Рішення № 96171587, 16.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2021Справа № 910/12851/20

За позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів";

до Міністерства юстиції України;

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (третя особа 1);

Державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича (третя особа 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів" (третя особа 3);

про визнання протиправним та скасування наказу.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Фартушина В. Л., уповноважена особа.

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися;

Від третьої особи 3: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Проскурів" з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 2440/5 від 16.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 року відкрито провадження у справі № 910/12851/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 03.11.2020 року.

У судовому засіданні 03.11.2020 оголошувалась перерва в підготовчому провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/12851/20 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.01.2021було оголошено перерву в слуханні справи по суті до 23.02.2021.

У судовому засіданні 23.02.2021було оголошено перерву в слуханні справи по суті до 16.03.2021.

Під час розгляду спору по суті 16.03.2021 р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запеерченнях.

Представник позивача в судове засідання 16.02.2021 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після розгляду справи № 560/6613/20. Судом було відхилено вказане клопотання представника позивача, оскільки господарським процесуальним кодексом не передбачено відкладення розгляду справи по суті з підстав, наведених заявником у своєму клопотанні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників позивача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком Василем Ігоровичем були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до яких проведено державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна за Публічним акціонерним товариством «Проскурів»:

- від 18 лютого 2020 року №51181463 (будівля елеватора, за адресою: автодорога «Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка, км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35530336);

- від 18 лютого 2020 року №51180292 (будівля ферми, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка, км38+500-кв39+800», Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35529189);

- від 18 лютого 2020 року №51179844 (будівля ферми, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницькийр-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35528803);

- від 18 лютого 2020 року №51177544 (будівля ферми, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35528599);

- від 19 лютого 2020 року №51209310 (піднавіс, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, км38+500-кв39+800», Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35556707);

- від 19 лютого 2020 року №51208373 (нежитлова будівля, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35555858);

- від 20 лютого 2020 року №51233919 (приміщення корівника, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-квЗ9+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35579696);

- від 21 лютого 2020 року №51261791 (піднавіс, за адресою: автодорога «Стрий- Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35605907);

- від 21 лютого 2020 року №51261529 (будівля складу, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35605619);

- від 21 лютого 2020 року №51261239 (склад, за адресою: автодорога «Стрий- Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35605368);

- від 21 лютого 2020 року №51253889 (склад з адміністративно-побутовими приміщеннями, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35598405);

- від 21 лютого 2020 року № 51250497 (виробниче приміщення для переробки біомаси, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка кмЗ8+500-кв39+800» Розсошонська с.р., Хмельницький р-н., Хмельницька обл., номер запису про право власності 35595474.

01 червня 2020 року на засіданні наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Проскурів» прийняте рішення про передачу у якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів» права власності на вказане нерухоме майно, що підтверджується протоколом засідання наглядової ради ПАТ«Проскурів» № 12 від 01.06.2020 р.

05 червня 2020 року державним реєстратором прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52539745, №52532804, №52533074, №52533349, №52533788, №52543200, №52543501, №52546211, №52544890 та №52545298, а також проведено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за Товариством з обмеженою діяльністю «Технопарк Проскурів» (номери записів про право власності 36772901, 36766477, 36766729, 36766959, 36767320, 36768487, 36776270, 36776827, 36777377, 36778923, 36777793 та 36778224)

27 лютого 2020 року Колективне підприємство «Агрофірма «Проскурів» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою ( зареєстрованою 06 березня 2020 року №2983-32-20) про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих державним реєстратором Дидюком В.І.:

- від 18 лютого 2020 року №№ 51181463, 51180292, 51179844, 51177544;

- від 19 лютого 2020 року №№ 51209310, 51208373;

- від 20 лютого 2020 року № 51233919;

- від 21 лютого 2020 року №№ 51261791, 51261529, 51261239, 51253889, 51250497.

15 червня 2020 року КП «Агрофірма «Проскурів» звернулось до Міністерства юстиції України із доповненням до скарги від 27 лютого 2020 року, у якому зазначається про оскарження рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 05 червня 2020 року №№ 52539745, 52532804, 52533074, 52533349, 52533788, 52534930, 52543200, 52543501, 52544154, 52546211, 52544890, 52545298.

Колегією Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, за результатами розгляду скарги, зареєстрованої у березні 2020 року, прийнятий висновок від 16 червня 2020 року.

Висновок мотивований тим, що державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав власності ПАТ «ПРОСКУРІВ» на об`єкти нерухомого майна, що виникли до 01.01.2013, до заяв не було долучено документів (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку копії документів тощо), які містять інформацію, необхідну для такої реєстрації, від органів влади, підприємств, установ та організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію таких прав до 01.01.2013. Також державним реєстратором не було долучено документів, що підтверджують набуття права власності на об`єкти нерухомого майна ПАТ «ПРОСКУРІВ».

Відтак, Колегія дійшла висновку про те, що державним реєстратором не було перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмову у державній реєстрації прав. Рекомендовано скасувати рішення від 18 лютого 2020 року № 51181463, 51180292, 51179844 та 51177544; від 19 лютого 2020 року № 51209310, 51208373; від 20 лютого 2020 року № 51233919; від 21 лютого 2020 року № 51261791, 51261529, 51261239, 51253889 та 51250497; від 05 червня 2020 року №№ 52539745, 52532804, 52533074, 52533349, 52533788, 52534930, 52543200, 52543501, 52544154, 52546211, 52544890, 52545298.

На підставі зазначеного висновку колегії прийнятий спірний наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 2440/5 від 16.07.2020 року, яким скаргу КП агрофірми "Проскурів" від 27.02.2020 року задоволено, оскаржені рішення скасовані.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Проскурів" вважає оскаржуваний наказ протиправним та прийнятим з порушенням визначеної законодавством процедури.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною 6 ст. 37 Закону визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затвердженого постановою Кабінету міністрів України, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Дослідивши висновок Колегії Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.06.2020 (далі - висновок), суд дійшов висновку, що викладені у вищезазначеному висновку доводи на підставі яких відповідачем видано наказ №2440/5 від 16.07.2020 є обгрунтованими та не суперечать вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться на підставі, зокрема, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон) визначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 23 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема, у випадку, коли подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 4 частини першої статті 24 Закону). За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина друга статті 24 Закону).

Колегією було встановлено, що під час проведення державної реєстрації прав власності ПАТ «ПРОСКУРІВ» на об`єкти нерухомого майна, що виникли до 01.01.2013, державним реєстратором Дидюком В.І. до заяв не долучено документів (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку копії документів тощо), які містять інформацію, необхідну для такої реєстрації, від органів влади, підприємств, установ та організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію таких прав до 01.01.2013. Також державним реєстратором Дидюком В.І. не було долучено документів, що підтверджують набуття права власності на об`єкти нерухомого майна ПАТ «ПРОСКУРІВ».

Суд погоджується з висновками Колегії, що під час прийняття державним реєстратором Дидюком В.І. оскаржуваних рішень ним не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки подані для проведення державної реєстрації прав документи не давали змоги встановити набуття права власності ПАТ «ПРОСКУРІВ» на об`єкти нерухомого майна.

Пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 передбачено, зокрема, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обгрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, і вирішує, чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

З викладеного слідує, що оскаржувані рішення були прийняті державним реєстратором Дидюком В.І. з порушенням вимог пунктів 1-3 частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини першої статті 24, частини першої статті 27 Закону, а тому висновки Колегії щодо скасування оскаржуваних рішень є обгрунтованими та правомірними.

Позивач, обгрунтовуючи свою позовну заяву, також посилався на неналежне повідомлення його відповідачем про дату, час та місце засідання Колегії.

Пунктом 10 Порядку № 1128 зазначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 11 Порядку, Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Як вбачається з долученою до матеріалів справи роздруківки з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції країни, на останньому було викладено оголошення про те, що 22 травня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/їх представники для розгляду, зокрема, на 12 год. 20 хв. скарги агрофірми "Проскурів" від 20.02.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.2020 за № 6289-33-20.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання Колегії Міністерства юстиції України.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч викладеним вимогам процесуального закону позивачем не будо доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів обставин порушення Міністерством юстиції України норм чинного законодавства під час прийняття наказу №2240/5 від 16.07.2020, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо його скасування.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.04.2021

Суддя О.В. Мандриченко