Ухвала суду № 96171945, 05.04.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1421/19

За заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178),

за участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2Г, літ. А)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2),

про визнання недійсним правочину, оформленого заявою № 810-Сл-7775-0519 від 21.05.2019 р. про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог,

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Мицько Р.М. (довіреність № 14-17 від 15.01.2021 р.);

від відповідача: Богдан С.В. (довіреність № Др-139-1220 від 30.12.2020 р., свідоцтво адвоката № 000927 від 06.02.2018 р.);

від третьої особи 1: Василевська О.В. (довіреність № 452 від 30.12.2020 р., свідоцтво адвоката ЛГ № 29/11-4 від 29.11.2019 р.);

від третьої особи 2: Василевська О.В. (довіреність № 007.1Др-85-1220 від 14.12.2020 р., свідоцтво адвоката ЛГ № 29/11-4 від 29.11.2019 р.).

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" за участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут", про визнання недійсним правочину, оформленого заявою № 810-Сл-7775-0519 від 21.05.2019 р. про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог позов задоволено повністю. Визнано недійсним правочин, оформлений Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (на даний час - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз") заявою № 810-Сл-7775-0519 від 21.05.2019 р. про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог та стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1921,00 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р. рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 залишено без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 02.02.2021 р. було закрито касаційне провадження у справі № 911/1421/19 за касаційною скаргою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р.

22.02.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надійшла заява № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами, в якій відповідач просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на наявність істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, станом на час розгляду справи.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2021 р., відповідно до ст.ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву у справі № 911/1421/19 передано для розгляду судді Бабкіній В.М.

Положеннями частини 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2021 р. було прийнято заяву про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній справі, розгляд заяви призначено на 22.03.2021 р.

16.03.2021 р. до господарського суду Київської області від представника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення № 39/1-1880-21 від 10.03.2021 р. (вх. № 6063/21 від 16.03.2021 р.) на заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р за нововиявленими обставинами, за змістом яких позивач вважає викладені в останній посилання безпідставними, оскільки на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у даній справі, рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 не існувало, у зв`язку з чим останнє не може вважатися нововиявленою обставиною. Окрім того, позивач зазначає, що вирішення спору у справі № 910/9617/20 не скасовує, у разі встановлення у даній справі, факту спірності вимог за одностороннім правочином № 810-Сл-7775-0519 від 21.05.2019 р. на момент його вчинення. З огляду на викладене, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у даному випадку вважає відсутніми усі необхідні умови існування нововиявлених обставин та просить суд відмовити у задоволенні заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р за нововиявленими обставинами у даній справі.

22.03.2021 р. до господарського суду Київської області від представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надійшло клопотання № 1903/21 від 19.03.2021 р. (вх. № 6535/21 від 22.03.2021 р.) про зупинення провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування заявленого клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" зазначає, що Окружним адміністративним судом м. Києва розглядається справа № 640/3438/21 за позовом НАК "Нафтогаз України" про визнання протиправним та нечинним абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143 "Питання споживання природного газу". Як вбачається з ухвали адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 640/3438/21, звернення позивача з даним позовом стало наслідком звернення постачальників природного газу для потреб населення, які закуповували газ у позивача у період 2015-2019 р.р., до суду з позовами до НАК "Нафтогаз України" про повернення сум переплачених коштів, сплачених на користь позивача за придбаний природний газ, а також стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Разом з тим, справи за позовами таких постачальників до НАК "Нафтогаз України", були зупинені господарськими судами до розгляду адміністративної справи № 640/3438/21, зокрема, з тих підстав, що у справі № 640/3438/21 будуть встановлюватися обставини щодо чинності або нечинності абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р., на підставі якої виникла переплата, які господарський суд не зможе встановити, так як це питання виходить за межі його юрисдикції. Зважаючи на те, що у даній справі № 911/1421/19 НАК "Нафтогаз України" аналогічно, як і в інших справах, заперечує проти існування переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" та ТОВ "Київоблгаз Збут", яка виникла на підставі абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р., АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" просить суд зупинити провадження у даній справі № 911/1421/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/3438/21.

У судовому засіданні 22.03.2021 р. представник відповідача (заявника) підтримував клопотання щодо зупинення провадження у даній справі; представник ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" зазначав про направлення до суду письмових пояснень, які станом на час судового засідання до справи не надійшли; представник ТОВ "Київоблгаз Збут" заявив клопотання про надання останньому додаткового часу для підготовки письмових пояснень; представник позивача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. було відкладено судове засідання з розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на 05 квітня 2021 р.

23.03.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" надійшли пояснення № 497007.2-Ск-3467-0321 від 18.03.2021 р. (вх. № 6681/21 від 23.03.2021 р.), відповідно до яких третя особа 2 зазначала, що господарським судом міста Києва в рішенні від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 позов ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з АТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» суму безпідставно збережених коштів у розмірі 966396645,10 грн., 3% річних у розмірі 26981195,35 грн., інфляційні у розмірі 5689716,58 грн. та судовий збір у розмірі 410616,29 грн. Зокрема, в рішенні суду було зазначено, що в матеріалах справи містяться копії договорів про відступлення права вимоги, укладені станом на момент звернення до суду із даним позовом між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та АТ «Дніпропетровськгаз»: від 02.05.2019 р. № 02-05/19 на суму 382457448,59 грн., від 21.05.2019 р. № 21-05/19 на суму 100371794,83 грн., від 06.11.2019 р. № 06-11/19 на суму 8786661,13 грн., від 22.11.2019 р. № 22-11/19 на суму 25037462,70 грн., від 06.12.2019 р. № 06-12/19 на суму 11988369,84 грн., від 15.01.2020 р. № 01/20 на суму 3434525,52 грн.; АТ «Київоблгаз» від 13.05.2019 р. № 56S810-12448-19 на суму 134523511,54 грн.; АТ «Дніпрогаз» від 21.05.2019 р. № 56А-491-5015-19 на суму 106250404,02 грн., від 14.01.2020 р. № 56А-491-14б-20 на суму 17009665,89 грн., всього на загальну суму 789859844,06 грн. Господарським судом проаналізовано договори про відступлення права вимоги та встановлено, що предметом цих договорів є відступлення первісним кредитором до нового кредитора права вимоги боргу, який виник у АТ «НАК «Нафтогаз України» в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню по договорам купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 р. № 15-709-Н, № 16-106-Н від 30.12.2015 р., № 16-405-Нвід 28.10.2016 р., № 17-204-Н від 12.04.2017 р., № 17-404-Н від 29.09.2017 р., № 18- 504-Н від 05.11.2018 р. Зазначені договори про відступлення права вимоги відповідають вимогам ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України. Доказів того, що договори про відступлення права вимоги визнані судом недійсними матеріали справи не містять, а отже і недійсність даних правочинів не встановлена прямим приписом закону, тобто дані договори є чинними. Отже, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» станом на момент звернення з позовом до суду правомірно відступлено право вимоги в сумі 789859844,06 грн., у зв`язку з чим у позивача відсутнє право вимоги до відповідача у даній справі на вказану суму. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення переплати підлягають задоволенню частково в сумі 966396645,10 грн., право вимоги якої не охоплені вказаними вище договорами відступлення права вимоги.

02.04.2021 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника АТ «НАК «Нафтогаз Україна» надійшли заперечення б/н, б/д (вх. № 7679/21 від 02.04.2021 р.) на клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до яких позивач заперечує проти зупинення провадження з перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у даній справі до розгляду адміністративної справи № 640/3438/21 за позовом АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправним та нечинним абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143 «Питання споживання природного газу», рішення у якій, на думку відповідача (заявника), скасує підстави позову ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у справі № 910/9617/20 (ймовірна нова обставина).

На переконання позивача, вирішення спору у справі № 640/3438/21 не має значення для даної справи, оскільки не усуває спірності вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що є підставою позову у даній справі.

З огляду на зазначене, на переконання позивача, жодних об`єктивних причин, що унеможливлюють розгляд справи № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами до попереднього вирішення в судовому порядку спору в справі № 640/3438/21, не існує.

У судовому засіданні 05.04.2021 р. представник відповідача (заявника) підтримував клопотання про зупинення провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами у даній справі, а також зазначав, що в межах розгляду справи господарського суду м. Києва № 910/9617/20 були досліджені обставини чинності договорів про відступлення прав вимоги, які були предметом позову у даній справі; представник позивача наполягав на тому, що вирішення спору у зазначеній вище справі № 910/9617/20 не скасовує спірності вимог за правочином про зарахування зустрічних вимог на момент його укладення та заперечував проти зупинення провадження у даній справі; представник третьої особи 1, 2 підтримувала клопотання відповідача заявника про зупинення та зазначала, що договори про відступлення права вимоги є чинними та дійсними.

