Вирок № 96181777, 12.04.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1132/21

Провадження № 1-кп/362/453/21

ВИРОК

Іменем України

12.04.2021 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді Дорошенко В.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Вакуленко О.О.,

прокурора - Гайдука М.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - Москалюка А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12021110140000116 від 26.02.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кодаки Обухівського району Київської області, українець, громадянин України, має середню освіту, офіційно не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

встановив:

23.08.2020 близько 03:00 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) у м. Василькові Київської області по вул. Гоголя, 26, поряд з торговим центром «Пасаж», обвинувачений ОСОБА_2 та особа, відомості про яку містяться в іншому кримінальному проваджені, на майданчику для паркування помітили автомобіль марки «ВАЗ 2104» бежевого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », власником якого є ОСОБА_3 та фактичним користувачем - потерпілий ОСОБА_1 .

Надалі у особи, відомості про яку містяться в іншому кримінальному проваджені, виник прямий умисел на вчинення злочинних дій, які він у ході розмови попередньо узгодив із обвинуваченим ОСОБА_2 .

Реалізуючи вказаний умисел, який виник у них раптово після виявлення вказаного транспортного засобу, маючи прямий умисел та мету заволодіти вищевказаним транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попередньо розподіливши ролі кожного, обвинувачений ОСОБА_2 та особа, відомості про яку містяться в іншому кримінальному проваджені, підійшли до вищезазначеного автомобіля, відчинили незамкнуті на ключ двері. Після цього обвинувачений ОСОБА_2 сів на переднє пасажирське сидіння, а особа, відомості про яку містяться в іншому кримінальному проваджені, - за кермо.

У подальшому останній оголив проводи запалення за допомогою ножа, здійснив замикання і привів двигун у дію, після чого разом із ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли.

Обвинувачений ОСОБА_2 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно тієї ночі перебував з товаришем на ім`я ОСОБА_4 поруч з торговим центром «Пасаж», що у м. Василькові Київської області. Помітили автомобіль бежевого кольору марки «ВАЗ 2104». Товариш запропонував заволодіти вказаним транспортним засобом, він погодився. Він сів на пасажирське сидіння спереду, ОСОБА_4 - за кермо. Товариш «завів» цей автомобіль і вони поїхали у напрямку с. Кодаки Васильківського району (на той час) Київської області, покаталися близько години і залишили транспортний засіб у лісосмузі вказаного населеного пункту. У вчиненому щиро розкаявся, пообіцяв не вчиняти такого у майбутньому.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показань суду не надав, поклався на розсуд суду при призначенні обвинуваченому покарання. Крім того, при матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява потерпілого про відсутність у нього претензій до обвинуваченого.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України.

Водночас суд роз`яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, відсутності до нього претензій у потерпілого, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, відношення його до скоєного, що ініціатором вчинення цього злочину не був, відсутності претензій у потерпілого до обвинуваченого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов`язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті. Також, з урахуванням вищезазначеного, суд не вважає за доцільне призначати обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання, можливість призначення якого передбачена санкцією статті, за якою обвинувачується.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.

Розподіл процесуальних витрат суд вирішує у порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 14243 (чотирнадцять тисяч двісті сорок три) гривні 82 копійки.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-автомобіль марки «ВАЗ 2104» бежевого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 » та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_2 на автомобіль марки «ВАЗ 2104» бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_1 ,- залишити у його користуванні;

-сліди папілярних ліній на 5 СТ на різних аркушах білого паперу, які упаковано до паперового конверту, змив з чохла руля та ручки на 1 вушну паличку, який поміщено до паперового конверту, змив з руля та ручки ручного гальма на 1 ватну вушну паличку, який поміщено до паперового конверту, предмет схожий на ніж з пластиковою рукояткою біло синього кольору та предмет, зовні схожий на лезо ножа, обмотані аркушами білого кольору та поміщено до паперового конверту, що передані до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області,- залишити при матеріалах кримінального провадження № 12021110140000116 від 26.02.2021.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя В.М. Дорошенко