Ухвала суду № 96159568, 08.04.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2511/21

Провадження № 2/635/2314/2021

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2021 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в долі натурі, визнання права власності на частину майна, витребування майна та стягнення частини від його вартості, –

в с т а н о в и в:

02 квітня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:

1)визначити долі в садовому будинку літ. «А-1» з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

-виділити позивачу 1/2 частину зазначеного будинку;

-виділити позивачу 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення садівництва, кадастровий номер 6325159100:02:014:0203, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований садовий будинок літ. «А-1», загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: альтанка літ. «Б», літній душ літ. «В», вбиральня літ. «Г», огорожа №1 (ряд. 2) на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1431;

-визнати за позивачем право власності на вищевказане нерухоме майно, припинивши право спільної сумісної власності;

-виділити відповідачу 1/2 частину зазначеного будинку;

-виділити відповідачу 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення садівництва, кадастровий номер 6325159100:02:014:0203, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований садовий будинок літ. «А-1», загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: альтанка літ. «Б», літній душ літ. «В», вбиральня літ. «Г», огорожа №1 (ряд. 2) на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2020 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1431, припинивши право спільної сумісної власності;

2)автомобіль ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити в моєму користуванні, витребувавши його з користування відповідача ОСОБА_2 , та зобов`язати відповідача сплатити позивачу 1/2 частину вартості вказаного автомобілю.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Так, згідно частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Однак, позовна заява, що надійшла до суду канцелярії суду засобами поштового зв`язку, не містить підпису позивача або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У відповідності до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтування розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

За вимогами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, тоді як відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту "а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У позовній заяві позивач було вказано ціну позову 210 000, 00 гривен, однак доказів на підтвердження вказаного розміру не приведено, зокрема, звітів про експертні грошові оцінки спірної земельної ділянки та садового будинку, а також відповідного автомобіля.

У відповідності до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також згідно частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, в позові відсутня вказівка про те, що існують/не існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати, як і не надано клопотання про витребування доказів, у разі коли, самостійно позивач не має можливості отримати відповідні докази, а також у кого знаходиться оригінали поданих до суду доказів.

Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано чотири вимога немайнового характеру (визначення долі садового будинку та земельної ділянки, припинення спільної сумісної власності, витребування автомобіля у користування), а також три вимоги майнового характеру (визнання права власності на частину у садовому будинку та на частину земельної ділянки, зобов`язання сплатити частину вартості автомобіля).

Згідно частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідне положення міститься в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де вказано, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

За частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру ? складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.20211 становить 2270,00 гривень.

Відтак, позивачем згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подачу даної позовної заяви та враховуючи розмір вже сплаченого судового збору, має бути сплачений судовий збір у розмірі виходячи з відповідних оцінок спірного майна в частині майнових вимог та відповідно за чотири вимоги немайнового характеру (Реквізити для сплати: отримувач коштів ? ГУК Харківськ обл/ХарківР/22030101, код за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувач (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір) та на підтвердження чого, подати до суду відповідні квитанції (квитанцію).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в долі натурі, визнання права власності на частину майна, витребування майна та стягнення частини від його вартості – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити позивачу, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя – Я.А. Шинкарчук