Розглянувши клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» № 1903/21 від 19.03.2021 р. (вх. № 6535/21 від 22.03.2021 р.) про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що дане клопотання відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про зупинення провадження у справі обгрунтоване об`єктивною, на думку заявника, неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зауважує, що у справі № 911/1421/19 здійснюється перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за заявою відповідача.

При цьому, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судом у даній справі було встановлено, що відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р. не нараховується постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 р. № 619, в редакції, що діяла до 01 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 р. у справі № 640/3438/21 прийнято позовну заяву НАК «Нафтогаз України» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р., та відкрито провадження у справі.

Отже, у справі № 640/3438/21 оскаржується законність та чинність вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р.

У клопотанні про зупинення провадження у справі № 911/1421/19 АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» наголошує на гіпотетичній вірогідності існування в майбутньому судового рішення у адміністративній справі № 640/3438/21 за позовом АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправним та нечинним абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143 «Питання споживання природного газу», що скасовуватиме підстави позову ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у справі № 910/9617/20, на вирішення в якій заявник посилається як на нововиявлену обставину.

Однак, дані обставини не впливають на оцінку обставин, здійснену судом у даній справі в судовому рішенні від 30.07.2020 р., що переглядається.

Зокрема, суд вбачає, що вирішення спору в адміністративній справі № 640/3438/21 не впливатиме на встановлені судом у даній справі обставини спірності вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка є предметом зарахування зустрічних однорідних вимог, в момент вчинення вказаного правочину, що є підставою позову у даній справі № 911/1421/19.

З урахуванням зазначеного, клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1903/21 від 19.03.2021 р. (вх. № 6535/21 від 22.03.2021 р.) про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами підлягає залишенню судом без задоволення.

Поряд з цим, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19, дослідивши позиції учасників процесу, заслухавши їх представників у судовому засіданні, суд дійшов до висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

За змістом частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 р., судове провадження № 11-813за19).

Відповідно до статей 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 р. у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 р. у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 р. у справі "Праведная проти Росії").

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що в основу рішення від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 господарським судом Київської області був покладений висновок, що на час вчинення правочину, оформленого заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 р. № 810-Сл-7775-0519, позивач заперечував наявність у нього грошового зобов`язання перед третіми особами, частина яких була відступлена останніми на користь відповідача та, в подальшому, стала предметом заліку, тобто між сторонами існувала неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та, як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених ст. 601 ЦК України, для здійснення такого зарахування. Так, господарський суд Київської області при ухваленні рішення у даній справі дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» на суму 369128773,53 грн., які є предметом заліку за заявою від 21.05.2019 р., є спірними з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, у зв`язку з чим слід визнати, що правочин, оформлений відповідачем заявою від 21.05.2019 р. № 810-Сл-7775-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.

Водночас, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2020 р. було відкрито провадження у справі № 910/9617/20 за позовом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «НАК «Нафтогаз України» про зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» виконати вимоги абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143 «Питання споживання природного газу»; визнати протиправними дії АТ «НАК «Нафтогаз України» з повернення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» коригуючих актів листом від 25.04.2019 р. № 26-3525/1.17-19; зобов`язати АТ «НАК «Нафтогаз України» визнати переплату ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 1756256489,16 грн. за договорами купівлі-продажу газу від 30.06.2015 р. №15-709-Н, від 30.12.2015 р. №16-106-Н, від 28.10.2016 р. № 16-405-Н, від 12.04.2017 р. №17-204-Н, від 29.09.2017 р. № 17-404-Н, від 05.11.2018 р. № 18-504-Н та оформити первинні документи на підтвердження її визнання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 позовні вимоги ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» задоволено частково, стягнуто з НАК «Нафтогаз України» на користь ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» суму безпідставно збережених коштів у розмірі 966396645,10 грн., 3% річних у розмірі 26981195,35 грн., інфляційні у розмірі 5689716,58 грн. та судовий збір у розмірі 410616,29 грн.

У контексті спірних правовідносин господарський суд міста Києва, зокрема, дійшов висновку, що в силу положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143 правова підстава для володіння «НАК «Нафтогаз України» коштами в сумі 1756256489,16 грн., сплаченими позивачем на користь відповідача відповідно до вказаних вище договорів купівлі-продажу природного газу, в межах норм споживання природного газу, визначених постановою № 619, відпала.

Також господарським судом м. Києва проаналізовано договори про відступлення права вимоги, предметом яких є відступлення первісним кредитором до нового кредитора права вимоги щодо боргу, який виник у АТ «НАК «Нафтогаз Україна» в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню по договорах купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 р. №15-709-Н, від 30.12.2015 р. №16-106-Н, від 28.10.2016 р. № 16-405-Н, від 12.04.2017 р. №17-204-Н, від 29.09.2017 р. № 17-404-Н, від 05.11.2018 р. № 18-504-Н, а також судом встановлено, що зазначені договори про відступлення права вимоги відповідають вимогам ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України.

Отже, на думку заявника, рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 було встановлено факт невиконання АТ «НАК «Нафтогаз України» вимог постанови КМУ № 143 та факт безспірності вимог АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до АТ «НАК «Нафтогаз України».

Також на переконання відповідача (заявника), враховуючи презумпцію дійсності правочину, що встановлена статтею 204 ЦК України, договори про відступлення права вимоги від 13.05.2019 р. № 56S810-12205-19 та від 13.05.2019 р. № 56S810-12448-19 наразі є дійсними, оскільки не скасовані в судовому порядку.

Іншою нововиявленою обставиною відповідач вважає постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 р. у справі № 910/11116/19 про визнання недійсним одностороннього правочину, яка містить висновки про те, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення».

Враховуючи наведене, АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" вбачає підстави для перегляду справи № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 та постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 р. у справі № 910/11116/19.

Між тим, як зазначалось вище, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Наведених правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дотримується Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 19/5009/1481/11 та від 15 листопада 2018 року у справі № 908/1043/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказані у заяві АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки в цьому випадку відсутня необхідна ознака існування нововиявлених обставин, а саме - одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Суд відзначає, що на момент винесення рішення у даній справі (30.07.2020 р.), рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021 р. у справі № 910/9617/20 не існувало, так само не існувало і постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 р. у справі 910/11116/19, а тому висновки цих судів та обставини, що випливають з цих рішень, жодним чином не могли вплинути на висновки господарського суду Київської області щодо предмета та обґрунтованості підстав позову НАК «Нафтогаз України» у даній справі № 911/1421/19.

Відтак, встановленого факту щодо безспірності вимог, заявлених до зарахування, про встановлення якої вищенаведеними рішенням господарського суду м. Києва та постановою Верховного Суду стверджує заявник, не існувало і не могло існувати в момент прийняття рішення господарським судом у справі № 911/1421/19.

Крім того, рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. мотивоване тим, що грошові вимоги АТ «Київоблгаз» до НАК «Нафтогаз України» на суму 369128773,53 грн., які є предметом заліку за заявою від 21.05.2019 р., є спірними з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, що свідчить про невідповідність спірного правочину вимогам статті 601 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним, як такого, що вчинений з недодержанням вимог частини 1 статті 203 ЦК України.

Приймаючи рішення у даній справі, судом було встановлено, що на час вчинення правочину, оформленого заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 р. № 810-Сл-7775-0519, позивач заперечував наявність у нього грошового зобов`язання перед третіми особами, частина яких була відступлена останніми на користь відповідача та, в подальшому, стала предметом заліку, тобто між сторонами існувала неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та, як наслідок, свідчила про відсутність всіх необхідних умов, передбачених ст. 601 ЦК України, для здійснення такого зарахування на час його здійснення.

При цьому, суд зауважує, що факт спірності вказаних вище вимог існував на момент вчинення оспорюваного у даній справі правочину і був відомий відповідачу.

Поряд з цим, спірність вимог за правочином про зарахування зустрічних вимог є підставою недійсності такого правочину з моменту його вчинення, у зв`язку з чим усунення спірності вимог після вчинення правочину не скасовує обставин, пов`язаних з його недійсністю, на момент вчинення такого правочину.

За приписами ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З урахуванням зазначеного, заявник (відповідач) у заяві посилається на обставини, наявність яких не спростовує фактів та обставин, які було покладено в основу судового рішення.

Водночас, належних та допустимих доказів існування нововиявлених обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі № 911/1421/19, заявником суду не надано.

Суд також відзначає, що відповідно до п. 72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99), одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інших.

У справі «Рябих проти Росії» (рішення від 24.07.2003 р., п. 52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Втім, заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 фактично спрямована на повторний розгляд справи та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 та зазначене рішення від 30.07.2020 р. залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 227, 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1903/21 від 19.03.2021 р. (вх. № 6535/21 від 22.03.2021 р.) про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

2. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" № 1902/21 від 19.02.2021 р. (вх. № 1/21 від 22.02.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 відмовити.

3. Рішення господарського суду Київської області від 30.07.2020 р. у справі № 911/1421/19 залишити без змін.

4. Ухвалу надіслати учасникам процесу.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 12.04.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна