Ухвала суду № 96155597, 09.04.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

09 квітня 2021 р. Справа № 414/2517/20 Провадження № 1-кп/414/81/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

судді Тесленко І.О.,

присяжних: Гончар А.М., Єременко Н.В., Козинської Н.М.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

прокурора Вихрової Н.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників: Хорольського І.В., Стародубцевої Л.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , – у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кремінна Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , – у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кремінського районного суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором було заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів, який спливає 09.04.2021, в обґрунтування якого зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді (в тому числі) довічного позбавлення волі. Обвинувачений ОСОБА_1 , хоча і одружений і має неповнолітніх дітей, однак разом зі своєю дружиною не проживає та участі у вихованні дітей не бере, тривалий час офіційно не працевлаштований, ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу, не має власного житла та майна, за місцем реєстрації не проживає та тимчасово проживав у своїх знайомих, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Обвинувачений ОСОБА_2 так само тривалий час офіційно не працевлаштований, ніде не навчається, не має постійного джерела доходу, не має власного житла та майна, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Крім цього, свідки у зазначеному кримінальному провадженні проживають одному місті з обвинуваченими та є їх знайомими, а тому у випадку обрання обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу останні матимуть можливість здійснювати на свідків незаконний вплив з метою зміни їх свідчень та схилення до дачі неправдивих показів. В обґрунтування клопотання прокурором також зазначається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти здоров`я особи, у тому числі за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий за ч. 1 ст. 246 КК України та вчинив злочин у період іспитового строку. Вказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, а тому на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши, що він не збирається переховуватися від суду, про що свідчить та обставина, що коли на стадії досудового розслідування його випустили з-під варти, він нікуди не тікав. Крім того, він має сім’ю та хоче бути з нею.

Його захисник Хорольський І.В. також заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід своєму підзахисному на домашній арешт, наголосивши, що ОСОБА_1 є свідком злочину, а не його учасником. Ризик переховування обвинуваченого захисник вважав неспроможним з огляду на ті обставини, про які зазначив сам ОСОБА_1 . Також захисник вважав недоведеним ризик незаконного впливу його підзахисного на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора та пояснив, що він не згоден із викладеними у ньому обставинами, оскільки він має житло, сім’ю та цивільну дружину, яка має трьох дітей та має народити четверту.

Його захисник Стародубцева Л.О. заперечувала проти клопотання прокурора та просила змінити запобіжний захід своєму підзахисному на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що докази існування ризиків прокурором не надані, у той час як матеріали кримінального провадження, в яких вони нібито наявні, судом ще не досліджувалися. Коли її клієнта разом із ОСОБА_1 випустили з-під варти через те, що сплив строк для вручення повідомлення про підозру, її підзахисний нікуди не тікав, що спростовує, на її думку, ризик його переховування від суду. Відсутність власного житла в обвинуваченого взагалі не може свідчити про існування будь-яких ризиків, водночас ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання та постійне місце проживання, оскільки проживає разом із своєю цивільною дружиною. Також захисник просила врахувати, що судимість ОСОБА_2 має за нетяжкий злочин, пов’язаний із незаконною порубкою лісу.

Заслухавши клопотання та думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим та клопотання прокурора, суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого умисного злочину проти життя особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, при цьому ОСОБА_2 має не погашену та не зняту судимість і обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину у період іспитового строку. З огляду на ці обставини суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими вони мешкають в одному місті, та вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали та не зменшилися.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

Суд вважає, що суспільний інтерес в даному випадку полягає у необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів інших учасників кримінального провадження, в тому числі свідків.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а також оскільки судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Із зазначених підстав суд також вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 331, 369-372, 383 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим – задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 09.04.2021 по 07.06.2021 включно.

У задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору, а також направити до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя І.Г. Безкровний