Рішення № 96150217, 30.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/378/2021

Справа № 243/10269/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Поддубської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївна, про стягнення коштів в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївна, про стягнення коштів в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом. Свої вимоги обґрунтував тим, що відносно позивача відкрито виконавче провадження № 60721347 про стягнення з нього 11834,17 грн на користь ВАТ «ФК «Сіті Фінанс» за виконавчим написом приватного нотаріуса Колейчик В.В. № 4967 від 05 листопада 2019 року. Вказаний нотаріальний напис позивачем оскаржено до суду, однак до прийняття судом 12 березня 2020 року рішення щодо зупинення стягнення за вказаним написом, з позивача стягнуто суму у розмірі 2437,86 грн, яку відраховано з його заробітної плати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 18 травня 2020 року, яке набрало чинності, вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню і таким чином стягнуті а ним кошти підлягають поверненню, як такі, що стягнуті безпідставно.

Тому, просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на його користь кошти у сумі 2437,86 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи позивач в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій заявлені у позові вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи представник відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа – приватний нотаріус Колейчик В.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення слухання справи до суду не звертався.

Третя особа – приватний виконавець Клітченко О.А. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, з заявою про відкладення слухання справи до суду не зверталась.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А, про стягнення коштів в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні із достовірністю встановлено, що 05 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., вчинено виконавчий напис № 4967, яким з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 001-04141-280513 від 28 травня 2013 року в розмірі 11334,17 грн, а також витрати за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом в розмірі 500,00 грн.

На підставі наведеного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження. Так, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, приватним виконавцем Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження за № 60721347 з виконання вищевказаного виконавчого нотаріусу.

Зазначені обставини підтверджуються копією рішення Слов`янського міськрайонного суду від 18 травня 2020 року, яке набрало законної сили 06 серпня 2020 року. Даним судовим рішенням виконавчий напис № 4967, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем від 05 листопада 2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості у розмірі 11834,17 грн, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Перевіряючи доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що визнання виконавчого напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, як підстави відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача, унеможливлює подальше проведення виконавчих дій відносно ОСОБА_1 та об`єктивно свідчить про недостатність законних підстав для проведення таких дій з моменту відкриття виконавчого провадження.

Під час здійснення виконавчого провадження, з заробітної плати позивача здійснено стягнення в розмірі 20 %, а саме у січні 2020 року – 1218,93 грн, у лютого 2020 року – 1218,93 грн, що підтверджується довідкою Мирненської сільської ради Слов`янського району Донецької області № 02-33/150 від 09 вересня 2020 року.

Отже, оцінюючи зміст спірних відносин судом встановлено, що виконавчий напис, на підставі якого з заробітної плати позивача утримувались суми стягнень у вищевказаному розмірі, під час здійснення виконавчих дій, будучи визнаний таким, що не підлягає виконанню, втратив свою силу, що в свою чергу стало підставою для повернення відповідачем безпідставно набутих коштів.

Таким чином, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» безпідставно набуло грошові кошти, які належать ОСОБА_1 та до теперішнього часу відповідач жодним чином не повернув позивачу зазначені грошові кошти.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні, підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Отже, у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена припинена або була відсутня взагалі.

Так, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у своїй постанові від 02 березня 2016 року (справа № 6-3090цс15).

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено порядок повернення в натурі безпідставно набутого майна, зокрема, передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України та вважає за належне стягнути з відповідача на користь позивача суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 2437,86 грн.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, згідно з Додатковою угодою від 30 жовтня 2020 року до Договору про надання правової допомоги, винагорода адвоката Фальченка І.В. за надання правової допомоги ОСОБА_1 , згідно договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2020 року, становить 3000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.

Крім того, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивача звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною вимогою щодо поновлення на роботі, а отже судовий збір в даному випадку підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 16, 203, 209, 215, 220, 536, 626, 627, 638, 639, 1000, 1007, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївна, про стягнення коштів в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ: 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) гривень 86 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок та витрати по оплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення виготовлений 05 квітня 2021 року.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О.Гончарова