Ухвала суду № 96155600, 10.04.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2021 р. м. Кремінна

Справа № 414/1556/18

Провадження № 1-кс/414/247/2021

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

судді Акулова Є.М.

за участі

секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.

прокурора Юшко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Рудої О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду за адресою площа Красна 5 м. Кремінна клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюза матеріалами кримінального провадження №12018130460000428 від 23.05.2018 року з обвинувачення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кремінна Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одружений, раніше судимому: 25.07.2003Кремінським районним судом по ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки. 17.06.2004Кремінським районним судом по ст. 185 ч.2,185 ч.3,70 КК України на термін 3 роки 3 місяці позбавлення волі, згідно ст.71 КК України, приєднано 3 місяці позбавлення згідно вироку Кремінського районного суду від 25.07.2003, остаточно 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Початок строку з 17.06.2004 з відбуттям покарання в спеціальній виховній установі. Звільнений 14.03.2006 з Божковської ВК Полтавської області по постанові Полтавського районного суду Полтавської області 07.03.2006 ст. 107 КК України умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 6 місяців 3 дні. 09.10.2007, Кремінським районним судом Луганської області по ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 3 роки? згідно ст. 71 КК України, приєднано частково покарання згідно вироку Кремінського районного суду від 17.06.2004. Остаточно 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 27.08.2010 з Алчевського ВК Луганської області по відбуттю строку покарання. Засуджений 20.01.2011, Кремінським районним судом по ст. 185 ч.2 КК України до арешту на строк 6 місяців. Звільнений 20.07.2011 з Брянківської ВК Луганської області по відбуттю строку. Засуджений 25.01.2012Кремінським районним судом Луганської області по ст. 263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. Засуджений 15.08.2012 Кремінським районним судом Луганської області по ст. 186 ч.2,304 ч. 1,70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України, частково приєднано покарання по вироку Кремінського районного суду від 25.01.2012 у вигляді 6 місяців позбавлення волі, остаточно 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 30.06.2017 з Перевальської ВК по відбуттю строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, пепредбаченого ч 3 ст. 185 КК України

У С Т А Н О В И В:

В Кремінському районному суді перебуває на розгляді зазначенен кримінальне провадження. При надходженні до суду обвинувального акту з"ясовано, що запобіжний захід щодо обвинуваченого на досудовому слідстві обрано особисте зобов"язання. Проте, обвинувачений ухилився від суду, його було оголошено в розшук, надано дозвіл на затримання з метою приводу, а провадження зупинено.

09.04.2021 року обвинуваченого ОСОБА_1 затримано й доставлено до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор послався на існування ризиків, передбачених п 1 та 5 ч1 ст. 177 КПК України, а саме із-за загрожуючого йому покарання у разі доведеності його вуни може продовжити переховуватися від суду, про що свідчать попередні дії обвинуваченого, який ще з 2018 року незважаючи на обраний йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання, з покладенням відповідних обов"язків, без дозволу виїхав за межі району та тривалий час перебував у розшуку на тимчасово непідконтрольній владі території України, в м. Луганськ, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений ніде не працює, не має засобів для існування та міцних соціальних зв"язків.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання зазначеного прокурором запобіжного заходу. З огляду на повне визнання вини обвинуваченим в інкрімінованому злочині, повного відшкодування завданої шкоди, відсутності претензій у потерпілої, наявності хвороби у матері обвинуваченого, яка потребує стороннього догляду просили обрати більш м"який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Обвинувачений стверджував, що не переховувся від суду і знав про наявність щодо нього кримінального провадження, спрямованого до суду та обраного запобіжного заходу. Наполягав, що виїхав на заробітки до РФ з дозволу слідчого, де втратив документи, переїхав до Ростова на Дону, звідти до Луганська, де й перебував у жінки, проте жодного доказу цього не надав.

Захисник вказала, що потерпіла не має претензій до обвинуваченого, проте доказів цього не надала.

Відповідно до п.5 ч.2 ст 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який має не зняту та непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності, з корисливих мотивів, знову обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, вчиненого з корисливих мотивів, зокрема в таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням дожитла, вчиненого повторно, відповідальність за вчинення якого передбачена ст185ч3 КК України, що відноситься до тяжких злочинів.

Місце проживання ОСОБА_1 на території Кремінської міської ради хоча й зареєстровано, проте судом встановлено, що зазначене домоволодіння ще п"ять років тому продане матір"ю обвинуваченого. таким чином, останній постійного місця проживання немає, не працює, одружений, проте зі слів дружина виїхала до м. Луганськ, неповнолітніх дітей не має, тим самим законних засобів до існування немає, міцних соціальних зв"язків також немає.

Обвинувачений переховувався від суду на тимчасово непідконтрольній владі території України, в м. Луганськ.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що обвинувачений, якому вже було обрано більш м"який запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання, не виконав покладених на нього обов"язків, тривалий час переховувався від суду, виїхав за межі країни без дозволу уповноважених осіб, що свідчить про можливість і надалі ухилятися від суду . Таким чином, наведені прокурором ризики суд вважає доведеними, а клопотання прокурора є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Посилання обвинуваченого та його захисника на пом"якшуючи обставини не заслуговують на увагу, оскільки жодним доказом не підтверджені. Наявність хворої матері, яка нібито потребує сторонньої допомоги та страждає на тяжке захворювання суд до уваги не приймає з огляду на те, що представлені стороною захисту документи, а саме виписки із амбулаторної карти хворого датовані ще 2005 роком. Підтверджено обвинуваченим, що окрім нього, у матері є ще двоє дорослих синів, один з яких мешкає в м. Бахмут, а інший в м. Вороніж РФ.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 197 КПК України строк тривання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Крім того, відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, зазначивши в ухвалі перелік обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Таким чином, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, визначив необхідною і достатньою заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 68100 гривень.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-179, 182-184, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника відмовити. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 09 квітня 2021 року, строком на 60 (шістдесят) днів, до 08 червня 2021 року.

Встановити для ОСОБА_1 заставу в розмірі 68100 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок № UA 208201720355209001000002672, отримувач коштів ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м.Київ.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

2) не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на строк не більше двох місяців.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст.182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 7 ст.194 КПК України.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя Є.М. Акулов