Рішення № 96137786, 08.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2021 року Справа № 280/1017/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають у відмові здійсненні нарахування та виплаті судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-6, М.Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок судді Мелітопольського міськрайонного суду у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання з 18 лютого 2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17 березня 2020 року №08 - 02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді 30 років і 03 дні та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-6, м.Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь судді Мелітопольського міськрайонного суду у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання в порядку негайного виконання за один місяць в розмірі 103 008 (сто три тисячі вісім) гривень 51 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-6, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012), подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

06.01.2021 В обґрунтування позовної заяви зазначено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2016 по справі № 320/1190/16-а було задоволено позов позивача про встановлення щомісячного розміру довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року по справі №280/4583/20позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, починаючи з 19.02.2020. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. На виконання цього рішення, позивач отримав довічне щомісячне грошове утримання судді у відставці, який, за своїм розміром, складає 50% суддівської винагороди, зазначеної у довідці №08-02/979.

Листом відповідач відмовив у перерахунку, посилаючись на те, що з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюється ст.142 Закону України №1402, в якій зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір цього утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є тільки факт зміни грошового утримання складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а не перерахунок відсотків. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року відкрито провадження по справі №280/1017/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

15.03.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №14610) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає наступне. Конституційним Судом України 18.02.2020 прийнято рішення № 2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, яким визнано неконституційним, зокрема, пункт 25 розділу XII Закону № 1402. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2- р/2020 Закон № 1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення щомісячною грошового утримання суддів у відставці. Ухвалюючи рішення по справі №280/4583/20 суд зазначив, що у Позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402, а отже, щомісячне грошове утримання виплачується у розмірі 50%. Таким чином, відповідаем вірно здійснено відповідний перерахунок, який наразі і є предметом спору, у відповідності до вимог Закону № 1402, які є чинними на момент розгляду справи. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

26.03.2021 від позивача через канцелярію суду (вх. №17530) подана відповідь на відзив.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 12.11.2015 № 788-VIІІ, у зв`язку з поданням заяви про відставку, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Позов ОСОБА_1 до Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо розрахунку стажу роботи судді, яка дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці від 22 лютого 2016 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка склала 22737,00 гривень відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№2453-VI від 07.07.2010) з урахуванням змін, внесених у цю статтю Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013. Зобов`язано Мелітопольське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області щодо розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року з урахуванням змін, внесених у цю статтю рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, у розмірі 90 % суддівської винагороди, загальний розмір якої на час звернення до суду складає 20463,00 гривень, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 23 лютого 2016 року. Стягнуто з Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму сплаченого судового збору у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набрало законної сили 10.05.2019 згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4583/20 від 22.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, починаючи з 19.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присуджено на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення суду набрало законної сили 24.11.2020 згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

09.01.2021 позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ГУ ПФУ) з листом, який був отриманий ГУ ПФУ в Запорізькій області 11.01.2021, у якому просив провести та надіслати розрахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді на відповідній посаді, оскільки, відповідно до розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виданого Мелітопольським міськрайонним судом, мій стаж на посаді судді, який надає право на отримання довічного грошового утримання складає 30 років 00 місяців та 03 дні.

Листом від 18.01.2021 №507-262/В-02/8-0800/21 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі № 280/4583/20 (набрало законної сили 24.11.2020) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу здійснено з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/979 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, з урахуваннями фактично сплачених сум. Первинне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснювалось на виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2016 у справі № 320/119/16-а (набрало законної сили 10.05.2016), із врахуванням стажу, який дає право на відставку судці - 26 років 7 місяців 3 дні (додатково до стажу було зараховано період проходження строкової служби в армії - 1 рік 11 місяців 20 днів та період роботи (служби) на посаді слідчого - 11 років 3 місяця), у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди. Стаж роботи саме на посаді судді складає - 13 років 5 місяців 13 днів. Надалі перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до пункту 3 статті 138 Закону України від 07.07.2010 № 2453 «Про судоустрій і статус судців», у розмірі 90 відсотків грошового утримання судці, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 18.05.2016 № 08-03/725, було здійснено та виплачувалось згідно постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08.07.2016 у справі № 320/3904/16-а (набрало законної сили 08.08.2016). На даний час призначення та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється відповідно до вимог Закону-1402. Згідно вимог частини 3 статті 142 Закону-1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Враховуючи зазначене, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено позивачу у розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/979. Законних підстав для виплати (встановлення) позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, на даний час, немає.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно частин 1, 2 статті 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

При цьому, суддя у відставці, який досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах зазначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4, 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

За правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у рішенні від 16.06.2020 по зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно з положеннями Закону № 2453-VI, наявне право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.

Позивач просив здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII, якою передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Судом встановлено, що довідка, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, №08-02/979 від 17.03.2020 видана на підставі статті 142 Закону №1402-VIII.

Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Наведена норма неконституційною не визнавалась.

Діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання.

Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.

Отже, на переконання суду, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних законів.

Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI.

Вказане свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання позивача не буде співмірним із щомісячним довічним грошовим утримання суддів, які отримають право на відставку за нормами Закону №1402-VIII, що буде свідчити про дискримінаційність.

Отже, суд вважає безпідставними твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з відсоткового розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановленого Законом України №2453-VI.

Таким чином, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону України №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Разом з тим, суд вважає також безпідставним є і зменшення відповідачем відсоткового значення розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання позивача, до 50%, оскільки абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Закону № 1402-VIІІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Тобто, при здійсненні обрахунку стажу, що дає право на відставку, необхідно враховувати порядок призначення (обрання) судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до стажу, необхідного для зайняття посади судді, застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання).

Як вбачається з матеріалів справи, загальний стаж позивача для обрахунку його щомісячного довічного грошового утримання складає 26 років 7 місяців 3 дні, що становить 90 відсотків грошового утримання судді.

За таких обставин, відповідно до частини 3 статті 142 Закону України №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді у розмірі повних 26 років.

Отже, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 62%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 6 *2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020, в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, є протиправним та таким, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку із чим відповідача слід зобов`язати здійснити відповідний перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з вказаною вище довідкою, з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача щодо зазначити в рішення про його негайне виконання, суд зазначає наступне.

За приписами статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини 1 статті 263, пунктами 14 частини 1 статті 283 цього Кодексу.

У зв`язку із задоволенням похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає відсутніми підстави для звернення судового рішення до негайного виконання, яке застосується у разі присудження (стягнення) грошових коштів в порядку, встановленому статтею 371 КАС України.

Щодо клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення по цій справі, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Застосування наведеної норми є прерогативою суду, та передбачає право діяти на власний розсуд.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у владного суб`єкта наміру допускати порушення закону у процедурі перерахунку та виплати пенсії. З огляду на зазначені обставини та норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 908 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією № 1031291093 від 02.02.2021.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 263,293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020, в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 08.04.2021.

Суддя Р.В. Сацький