Рішення № 96151401, 02.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9909/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бухтоярової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_2 , з третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що за умовами Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 297/08-04 від 05.03.2008 року ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») надало ОСОБА_3 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США зі сплатою 13, 5% річних з кінцевим терміном повернення до 04.03.2023 року.

У забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 297/08-04 від 05.03.2008 року між ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК»), як Кредитором та ОСОБА_2 , як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 297/08-04 від 05.03.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: садовий будинок – Літ. Загальною площею 131.6.кв.м, з приналежними надвірними спорудами та прибудовами: вбиральня – літ. Б., огорожа - № 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12. 2007 року Оноківською сільською радою та земельну ділянку загальною площею 0, 05 га, цільове призначення якої для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Оноківської сільської ради, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-04226.Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 449 450 грн.(що в еквіваленті складало 89 000 дол. США за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення іпотечного договору).

Позивач вказує на те, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит в сумі 60 000 дол. США.

Натомість позичальник ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 06.06.2017 рік має прострочену заборгованість за кредитом – 59492, 13 дол. США, за відсотками – 30937,84 дол. США.

Позивач вказує на те, що на виконання умов кредитного та іпотечного договорів відповідачу та позичальнику було направлено вимогу про усунення порушень, однак на дату подання позовної заяви вказана вимога не виконана.

На підставі викладеного позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: садовий будинок – Літ. Загальною площею 131.6.кв.м, з приналежними надвірними спорудами та прибудовами: вбиральня – літ. Б., огорожа - № 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12. 2007 року Оноківською сільською радою та земельну ділянку загальною площею 0, 05 га, цільове призначення якої для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Оноківської сільської ради, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-04226, в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № 297/08-04 від 05.03.2008 року в розмірі 90 429,97 дол., в тому числі: за кредитом – 59492, 13 дол. США; по відсотках - 30937,84 дол. США на користь ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною реалізації 861 211 грн., визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом ТОВ «Бізнес Ассіст».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.10.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2020 року до участі в справі залучено правонаступника АТ «Укрсоцбанк», а саме Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК» ( код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, буд. 100).

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила та просила відмовити у їх задоволенні. Свою правову позицію обґрунтовує доводами, що зазначені у поданому відзиві на позов. Так, представник відповідача вказує на те, що 31.01.2013 року Ужгородським міськрайонним судом у справі № 712/18155/12 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк», зокрема стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 3219 грн. Однак рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09.03.2016 року вказане рішення першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн. скасовано і в цій частині відмолено в задоволенні позову, в решті – залишено без змін. Вказані обставини на думку представника відповідача свідчать про те, що про порушення своїх прав Банку було відомо ще у 2012 році, а тому сторона відповідача вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду з даним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того посилається на рішення Верховного суду України від 22.03.2017 року у справі № 6-2967цс16, в якому суд констатує, що поставлене у поставлене у позові питання має вирішуватись не в судовому порядку, а в порядку ст. 39 та 37 Закону України «Про іпотеку», представник відповідача вказує на те, що договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі передбачає передачу іпотекодрежателю права власності і є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Заяв про відкладення та письмових пояснень по суті позовних вимог до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши зміст позовної заяви, надані сторонами письмові докази по справі, суд встановив наступне.

За умовами Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 297/08-04 від 05.03.2008 року ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») надало ОСОБА_3 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США зі сплатою 13, 5% річних з кінцевим терміном повернення до 04.03.2023 року.

У забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 297/08-04 від 05.03.2008 року між ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК»), як Кредитором та ОСОБА_2 , як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 297/08-04 від 05.03.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: садовий будинок – Літ. Загальною площею 131.6.кв.м, з приналежними надвірними спорудами та прибудовами: вбиральня – літ. Б., огорожа - № 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12. 2007 року Оноківською сільською радою та земельну ділянку загальною площею 0, 05 га, цільове призначення якої для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Оноківської сільської ради, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-04226.Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 449 450 грн.(що в еквіваленті складало 89 000 дол. США за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення іпотечного договору).

Через неналежне виконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором станом на 06.06.2017 рік, такий має прострочену заборгованість за кредитом – 59492, 13 дол. США, за відсотками – 30937,84 дол. США., у рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме садовий будинок – Літ. Загальною площею 131.6.кв.м, з приналежними надвірними спорудами та прибудовами: вбиральня – літ. Б., огорожа - № 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та земельну ділянку загальною площею 0, 05 га, цільове призначення якої для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Оноківської сільської ради, яка належить ОСОБА_2 на користь ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною реалізації 861 211 грн., визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом ТОВ «Бізнес Ассіст».

Сторона відповідача на противагу доводів позивача вважає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі передбачає передачу іпотекодержателю права власності і є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» на посилається на рішення Верховного суду України від 22.03.2017 року у справі № 6-2967цс16, в якому суд констатує, що поставлене у поставлене у позові питання має вирішуватись не в судовому порядку, а в порядку ст. 39 та 37 Закону України «Про іпотеку».

Надавши правової оцінки доводам сторони відповідача, суд виходить із наступного.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

З огляду на вказане Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону України «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 вказаного Закону.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»). Положення вказаної частини не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону України «Про іпотеку»).

Вимога, встановлена частиною першою статті 35 ЗаконуУкраїни «Про іпотеку», не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя статті 35 Закону України «Про іпотеку» ).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку». Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 36 цього Закону) не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 вказаного Закону). Це означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 вказаного Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на вказане законодавство, судом вивчено зміст Іпотечного договору № 297/08-04, в якому майновим поручителем виступає ОСОБА_2 та встановлено, що в даному випадку у п. 4.5. сторони визначити п`ять способів звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі у п. 4.5.1. – на підставі рішення суду.

З цих підстав суд не погоджується з доводами сторони відповідача, що позивач повинен вирішувати питання звернення стягнення на предмет іпотеки виключно в позасудовий спосіб.

Згідно з частиною другою статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 вказаного Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 цього Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону України «Про іпотеку», не передбачили. Судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд у резолютивній частині відповідного рішення обов`язково визначає спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як установлено судом, відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору від 05.03.2008 року № 297/08/-04 за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених способів стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема на підставі рішення суду (пункт 4.5.1 договору), у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 4.5.2 договору ); шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» (пункт 4.5.3 договору ) , шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якому покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (пункт 4.5.4 договору ), згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене у пунктах 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3., 4.5.4., 4.5.5. цього пункту договору (пункт 4.5. договору).

З огляду на зазначені висновки щодо застосування статей 35, 36, 37, 38 і 39 Закону України «Про іпотеку», враховуючи обов`язковість договору для сторін (стаття 629 ЦК України), сторони, визначаючи його умови, реалізували принцип свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, стаття 627 ЦК України).

Відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18) та від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).

З цих підстав суд враховує зазначені вимоги законодавства та дослідивши умови укладеного між банком та відповідачем іпотечного договору, звертає увагу на те, що ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») звертаючись до суду з цим позовом обрав один із наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки і просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що відповідає положенням договору іпотеки та статтям 39, 41-47 Закону України «Про іпотеку», унаслідок чого дійшов висновку про те, що ПАТ «Альфа-Банк» вправі вимагати застосування такого способу звернення у судовому порядку.

Крім того судом встановлено, що 31.01.2013 року Ужгородським міськрайонним судом у справі № 712/18155/12 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк», зокрема стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 3219 грн. Однак рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09.03.2016 року вказане рішення першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн. скасовано і в цій частині відмовлено в задоволенні позову, в решті – залишено без змін.

Зі змісту рішення апеляційної інстанції вбачається, що підставою скасування судового рішення першої інстанції зазначено те, що банк не звернувся до суду з вимогою до поручителя ОСОБА_2 протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням.

На думку сторони відповідача про порушення своїх прав Банку було відомо ще у 2012 році, внаслідок чого такий звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення з позичальника та майнового поручителя суми заборгованості, а тому сторона відповідача вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду з даним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим судом встановлено, що в даному випадку відповідач ОСОБА_2 згідно умов Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 297/08-04 від 05.03.2008 року ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») є майновим поручителем ( п. 1.3.1) та поручителем за договором поруки(п. 1.3.2).

Таким чином у справі, що розглядається, встановлено наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, виконання зобов`язання за яким було забезпечено іпотекою та порукою.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 590 ЦК України, статті 33 Закону України «Про іпотеку» (далі -Закон) звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 17 Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Судом встановлено, що за умовами Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 297/08-04 від 05.03.2008 року ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») та Іпотечного договору № 297/08-04 сторонами було визначено строк дії договорів до 04.03.2023 року.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вимогами до позичальника та поручителя про дострокове стягнення кредитної заборгованості, банком змінено строк виконання кредитних зобов`язань. В даному випадку рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09.03.2016 року у справі 712/18155/12, в рамках якої вирішувалось питання про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн, яким скасовано рішення першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в розмірі 72 9983, 51 грн. і в цій частині відмовлено в задоволенні позову, змінено строк дії Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 297/08-04 від 05.03.2008 року ПАТ АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого виступає Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК») та Іпотечного договору № 297/08-04.

Враховуючи, що строк дії вказаних договорів фактично настав 09.03.2016 року, а з даним позовом банк звернувся до суду 06.10.2017 року, тобто в межах передбаченого законом трьохрічного строку позовної давності, суд приходить до переконання, що заява сторони відповідача про застосування у даній справі строків позовної давності є такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суду не надано доказів того, що позичальником на час звернення позивача до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки виконано зобов`язання з приводу повернення суми кредиту.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постановах № 3-71гс14 від 09.09.2014 року, № 6-1080цс15 від 03.02.2016 року, відповідно до якої звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Відповідно до статей 590,591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.6 договору іпотеки передбачено, що сторони дійшли згоди, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотедодержателем від свого імені будь-якій особі- покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, в становленому ст. 38 Закону України «про піотеку» ( п 4.6.1.) або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження або у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду ( п. 4.6.2).

Згідно з ч.1ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем доводено підставність позовних вимог, такі не спростовані стороною відповідача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 35 293, 41 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 35 293, 41грн.

Керуючисьст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 554, 590, 598, 599, 610, 611, 612, 629, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», п.п. 12, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: садовий будинок – Літ. Загальною площею 131.6.кв.м, з приналежними надвірними спорудами та прибудовами: вбиральня – літ. Б., огорожа - № 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12. 2007 року Оноківською сільською радою та земельну ділянку загальною площею 0, 05 га, цільове призначення якої для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Оноківської сільської ради, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-04226, в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № 297/08-04 від 05.03.2008 року в розмірі 90 429,97 дол., в тому числі: за кредитом – 59492, 13 дол. США; повідсотках- 30937,84 дол. США на користь Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною реалізації 861 211 грн., визначеною на підставі оціник проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом ТОВ «Бізнес Ассіст».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 293, 41 грн.

Відомості про учасників судового розгляду:

Позивач: Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК», 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , іпн: НОМЕР_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , іпн: НОМЕР_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повне рішення складено 02.04.2021 р.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо