Рішення № 96161335, 02.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2021 Справа №607/15131/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Трибушенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач вказує на наступні обставини. 25 червня 2020 року між ОСОБА_2 та туроператором Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» від імені та за дорученням якого діє Турагент фізична особа підприємець ОСОБА_3 було укладено Договір про туристичне обслуговування № 75420217. Згідно умов даного Договору туроператор TOB «Туристична компанія «Анекс Тур» зобов`язалась надати в період з 03 липня 2020 року по 12 липня 2020 року комплекс туристичних послуг ОСОБА_2 та двом членам її сім`ї чоловікові ОСОБА_4 та неповнолітньому сину ОСОБА_5 до ОСОБА_6 . Того ж дня позивач оплатила повну вартість цих туристичних послуг в сумі 32440,00 грн., але ні вона, ні члени її родини туристичної послуги не отримали і кошти в 14 денний термін, як це передбачено Договором про туристичне обслуговування у випадку анулювання подорожі з вини Турагента, повернуті не були. Туроператор TOB «Туристична компанія «Анекс Тур» лише 02 жовтня 2020 року повернула готівкою ОСОБА_2 повну вартість сплачених туристичних послуг в сумі 34045,00 грн. (1595,00 грн. - різниця курсів валют на день повернення коштів). Кошти були повернуті позивачу після подання до суду позовної заяви.

Крім того, з метою здійснення вищевказаної туристичної подорожі, позивач оформила на період з 06 липня 2020 року по 10 липня 2020 року відпустку без збереження заробітної плати, але оскільки туристичну послугу не було надано у зазначений період, ОСОБА_2 втратила частину свого заробітку.

Також, вказує, що їй та членам сім`ї було завдано моральної шкоди, вона та її сім`я зазнали душевних страждань та хвилювань, пов`язаних зі зривом відпочинку, позбавленням можливості реалізувати свої бажання, втратою значних коштів для сім`ї позивача.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 112561,20 грн., з яких: 4000,00 грн. сума втраченого заробітку; 15000,00 грн. сума моральної шкоди; 88561,20 грн. сума пені; 5000,00 грн. сума витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

18 листопада 2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_3 надала суду письмові пояснення у яких вказує, що запланова подорож в складі Якимишин Л., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не відбулась, оскільки, рейс був скасований через пандемію Covid19. З метою врегулювання спору ОСОБА_3 було відшкодовано позивачу грошові кошти в сумі 34045,00 грн.

23 листопада 2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» подав відзив на позовну заяву у якому не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування завдання збитків з боку ТзОВ «Туристична компанія «Анек Тур» позивачем не надано. Натомість, посилається на те, що ТзОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» не виступає належним відповідачем у даній справі. Крім того, відсутні будь-які докази, які б підтверджували відмову відповідача на заяву щодо повернення коштів. Також вказує, що ТзОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» було отримано оплату турпослуги для туристів у розмірі, який не відповідає заявленим позовним вимогам.

02 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 надала відповідь на відзив у якій стверджує, що ТзОВ «Туристична компанія «Анек Тур» є належним відповідачем по справі, оскільки, туристичний агент діє від імені та/або в інтересах туроператора з питань продажу туристичного продукту. Згідно умов Договору про туристичне обслуговування від 25 червня 2020 року № 75420217, загальна вартість туристичних послуг вказана 32440,00 грн., які були оплачені позивачем. У вказаному договорі не зазначено, що турист повинен звернутись із заявою до туроператора про повернення коштів у разі анулювання подорожі. Натомість, у Договорі про туристичне обслуговування від 25 червня 2020 року зобов`язано суб`єкта надання туристичних послуг у випадку анулювання подорожі з його вини повернути туристу вартість сплачених останнім послуг протягом 14 днів. Оскільки відповідачем неналежно та невчасно виконані умови договору, позивач має право на відшкодування матеріальних та моральних збитків. Також зазначає, що моральні страждання завдані позивачу полягають в моральних та психічних стражданнях через неможливість відбути у запланований та оплачений відпочинок.

02 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 надала відповідь на письмові пояснення третьої особи у якій вказала, що жодного доказу на підтвердження того, що туристична послуга не була надана у зв`язку з форс-мажорними обставинами, які туроператор не міг передбачити і вони від нього не залежали ні відповідачем ні третьою особою не надано.

Представником відповідача ТзОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» 17 грудня 2020 року надано суду письмові заперечення на відповідь на відзив у яких не погоджується із твердження позивача у відповіді, вважає їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги. У задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Коцюба Н.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» Трибушенко І.А.у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав, які наведені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, однак у своїх письмових поясненнях просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

25 червня 2020 року між ФОП ОСОБА_9 , яка діяла від імені та за дорученням Туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» та ОСОБА_10 було укладено договір на туристичне обслуговування № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.1 договору на туристичне обслуговування № 75420217 від 25 червня 2020 року (надалі - Договір) визначено, що турагент відповідно до замовлення туриста й особам, що слідують з ним, забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт) туристу, а турист зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 2.1, п. 2.2. та п. 2.3 Договору туристична подорож здійснюється у складі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Країна та місце призначення – Єгипет. Термін подорожі з 03 липня 2020 року по 12 липня 2020 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість туристичних послуг, замовлених туристом становить 32440 грн.

Суд встановив, що на виконання своїх обов`язків за вказаним договором, позивачем було сплачено вартість туристичних послуг у розмірі 32440 гривень.

27 червня 2020 року відповідачем, після оплати позивачем туристичних послуг ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур»був виданий ваучер № 75420217 на трьох осіб, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на період з 03 липня 2020 року по 12 липня 2020 року.

Згідно п. 6.10 Договору у випадку анулювання подорожі з вини турагента туристу повертається повна вартість сплачених останнім послуг протягом 14 днів.

11 лютого 2020 року між ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» та ТОВ «ТА Турс-Тікетс» був укладений договір № 144А/20.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору турагент зобов`язується за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту, який сформований постачальником послуг – іноземним туроператором «Anex Tiurism Worldwide DMCC», шляхом укладення Договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені Договором, із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.

Згідно п. 5.3.1. Договору № № 144А/20 від 11 лютого 2020 року, у випадку невиконання з вини туроператора своїх зобов`язань, передбачених цим договором, щодо надання підтвердженого турпродукту, він несе відповідальність перед турагентом у формі грошової компенсації вартості не наданого з вини туроператора турпродукту або його ненаданої частини.

Відповідно до рахунку на оплату № 75420217 від 25.06.2020 року вартість туристичних послуг за замовленням ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , тур пакет № 75420217 на період з 03.07.2020 року по 12.07.2020 року становить 30774,75 гривень.

Згідно долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень № 57127 від 26 червня 2020 року, ТОВ «Турс-Тікетс» здійснило переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ТОВ «Туристична компанія Анекс-Тур» на суму 30774,75 грн.

Як вбачається з листа на взаємозалік від 30.09.2020 року, який підписаний директором ТОВ «ТА Тур-Тікетс» ОСОБА_14 та адресований генеральному директору ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» ОСОБА_15 , у зв`язку з надлишково перерахованою сумою по рахунку-фактурі № 75420217 від 28.01.2020 року № 57127 платіжного доручення дата оплати 28.01.2020 року, сума 30774,75 грн., прошу переплату в сумі 8204,65 грн. зарахувати в рахунок оплати рахунку-фактури №75546938 від 29.09.2020 року. ТОВ «ТА Турс-Тікетс», ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 в подальшому не матимуть претензій матеріального чи морального характеру ні до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» ні до його посадових осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про туризм» туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Статтею 5 даного Закону визначено, що туристичні оператори (далі-туроператори) юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовується загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 12 ст.20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь.

Відповідно до ч. 15 ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 3ст. 19-1 Закону України «Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

Частиною ст. 20 Закону України «Про туризм» визначено, що кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 11 ст.20 Закону України «Про туризм» якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Згідно із частиною 13 ст. 20 Закону України «Про туризм» права й обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 3 цієї статті збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо інше не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, за змістом ч. 1, 2, 8, 10, 11 ст. 20, ч. 2 ст. 30, ч. ч. 1, 2 ст. 32, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм», ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст.526, 610, 611, 612, 623, ч.5 ст. 653, ст.906 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року.

Судом встановив, що послуги з надання туристичних послуг, відповідно до умов договору, мав надавати саме туроператор - ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», а укладаючи договір про надання туристичних послуг ФОП ОСОБА_3 , діяла на підставі та від імені, за дорученням ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур».

Тому саме ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», як сторона договору про надання послуг, повинна нести відповідальність за порушення умов договору - ненадання ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 туристичної подорожі до Єгипту у період з 03 липня 2020 року по 12 липня 2020 року.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги заперечень відповідача, що ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» не є належним відповідачем у даній справі як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Також, суд відкидає як необґрунтовані заперечення відповідача, що від позивача було отримано за послуги суму в розмірі 30774,75 коп., оскільки дана сума була сплачена тур агентом ТОВ «Туристичне агентство ТУРС-ТІКЕТС», однак матеріалами справи не підтверджено плати даної суми позивачем відповідачу, поряд з тим сума туристичних послуг – 32440 грн. підтверджена письмовими доказами, а саме договором від 25 червня 2020 року, укладеним між сторонами.

Стаття 32 Закону України «Про туризм» встановлює, що за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 6.10 Договору у випадку анулювання подорожі з вини турагента туристу повертається повна вартість сплачених останнім послуг протягом 14 днів.

Так, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно із ч. 5ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, позовна вимога щодо стягнення із ТОВ «Туристична Компані «Анек Тур» на користь позивача ОСОБА_2 пені є обґрунтованою.

Грошові кошти в сумі 34045,00 грн. були повернуті позивачу 02 жовтня 2020 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 02 жовтня 2020 року, наданій третій особі ОСОБА_3 ..

Таким чином, зважаючи на те, що за туристичні послуги позивачем було оплачено 32440,00 гривень, на сплачені кошти позивачу було видано туристичний ваучер, а також враховуючи те, що за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі ненадання виконавцем послуги, він сплачує споживачу неустойки у розмірі 3% загальної вартості замовлення за кожен день прострочення, розмір неустойки на день прийняття рішення становить 74936,40 гривень, оскільки період прострочення на час здійснення розрахунку становить 77 днів (період з 17 липня 2020 року по 02 жовтня 2020 року), 3% від 32440,00 гривень становлять 973,20 гривень за кожен день прострочення.

Суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок, оскільки позивач не вірно зазначає період розрахунку та у свою чергу кількість прострочених днів.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 03 вересня 2014 року за № 6-100 цс 14.

Враховуючи, що розмір нарахованої неустойки значно перевищує розмір збитків, суд приходить до переконання про наявність підстав для зменшення її розміру на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, до 32440,00 гривень - вартості туристичного продукту, оскільки сума нарахованої пені за цей період значно перевищує розмір завданих позивачу збитків та вартість туру.

Серед іншого, ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача суму втраченого заробітку у розмірі 4000,00 грн. посилаючись на те, що з метою здійснення запланованої подорожі позивач оформила на період з 06 липня 2020 року по 10 липня 2020 року відпустку без збереження заробітної плати.

Згідно довідки № 155, яка видана Тернопільським національним технічним університетом імені І.Пулюя 27 серпня 2020 року, ОСОБА_2 була надана відпустка без збереження заробітної плати з 06 по 10 липня 2020 року.

Проте, позивач не довела належними та допустими доказами, а суд не встановив, що діями відповідача порушено права позивача внаслідок чого була завдана матеріальна шкода, яка полягає у втраті частини заробітку, а тому, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частини, виходячи з наступного.

Позивач посилається на те, що їй та членам її сім`ї була завдана моральна шкода у зв`язку з ненаданням туристичних послуг та не поверненням грошових коштів, які були сплачені за надання туристичних послуг, яку позивач оцінила у розмірі 15000,00 гривень.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Частиною другою ст. 33 Закону України «Про туризм» заподіяна туристу моральна шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку встановленому законом.

Відповідно до частини 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також в Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При визначені розміру моральної шкоди суд враховує положення п. 9 вищевказаної постанови Пленуму ВС України, відповідно до якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» позивачу ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода внаслідок душевних страждань та хвилювань.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, яку слід відшкодувати позивачу, суд враховує обставини справи, глибину душевних страждань, розмір завданої матеріальної шкоди, виходячи із вимог розумності і справедливості, а тому вважає, що достатнім розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 є 2000 грн.

Поряд з цим, суд вважає, що в задоволення вимог про стягнення моральної шкоди на користь сім`ї в сумі по 5000 грн. слід відмовити, а суд розглядає лише справи не інакше я за зверненням особи, подами відповідно до ЦПК України, однак ОСОБА_7 , ОСОБА_8 позовних вимог про стягнення моральної шкоди не заявляли.

Враховуючи вищенаведене та з метою відновлення порушеного права позивача відповідачем, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» в користь ОСОБА_2 32440,00гривень пені за невиконання зобов`язання та 2000,00 гривень відшкодування моральної шкоди, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_2 задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 112,11 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 2000,00 грн.) * 840,80 грн. (сума сплаченого судового збору) / 15000,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 112,11 грн.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. 23, 526, 541, 610-612, 623, 901-902, 1167 ЦК України, ст. 20, 30, 33 Закону України «Про туризм», ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 3, 10, 12, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди– задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» в користь ОСОБА_2 32440,00 (тридцять дві тисячі чотириста сорок) гривень пені за невиконання зобов`язання, 2000,00 (дві тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 112 (сто дванадцять) грн. 11 копійок, а всього 34552 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 11 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» в користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», місцезнаходження: вул. Харківське Шосе, 201-203, 2А, група нежилих приміщень № 53, офіс № 1, м. Київ, 02121,ЄДРПОУ 34191244.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ФОП ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 12 березня 2021 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай