Рішення № 96171791, 12.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2021Справа № 910/1333/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВС - Транс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄА Груп"

про стягнення 17 600,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АВС - Транс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄА Груп" про стягнення 17 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір надання та організації послуг №06/04/20-2 від 06.04.2020 року.

На підставі разових договорів-заявок №Д.25.09.20.2 від 25.09.2020 року та №В.12.10.20.4 від 12.10.2020 року позивач здійснив перевезення на загальну суму 17 600,00 грн.

У зв`язку з неоплатою відповідачем перевезення позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 77331471 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2021 року, а саме: 02081, м. Київ, проспект Григоренка, будинок 22/20, офіс 434.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/1333/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

23.02.2021 року до канцелярії суду позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду в якій надано пояснення та додано довідку про залишкову суму боргу.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЄА Груп" (експедитор, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВС - Транс" (виконавець) укладено договір надання та організації послуг №А06/04/20-2, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується перевезти наданий йому вантаж в міжнародному та/або в міжміському сполученні з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачеві або іншій уповноваженій на одержання вантажу особі, а експедитор, після прийняття перевезення, відповідно до умов договору, зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Конкретні умови кожного перевезення зазначаються сторонами у разових договорах - заявках, які при підписанні сторонами стають невід`ємними частина цього договору. Підписані сторонами умови заявки мають пріоритетну силу щодо цього договору. Сторони керуються умовами договору, якщо ці умови не змінені заявкою (п.1.5 договору).

Як зазначено позивачем, 25.09.2020 від замовника перевезення на адресу перевізника, електронною поштою, надійшов разовий договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом №Д.25.09.20.2.

Відповідно до разового договору заявки №Д.25.09.20.2 від 25.09.2020 року:

маршрут: Степанці-Одеса

адреса завантаження: с. Степанці, Канівський р-н, Черкаська обл., вул. Польова, 1 (вул. Жовтнева,1)

дата та час завантаження: 25.09.2020 з 15:00 до 21:00

адреса та час розвантаження: 26.09.2020 з 08:00 до 11:00

вантажоодержувач: згідно ТТН

найменування вантажу: ТНВ

марка та номер автомобіля: Мерседес НОМЕР_1 , НОМЕР_2

вартість та форма оплати: 8800 грн. з ПДВ (10-15 робочих днів по оригіналам ТТН та додаткових документів до них)

На виконання вимог разового договору заявки №Д.25.09.20.2 від 25.09.2020 року позивачем виконане перевезення, на підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні: №ПМ200095329 від 25.09.2020 року, №ПМ200095330 від 25.09.2020 року, №ПМ200095331 від 25.09.2020 року.

Як зазначено позивачем, документи, які є підставою для здійснення оплати, 08.10.2020 направлені на адресу ТОВ "ЄА Груп" рекомендованим листом №0208804414070. Враховуючи те, що документи направлялися без опису вкладення, їх перелік був зафіксований в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, копію витягу якого долучено до матеріалів справи.

12.10.2020 від замовника перевезення на адресу перевізника, електронною поштою, надійшов разовий договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом №В.12.1-.20.4.

На підтвердження факту здійснення перевезення ТОВ «АВС Транс» позивачем надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Мерседес НОМЕР_1 та НОМЕР_4 на спеціалізований напівпричіп НОМЕР_2 , власником яких є ТОВ «АВС Транс».

Відповідно до разового договору заявки №В.12.1-.20.4 від 12.10.2020 року:

маршрут: Степанці-Одеса

адреса завантаження: с. Степанці, Канівський р-н, Черкаська обл., вул. Польова, 1 (вул. Жовтнева,1)

дата та час завантаження: 12.10.2020 до 22:00

адреса та час розвантаження: 13.10.2020 до 08:00

вантажоодержувач: згідно ТТН

перевізник: ТОВ «АВС Транс»

найменування вантажу: ТНВ

марка та номер автомобіля: Мерседес НОМЕР_5 / НОМЕР_6

вартість та форма оплати: 8800 грн. з ПДВ (10-15 робочих днів по оригіналам ТТН та додаткових документів до них)

На виконання вимог разового договору заявки №В.12.1-.20.4 від 12.10.2020 року позивачем виконане перевезення, на підтвердження чого надано товарно-транспортну накладну: №ПМ200097767 від 12.10.2020 року.

Як зазначено позивачем, документи, які є підставою для здійснення оплати, 24.10.2020 направлені на адресу ТОВ "ЄА Груп" рекомендованим листом №0208804413219. Враховуючи те, що документи направлялися без опису вкладення, їх перелік був зафіксований в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, копію витягу якого долучено до матеріалів справи.

Також, 09.11.2020 року документи, що є підставою для здійснення оплати, повторно були направлені на адресу ТОВ "ЄА Груп" поштовим перевізником ТОВ «Нова пошта», на підтвердження чого в матеріалах справи наявна експрес-накладна №590005823671122, з якої вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "АВС - Транс" направлено товариству з обмеженою відповідальністю «ЄА Груп» Шевченко Марині Русланівні документи.

Так, в п.9 разових договорів-заявок №Д.25.09.20.2 від 25.09.2020 року та №В.12.1-.20.4 від 12.10.2020 року зазначено, що виконавець послуг відправляє замовнику всі необхідні документи по поїздці, а також рахунки, акти, заявки та договори за свій рахунок на адресу: Нова пошта, м. Київ, відділення №317. ЄА Груп ТОВ (ЄДРПОУ 39809911) Представник: Шевченко Марина Русланівна.

Як зазначено позивачем, оплата послуг, в обумовлені сторонами строки не відбулася.

Згідно ч.1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Будь-яких заперечень щодо виконання позивачем перевезень матеріали справи не містять.

Також, відсутні докази оплати за здійснене перевезення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 17 600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені на правову допомогу адвоката у сумі 4 800,00 грн. та гонорар успіху у розмірі 2 000,00 грн. на підтвердження чого надано:

- договір про правову допомогу від 14.01.2021, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АВС-Транс» (клієнт) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений), відповідно до умов якого зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: 1. Надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ "ЄА Груп". З цією метою, здійснити огляд, вивчення та правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3 год.). 2 Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.). 3. Підготувати пакет документів, необхідних для звернення до суду, підготувати позовну заяву (5 год.). 4. Провести арифметичні розрахунки (0,5 год.). 5. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення, в т. ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, заяви по суті, надавати письмові пояснення, тощо (4 год.).

Відповідно до п.2.1 договору за здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 4800,00 грн.

Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору при задоволенні позову, довіритель сплачує повіреному 2000,00 грн. у якості гонорар успіху.

- акт приймання-передачі наданих послуг від 18.01.2021 року на загальну суму 4800,00 грн., відповідно до якого надані наступні послуги:

- огляд, вивчення та попередня правова оцінка доказів за їх місцезнаходженням - 5 год. 10 хв.;

- проведення заходів досудового врегулювання спору проведення переговорів на предмет повернення боргу - 0 год. 30 хв.;

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви - 5 год 15 хв.,

- проведення арифметичних розрахунків - 0 год 30 хв.,

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення - 4 год. 00 хв.;

- квитанцію про прибуткового касового ордеру №04-02 від 28.02.303 року на суму 4 800 грн. видану адвокатом Лозою В.М., в якому зазначено, що ним прийнято від ТОВ «АВС-Транс» 4 800,00 грн. на підставі договору про правову допомогу № б/н від 14.01.2021 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 року,

- довіреність від 14.01.2021 року видану ТОВ «АВС- Транс» на ім`я Лози В.М.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлено таку правову позицію": "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." При цьому Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення "гонорару успіху" задовольнила пропорційно до розміру задоволених вимог.

Вказаний правовий висновок відповідно до приписів ч. 4 статті 236 ГПК України має бути врахований при виборі і застосуванні норм права.

Отже, "гонорару успіху" може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі №910/23210/17.

Суд зазначає, що надані заявником докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що витрати у розмірі 6 800,00 грн (4 800,00 + 2 000,00 (гонорар успіху)) (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/1333/21, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкова умова для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №906/194/18.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄА Груп" (02081, м. Київ, проспект Григоренка, будинок 22/20, офіс 434, код ЄДРПОУ 39809911) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВС - Транс" (04128, м. Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 23, код ЄДРПОУ 30963752) заборгованість в розмірі 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий