Рішення № 96148491, 09.04.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/405/21

ЄУН № 226/405/21

Провадження №2/226/282/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Григор О.І.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПРАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначила, що в період з 11.09.2017 року по 30.06.2020 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 03.06.2020 року наказом №638к від 30.06.2020 року на підставі ст.38 КЗпП її було звільнено з роботи за згодою сторін. При звільненні з роботи відповідач не здійснив з нею остаточного розрахунку, не виплативши їй заборгованість із заробітної плати. Рішенням Димитровського міського суду від 05.11.2020 року з відповідача на її користь було стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 79123 грн та середній заробіток за час розрахунку при звільненні за період з 01.07.2020 року по 05.11.2020 року в сумі 34689,60 грн, проте остаточний розрахунок з нею був здійснений лише 10.02.2021 року.

Посилаючись на передбачену законом відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунку, визначену ст.117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 06.11.2020 року – наступного дня з дня постановлення судом рішення по 10.02.2021 року – день, коли відбувся остаточний розрахунок, в розмірі 25053 грн 60 коп. (385,44 грн. х 65 днів, де 385,44 грн - середньоденний заробіток, а 65 - робочі дні за час затримки розрахунку).

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється у заочному судовому засіданні на підставі наявних доказів в порядку спрощеного позовного провадження.

Надавши оцінку спірним правовідносинам та дослідивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору в цій справі є стягнення з роботодавця на користь працівника середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 11.09.2017 року по 30.06.2020 року перебувала у трудових відносинах з ПРАТ «Дніпропетровський агрегатний завод». 30.06.2020 року наказом № 638к від 30.06.2020 року на підставі ст.36 КЗпП її було звільнено з роботи за згодою сторін (а.с.4).

Згідно рішення Димитровського міського суду Донецької області від 05.11.2020 з ПРАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 79123 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34689,60 грн. (а.с.11-12).

Відповідно довідки Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» № 7UPTA9NDPJA13KMM від 15.02.2021 року заборгованість із заробітної плати в сумі 91619,14 грн. в порядку примусового виконання рішення суду перерахована позивачу 10.02.2021 року (а.с.9).

Період стягнення сум середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач визначає з 06.11.2020 року по 10.02.2021 року, що становить 65 робочі дні. Згідно довідки роботодавця, її середньоденна заробітна плата складає 385,44грн.(а.с.10), а сума нарахувань середнього заробітку за час затримки розрахунку за вказаний період – 25053,60грн.

Відповідач правом відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство відповідно до вимог ст.12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Суд згідно вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За положеннями статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначен строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Таким чином, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.

З огляду на те, що відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, має компенсаційний характер, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також, враховуючи розмір простроченої заборгованості, період затримки її виплати, причину, з якою була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, може зменшити його розмір. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

Приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості (79123грн), період затримки її виплати, розмір раніше стягнутої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (34689,60грн.) за рішенням Димитровського міського суду від 05.11.2020, а також ненадання позивачем суду доказів понесення інших майнових втрат через затримку розрахунку при звільненні, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасне проведення з нею остаточного розрахунку, до 11 000 грн., що, на думку суду, сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах.

Вирішуючи питання судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 398,67 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод», код ЄДРПОУ 14311614, місце розташування: місто Дніпро, вулиця Щепкіна, буд.53, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 11000 (одинадцяти тисяч) грн. з утриманням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів.

Cтягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь позивача судові витрати в сумі 398 (триста дев`яносто вісім) 67грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Л.І.Клепка