Вирок № 96155618, 08.04.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1171/21

1-кп/415/605/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Луньової Д.Ю.,

секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

номер кримінального провадження 12021130240000083, внесеного 21.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , 2008 року народження, не працює, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд, -

за участю: прокурора Панасенка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області зазначене кримінальне провадження, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 20 січня 2021 року о 17:30 годин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відірвання частини шиферу від паркану, проник до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав дві металеві ванни, загальною вагою 150 кг, які представляють для потерпілої ОСОБА_3 цінність як лом чорного металу, вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/926-ТВ від 28.01.2021 р. складає 750 грн., тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_3 шкоду на зазначену суму.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 183 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, який вважав недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким умисним корисливим злочином, особу винного, який є не судимим, не працює; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , 2008 року народження; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття; відсутність обставин які б обтяжували покарання.

З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність, однак вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та доцільним призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду у розмірі 750 грн. Суд вважає даний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки розмір шкоди підтверджено належними та достатніми доказами на підставі ст. 1166 ЦК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме: взуття – чоботи чорного кольору, визнані речовим доказом постановою слідчого від 25.01.2021 р. та передані на зберігання до камери схову ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області слід повернути законному володільцю, тобто обвинуваченому ОСОБА_1 ; три гіпсові зліпки взуття, які передані на зберігання до камери схову ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області слід знищити.

Процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/926-ТВ від 28.01.2021 р., що складають 653,80 грн.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/950-ТР від 29.01.2021 р., що складають 1144, 15 грн.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1280-ТР від 04.02.2021 р., що складають 1144, 15 грн.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1282-ТР від 05.02.2021 р., що складають 1144, 15 грн.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1459-ТР від 09.02.2021 р., що складають 1634, 50 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, ч.3 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 750 (сімсот п`ятдесят) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази:

- чоботи чорного кольору – повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- три гіпсових зліпки взуття – знищити.

Стягнути зОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведеннямтоварознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/926-ТВ від 28.01.2021 р., у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/950-ТР від 29.01.2021 р. у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 15 копійок; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1280-ТР від 04.02.2021 р., у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 15 копійок.; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1282-ТР від 05.02.2021 р., у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 15 копійок; трасологічної експертизи СЕ-19/113-21/1459-ТР від 09.02.2021 р., у сумі 1643 (одня тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 копійок. на користь держави (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк – Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова