Рішення № 96136566, 02.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 квітня 2021 р. Справа № 120/1095/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Козій О.В.,

представника позивача: Семка В.М.,

представника відповідача: Щербатого А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, в якому просила:

- визнати неправомірним рішення Томашпільської селищної ради Тульчинського району від 12.01.2021 в частині відмови їй у збереженні середньої заробітної плати на період працевлаштування;

- зобов`язати Томашпільську селищну раду Тульчинського району виплатити на її користь середній заробіток, який вона отримувала на посаді секретаря Комаргородської сільської ради Томашпільського району починаючи з 27.11.2020 до дня винесення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона працювала на посаді секретаря Комаргородської сільської ради з 06.11.2015 до 27.11.2020, тобто до закінчення строку повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Пpo місцеве самоврядування в Україні». До обрання її на посаду секретаря Комаргородської сільської ради вона працювала на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородскьої сільської ради. 02.12.2020 вона звернулась до відповідача, як правонаступника Комаргородскьої сільської ради, із заявою про забезпечення їй середньої заробітної плати секретаря Комаргородської сільської ради на період її працевлаштування відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Разом із тим, листом від 12.01.2021 відповідач відмовив їй у збережені середньої заробітної плати.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 16.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10.03.2021.

В судовому засіданні 10.03.2021 оголошено перерву до 26.03.2021, у зв`язку з необхідністю заслухати пояснення позивача, яка не прибула в судове засідання.

В судовому засіданні 26.03.2021 оголошено перерву до 02.04.2021, з огляду на необхідність витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 02.04.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що позивач не має права на забезпечення середньої заробітної плати на період її працевлаштування, оскільки її було звільнено 06.11.2015 з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на підставі ч. 5 ст. 36 КЗпП України, яка передбачає переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду. Натомість, на думку відповідача, ОСОБА_1 мала б бути звільнена 06.11.2015 у зв`язку зі закінченням строку повноважень Комаргородської сільської ради відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином, 06.11.2015 фактично відбулося припинення повноважень позивача на підставі ч. 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у зв`язку з закінченням строку повноважень Комаргородської сільської ради 6 скликання, набуттям повноважень Комаргородської сільської ради 7 скликання та сформуванням нового складу виконавчого комітету новоутвореної ради), а не її переведення на виборну посаду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Згідно записів трудової книжки позивача 17.09.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на підставі розпорядження сільського голови №37 від 17.09.2015 та рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015р. №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради.

Цього ж дня, позивачем прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.

06.11.2015 ОСОБА_1 звільнено за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (у зв`язку з обранням секретарем сільської ради), згідно розпорядження сільського голови №3 від 06.11.2015 (запис №4 трудової книжки).

Цього ж дня (06.11.2015), ОСОБА_1 обрано секретарем Комаргородської сільської ради 7 скликання, згідно рішення №2 першої сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради від 06.11.2015.

Крім того, встановлено, що рішенням №3 першої сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради від 06.11.2015 вирішено утворити виконавчий комітет Комаргородської сільської ради та затверджено його склад.

В подальшому, 27.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря Комаргородської сільської ради у зв`язку з закінченням строку повноважень ради (ч.1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пп. 8 п. 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування", Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області 04.12.2020 на 1 сесії 8 скликання прийняла рішення № 11 про припинення юридичної особи Комаргородська сільська рада в результаті реорганізації шляхом приєднання до Томашпільської селищної ради.

В той же час, 02.12.2020 позивач звернулась до відповідача, як правонаступника Комаргородскьої сільської ради, із заявою про забезпечення їй середньої заробітної плати секретаря Комаргородської сільської ради на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Томашпільська селищна рада своїм листом №02-04-14/1270 від 18.12.2020 запропонувала заявниці надати перелік документів: довідку про неможливість працевлаштування, копію трудової книжки, довідку з Пенсійного фонду України про непризначення пенсії за будь-яким видом.

29.12.2020 року ОСОБА_1 надала в додаток до своєї заяви від 02.12.2020 копію трудової книжки та довідку з Томашпільського відділу ПФУ.

Разом із тим, листом № 02-05-14/23 від 12.01.2021 відповідач повідомив позивача про відсутність у неї права на збереження середньої заробітної плати на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, оскільки до обрання на посаду секретаря Комаргородської сільської ради вона працювала на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородскьої сільської ради, яка за своїм характером також є виборною і збереження посади керуючого справами виконкому за депутатом, який працює на постійній основі не передбачено.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV (далі - Закон № 93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Частиною 1, 2 статті 33 Закону № 93-IV встановлено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України, за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, приведеними вище нормами права встановлено право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади).

Отже, законодавець гарантує колишньому депутату міської ради чи, як в даному випадку, секретарю міської ради, збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, однак, лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

В даному ж випадку, заперечуючи проти задоволення даного адміністративного позову, представник відповідача зазначає, що позивач не має права на забезпечення середньої заробітної плати на період її працевлаштування, оскільки до обрання на виборну посаду позивач працювала на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради. З огляду на це, 06.11.2015 фактично відбулось не переведення позивача на виборну посаду, а мало місце припинення її повноважень на підставі ч. 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з закінченням строку повноважень Комаргородської сільської ради 6 скликання та набуттям повноважень Комаргородської сільської ради 7 скликання.

Надаючи оцінку даним твердженням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, як слідує із запису №1 трудової книжки позивача, 17.09.2015 її було призначено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради (розпорядження сільського голови №37 від 17.09.2015).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент призначення позивача), виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури (ч. 3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством гарантії трудових прав секретаря ради після закінчення його повноважень прирівняні до таких гарантій депутатів місцевих рад.

Із наведених положень слідує, що дійсно строк дії повноважень виконавчого комітету ради обмежується строком повноважень такої ради. При цьому, після закінчення повноважень ради виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

В даному ж випадку, 06.11.2015 року фактично відбулась перша установча сесія 7 скликання Комаргородської сільської ради.

При цьому, в межах даної сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради вирішено питання щодо обрання позивача секретарем Комаргородської сільської ради, а також утворено виконавчий комітет Комаргородської сільської ради та затверджено його склад.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень представника відповідача про те, що 06.11.2015 фактично відбулось не переведення позивача на виборну посаду, а мало місце припинення її повноважень на підставі ч. 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з закінченням строку повноважень Комаргородської сільської ради 6 скликання та набуттям повноважень Комаргородської сільської ради 7 скликання.

Суд звертає увагу сторін, що у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Отже, законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади. Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №570/3880/16-а

Законодавець визначив обставини, за яких особі можуть бути надані такі гарантії. Виплата такої середньої заробітної плати належить особі яка працювала за трудовим договором або у зв`язку з неможливістю роботодавця працевлаштувати на попередню роботу або неможливістю надати рівнозначну посаду.

Так, як встановлено судом вище, 17.09.2015 ОСОБА_1 було затверджено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на підставі розпорядження голови Комаргородської сільської ради №37 від 19.09.2015р. та рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015р. №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради.

Дане розпорядження прийнято на підстав ст. 42, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 14, 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні" та з урахуванням рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015р. №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради.

Тобто, ОСОБА_1 була затверджена на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на період повноважень ради, а не за трудовим договором, як того вимагає законодавець і посада за нею не підлягала збереженню.

Крім того, під неможливістю надання відповідної роботи (посади) необхідно розуміти лише об`єктивну неможливість надати депутату місцевої ради, звільненому з виборної посади, попередньої посади через ліквідацію підприємства, установи, організації, її скорочення тощо, а не у зв`язку із закінченням повноважень ради попереднього скликання.

З урахуванням наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на збереження її середнього заробітку на період її працевлаштування відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

За приписами статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області (пл. Тараса Шевченка, 1, смт. Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326218)

Рішення в повному обсязі складено: 07.04.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна