Ухвала суду № 96146652, 09.04.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/838/20

Номер провадження: 1-кп/156/26/21

У Х В А Л А

09 квітня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Федечко М.О.

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

прокурора Лісневського К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Колєсова М.Г.

провівши в залі судових засідань Іваничівського районного суду Волинської області судове засідання у кримінальному провадженні № 12020030080000150 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Іваничівського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020030080000150 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено усне клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами постанови про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 04.06.2020 року, протокол огляду предметів від 15.08.2020 року та супровідного листа адресованого начальнику СВ Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області. Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений та захисник не були ознайомлені з вказаними документами у порядку ст. 290 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, вказав на те, що відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.08.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 та захиснику Колєсову М.Г. було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в 1 томі на 147 аркушах, що підтверджено їх підписами. Крім цього згідно опису матеріалів кримінального провадження вище вказані документи описані та пронумеровані.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, клопотання захисника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 12 ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.08.2020 року вбачається, що обвинуваченому та захиснику були надані для ознайомлення матеріали досудового розслідування №12020030080000150 в підшитому і пронумерованому стані в 1 томі на 147 аркушах. Факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування підтверджено підписами підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Колєсова М.Г. 17.08.2020 року, зауважень щодо відсутності аркушів справи не висловлювали. Згідно опису матеріалів кримінального провадження №12020030080000150 вказані захисником документи перелічені у описі та їх аркуші справи відповідають їх нумерації.

Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У частині 3 ст. 62 Конституції України закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Згідно частин 1-3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду .

З огляду на викладене, очевидна недопустимість зазначених адвокатом доказів не встановлена. Докази не відкриття матеріалів стороною обвинувачення не є категоричними, вирішення питання щодо допустимості або недопустимості даних, які містять документи потребує щонайменше їх дослідження у судовому засіданні, їх оцінки у сукупності з іншими документами, зокрема щодо виконання вимог ст. 290 КПК України, що можливе лише під час ухвалення остаточного судового рішення.

Керуючись ст. 86, 89 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Колєсова М.Г. про очевидну недопустимість доказу: постанови про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 04.06.2020 року, протокол огляду предметів від 15.08.2020 року та супровідного листа адресованого начальнику СВ Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М. О. Федечко