Рішення № 96139582, 26.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 р. Справа№200/782/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3057 Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа «Маріупольський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити виниклу заборгованість з одноразової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до військової частини 3057 Національної гвардії України (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити виниклу заборгованість з одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що з 09.03.2015 року по 30.09.2020 року проходив військову службу у військовій частині 3057 Національної гвардії країни та наказом від 30.09.2020 року № 196 о/с був звільнений з військової служби.

Відповідачем було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з розрахунку 05 років 06 місяців 21 днів, без урахування періодів попередньої служби, в зв`язку з чим сума відповідної допомоги є меншою ніж передбачено законом.

Просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини 3057 Національної гвардії України щодо обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування періодів попередньої служби з 28.04.1995 року по 25.09.2006 року, з 20.02.2009 року по 22.02.2014 року, з 23.05.2014 року по 20.02.2015 року,

- зобов`язати військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 24 повних календарних років служби з додатковим урахуванням періодів попередньої служби з 28.04.1995 року по 25.09.2006 року, з 20.02.2009 року по 22.02.2014 року, з 23.05.2014 року по 20.02.2015 року та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 12.02.2021 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачем при звільненні з військової служби у 2020 році не було надано відомостей про те, що він за попередні періоди служби не отримував вихідну допомогу при звільненні з інших державних установ та правоохоронних органі, а отже, у військової частини 3057 НГ України не було законних підстав враховувати ОСОБА_1 весь час проходження ним служби при здійсненні з ним розрахунку при звільненні. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, надала довідку, згідно якої на момент звільнення ОСОБА_1 з посади дільничого інспектора ДІМ Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління одноразова грошова допомога йому не нараховувалась та не виплачувалась.

Третя особа - Державна установа «Маріупольський слідчий ізолятор», надала пояснення, згідно яких на момент звільнення ОСОБА_1 з Маріупольського слідчого ізолятору одноразова грошова допомога йому не нараховувалась та не виплачувалась

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 з 09.03.2015 року по 30.09.2020 року проходив військову службу у військовій частині 3057 Національної гвардії України.

Наказом командира військової частини 3057 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 30.09.2020 №196 старшину ОСОБА_1 , командира відділення спеціальних автомобілів 2-го автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення, звільненого наказом начальника Східного територіального управління Національної гвардії України від 28.09.2020 року №68 о/с з військової служби в запас за підпунктом "й" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 30.09.2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік, вислуга років станом на 30 вересня 2020 року складала у календарному обчисленні 24 роки 06 місяців 08 днів, у пільговому - 07 років 10 місяців 12 днів, вислуга років для виплати вихідної допомоги - 05 років 06 місяців 21 днів.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою від 02.12.2020 року та просив повідомити, на яких підставах не було виплачено одноразову грошову допомогу з 1995 р. по 2006 р., з 2009 р. по 2014 р.

Листом від 18.12.2020 року №40/57/33-4468 відповідач повідомив позивача, що під час звільнення з військової служби у 2014 році позивач в установленому порядку не заперечував про виключення зі списків військової частини, наразі відсутній механізм здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за попередній період.

У відзиві на адміністративний позов відповідач не заперечував, що для розрахунку стажу для виплати вихідної допомоги не врахував спірні періоди попередньої служби позивача, також зазначив, що позивачем при звільненні з військової служби у 2020 році не було надано відомостей про те, що він за попередні періоди служби не отримував вихідну допомогу при звільненні з інших державних установ та правоохоронних органі, а отже, у військової частини 3057 НГ України не було законних підстав враховувати ОСОБА_1 весь час проходження ним служби при здійсненні з ним розрахунку при звільненні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Згідно п. 2 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом від 07.06.2018 № 260 Міністерства оборони України, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Згідно п. 7 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 8 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, для визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби строк календарної служби осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (зі змінами).

Пунктом 1 Постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова КМУ №393) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років, зокрема, зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції.

Пунктом 10 Постанови КМУ №393 встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 та військового квитка НОМЕР_2 , ОСОБА_1 проходив службу (строк служби, який враховується для визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби):

- з 10.06.1992 року по 01.04.1994 року в Збройних Силах України;

- 28.04.1995 року по 25.09.2006 року в УМВС України в Донецькій області (календарна вислуга була визначена: 13 років 02 місяці 15 днів),

- з 20.02.2009 року по 22.02.2014 року у військовій частині 3057 Національної гвардії України (05 років 00 місяців 1 день),

- з 23.05.2014 року по 20.02.2015 року в Державній пенітенціарній службі України (00 років 08 місяців 27 днів),

- з 09.03.2015 року по 30.09.2020 року у військовій частині 3057 Національної гвардії України (05 років 06 місяців 21 день).

Загальний календарний строк служби позивача складає 24 р. 06 міс. 08 дн.

До проходження служби у військовій частині 3057 Національної гвардії України вихідна допомога ОСОБА_1 при звільненні з попередніх місць служби не нараховувалась та виплачувалась (оскільки він не набув права на отримання вихідної грошової допомоги при попередній службі), що підтверджується відповідними довідками, виданими Державною установою «Маріупольський слідчий ізолятор» від 11.09.2020 року № 11/6491 та ГУ МВС України в Донецькій області від 19.02.2021 року №26.

При припиненні контракту з військовою частиною 3057 Національної гвардії України позивач набув право на одноразову допомогу при звільненні.

Отже, при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивачу повинен зараховуватись весь календарний термін служби, тобто 24 роки 06 місяців 8 днів, який складається зі служби в Збройних Силах України, служби в Державній пенітенціарній службі України, служби в органах МВС та служби у військовій частині 3057 Національної гвардії України.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду слід зазначити, що у даному випадку необхідно застосовувати положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини 3057 Національної гвардії України (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, б. 186, ідентифікаційний код юридичної особи 23313948), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 32, ідентифікаційний код юридичної особи 08592158), Державна установа «Маріупольський слідчий ізолятор» (87527, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Каменська, б. 52, ідентифікаційний код юридичної особи 08563228) про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити виниклу заборгованість з одноразової грошової допомоги - задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини 3057 Національної гвардії України щодо обчислення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні, без урахування періодів попередньої служби з 10.06.1992 року по 01.04.1994 року, з 28.04.1995 року по 25.09.2006 року, з 20.02.2009 року по 22.02.2014 року, з 23.05.2014 року по 20.02.2015 року,

Зобов`язати військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 24 повних календарних років служби з урахуванням періодів попередньої служби з 10.06.1992 року по 01.04.1994 року, з 28.04.1995 року по 25.09.2006 року, з 20.02.2009 року по 22.02.2014 року, з 23.05.2014 року по 20.02.2015 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський