, матеріально-побутові умови проживання дитини задовільні, квартира після ремонту в гарному стані, у дитини є все необхідне, місце для навчання, ліжко, настільні ігри, телевізор.

Як вбачається з довідки Військової частини 3077 від 23 квітня 2020 року №86 ОСОБА_1 працює у відділенні зв`язку та інформатизації СВЗ, середньомісячний дохід якої становить близько 14 500 грн.

Згідно службової характеристики за період проходження служби на посаді оператора - експедитора групи обробки електронних повідомлень відділення зв`язку та інформатизації стаціонарного вузла зв`язку солдат ОСОБА_1 зарекомендувала себе добре. Програму бойової, спеціальної та гуманітарної підготовки засвоює на оцінку «добре». На дорученій ділянці роботи справляється у повному обсязі. Покладені на неї завдання виконує сумлінно та в строк, проявляє при цьому старанність та розумну ініціативу. Постійно працює над підтриманням на належному рівні своїх професійних здібностей, отримані знання вміло використовує в практичній діяльності. Штатну техніку зв`язку знає добре, постійно працює над підвищенням фахового рівня. Здатна якісно виконувати поставлені завдання, швидко орієнтуватися і вміло діяти в складних обставинах. Вимоглива до себе, здатна критично оцінювати свою діяльність. У спілкуванні доброзичлива, тактовна та коректна, за характером спокійна та врівноважена, на критику реагує правильно, вміє робити правильні висновки. Користується авторитетом у військовому колективі. В стройовому відношенні підтягнута. Завжди має охайний зовнішній вигляд. Дисциплінарних стягнень не має.

Згідно довідки №163 від 14 листопада 2019 року ОСОБА_3 навчається в спеціалізованій школі №124 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Подільського району м. Києва з 01 вересня 2019 року по теперішній час. За період навчання всіма питаннями з організації навчального процесу (доставлення до навчального закладу та супроводження після уроків, відвідування батьківських зборів, спілкування з вчителями з приводу навчально-виховного процесу, тощо) та матеріального забезпечення учня здійснювалось його мати ОСОБА_1 . Батько учня ОСОБА_2 в забезпеченні та організації навчально-виховного процесу ОСОБА_3 участі не брав, справами сина не цікавився, школу жодного разу не відвідував.

Відповідно до довідки Спеціалізованої школи №124 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Подільського району м. Києва №30/01-03 від 18 лютого 2020 року, всі матеріальні витрати, пов`язані з харчуванням ОСОБА_3 на групі продовженого дня ОСОБА_1 оплачує самостійно.

Як вбачається з довідки №111 від 11 листопада 2019 року ОСОБА_3 навчався в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №113 технологічного та спортивного профілю навчання з 14 березня 2019 року по 31 травня 2019 року. Адміністрація школи засвідчує, що батько дитини протягом навчання дитини в школі участі у шкільних заходах не приймав, до школи не приходив. Вихованням дитини займалась виключно мати ОСОБА_1.

22 лютого 2020 року позивачка направила на адресу відповідача листа з проханням взяти участь у матеріальному забезпеченні проживання, навчання, оздоровлення та виховання його сина грошовими коштами у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з січня 2020 року до настання його повноліття.

Згідно висновку органу опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 №7-20/2565 від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 належним чином виконує батьківські обов`язки, матеріально утримує сина, забезпечує належний рівень його життя, дбає про його розумовий та фізичний розвиток, має самостійний дохід. Враховуючи вищевикладене, в інтересах дитини орган опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно вимог ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як встановлено по справі, малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю в квартирі в м. Вишгороді, Київської області, в якій створені всі належні умови для його повноцінного проживання, навчання та виховання. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального розвитку.

Крім того, доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю підтверджується також і висновком органу опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації Київської області.

Таким чином суд вважає необхідним визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю, що найбільше буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 2 та 3 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2020 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Вирішуючи питання про визначення розміру аліментів, суд виходить зі змісту позовних вимог та згідно ст. 182 СК України враховує матеріальний позивачки, яка потребує матеріальної допомоги відповідача, який за твердженням позивачки в необхідному, достатньому обсязі участі в утриманні дитини не приймає.

Разом з тим, за відсутності в справі доказів про розмір доходів відповідача, суд вважає необхідним визначити аліменти в мінімальному рекомендованому розмірі, який становить один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і тим самим позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.

Разом з тим, жодних належних, допустимих і достатніх доказів того, що позивачка з часу розірвання шлюбу вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не змогла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати суду не представлено.

Сам лише лист позивачки до відповідача з проханням взяти участь в утриманні дитини, за відсутності доказів його отримання ОСОБА_2 , підставою для стягнення аліментів з 01 лютого 2020 року бути не може.

Відтак, в задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів за минулий час з 01 лютого 2020 року слід відмовити.

Крім того, згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачкою представлене документальне підтвердження понесених нею судових витрат в розмірі 840 грн. 80 коп., які підлягаю стягнення з відповідача.

Крім того з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за розгляд вимоги про стягнення аліментів, від сплати судового збору за яку позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її проживання.

Стягнути щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в мінімальному рекомендованому розмірі, який становить один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 травня 2020 року до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Повне рішення суду складено 09 квітня 2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий 16 грудня 2019 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 21680105.

Суддя