Рішення № 96136541, 05.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р. Справа № 120/323/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Корнійчука С.А., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання обов`язків, передбачених Тимчасовим порядком взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 № 580, з приводу неприйняття документів, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, поданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту Держгеокадастру електронним порядком, а також їх не реєстрації у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та не внесення вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі;

- зобов`язання відповідача виконати вимоги Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 № 580, щодо прийняття отриманого проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, державної власності, за межами населеного пункту, який надійшов від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , зареєструвати його у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та внести проект до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію землеустрою в електронній формі і скерувати його за належністю для екстериторіального погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.02.2019 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі – Агрономічна сільська рада). Однак листом від 28.02.2019 за № Б-2445/0-781/0/95-19 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу.

Не погоджуючись з діями Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 120/1218/19-а відповідний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неприйняття по суті рішення у формі розпорядчого документу за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2019 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею по 0,12 га на території Агрономічної сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного судового рішення, 15.07.2019 відповідач видав наказ за № 2-12014/15-19-СГ, яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. У зв`язку з цим, 10.12.2019 позивач повторно звернувся до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі № 120/4119/19-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 12014/15-19-СГ від 18.07.2019 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишено без задоволення, а вищевказане рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 – без змін.

На виконання вказаного рішення відповідач видав наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Після цього позивач уклав договір на розроблення проекту землеустрою з ФОП ОСОБА_2 . У відповідності до умов цього договору виготовлено проект землеустрою, який надіслано територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташуванням земельної ділянки.

Однак листами від 15.12.2020 та від 17.12.2020 відділ у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомив про наявність обставин для непогодження проекту землеустрою та його направлення на екстериторіальне погодження.

Позивач вважає оскаржувану бездіяльність протиправною та зазначає, що відповідача, викладені в листі від 17.12.2020 за № 0-2-0.20-176/105-20, щодо розподілу земельних ділянок Вінницькою міською радою є незрозумілими, оскільки бажана для позивача земельна ділянка знаходиться на території Агрономічної сільської ради. Крім того, позивач вважає такі доводи відповідача надуманими і безпідставними, оскільки спірна земельна ділянка є несформованою, перебуває в державній власності і щодо неї не зареєстровані будь-які речові права. Також позивач зауважує, що Вінницька міська рада не може розпоряджатися земельними ділянками, які не розташовані на її території.

Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Так, з наведеннях відповідних мотивів суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, як учасника бойових дій. Як наслідок, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

26.01.2021 до суду надійшла заява представника позивача Корнійчука С.А. про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Одночасно з вказаною заявою представник позивача також подав заяву про повернення сплаченого судового збору, посилаючись на те, що позивач звільняється від сплати судового збору за подання цього позову до суду, як учасник бойових дій, що, на думку представника, підтверджується висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 21.01.2021 у справі № 120/2577/20-а.

Ухвалою суду від 01.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, цією ж ухвалою вирішено витребувати з відповідача належним чином засвідчені копії проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га на території Агрономічної сільської ради, доданих до нього документів, а також усіх наявних у відповідача документів, пов`язаних з розглядом вказаного проекту та всі інші документи, які стали підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою позивача.

19.02.2021 на виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшла копія проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки.

23.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає відповідач, розроблений ФОП ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність надійшов через портал Держгеокадастру до системи електронного документообігу ДокПроф на реєстрацію Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вх. № ЗВ-9605292492020 від 08.12.2020). Відповідач вказує на те, що зазначений проект був зареєстрований в системі електронного документообігу ДокПроф з одночасним повідомленням розробника документації із землеустрою про неможливість реєстрації вказаного проекту, оскільки бажана для позивача земельна ділянка погоджена рішенням Вінницької міської ради від 28.03.2019 № 851 для надання у власність двом іншим учасникам бойових дій для індивідуального садівництва по 0,06 га кожному.

На виконання вказаного рішення міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області видало наказ від 23.07.2020 № 2-124448/15-20-СГ щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га на території Агрономічної сільської ради. Тому, з метою уникнення конфліктних ситуацій між учасниками бойових дій, Відділ у Вінницькому районі рекомендував позивачу привести у відповідність до норм чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, про що повідомлено розробника ФОП ОСОБА_3 . Також Відділ запропонував позивачу запроектувати земельну ділянку в іншому місці на території Агрономічної сільської ради.

Крім того, відповідач вважає, що суд не повинен втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки рішення, дії чи бездіяльності такого суб`єкта на відповідність критеріям, закріпленим нормами КАС України. Отже, на думку відповідача, суд вправі зобов`язати відповідача до виконання обов`язків, покладених на нього законом і підзаконними актами, але не може вказувати йому, яке конкретно рішення (дії) необхідно прийняти (вчинити).

Разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав копії таких письмових доказів: листа Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.12.2020 за № 0-2-0.20-897/165-20 щодо надання інформації, клопотання ФОП ОСОБА_2 за вх. № 32-2251/0/279-20 від 15.12.2020, наказу від 23.07.2020 № 2-12448/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Інших заяв по суті від сторін до суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 14.02.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га на території Агрономічної сільської ради.

Листом від 28.02.2019 за № Б-2445/0-781/0/95-19 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу, а тому позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 120/1218/19-а відповідний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документу за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2019. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею по 0,12 га на території Агрономічної сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного судового рішення 15.07.2019 відповідач видав наказ за № 2-12014/15-19-СГ, яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Не погодившись із законністю відмови, 10.12.2019 позивач повторно звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі № 120/4119/19-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 12014/15-19-СГ від 18.07.2019. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишено без задоволення, а вищевказане рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 – без змін.

На виконання вказаного рішення 23.07.2020 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області видало наказ за № 2-12448/15-20-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га, на території Агрономічної сільської ради для індивідуального садівництва (код цільового призначення – 01.05). Крім того, цим наказом зобов`язано Відділ у Вінницькому районі Головного управління при надходженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га ОСОБА_1 забезпечити в установленому законодавством порядку погодження даної документації та реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

08.12.2020 позивач уклав договір № 386/20 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2 .

На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.

08.12.2020 ФОП ОСОБА_2 направив лист за № ЗВ-9605292492020 разом з розробленим проектом землеустрою через портал Держгеокадастру до системи електронного документообігу ДокПроф на реєстрацію відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Вказаний лист зареєстровано Відділом 15.12.2020 за вх. № 32-2251/0/279-20.

Листом від 15.12.2020 за № 0-2-0.20-897/165-20 Відділ у Вінницькому районі Головного управління повідомив про неможливість реєстрації та погодження поданого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , оскільки запроектовану земельну ділянку відповідно до рішення Вінницької міської ради від 28.03.2019 № 851, яким затверджено Протокол № 9 від 26.03.2019 засідання Комісії по розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та членами сім`ї загиблого учасника антитерористичної операції, для передачі земельних ділянок безоплатно у власність, згідно з додатками, погоджено надати у власність двом учасникам бойових дій АТО "(ООС) для індивідуального садівництва по 0,06 га кожному ( діл. № НОМЕР_1 , діл. № НОМЕР_2 ).

Крім того, 14.12.2020 представник позивача звернувся до Відділу із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію на якому етапі знаходиться проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.

17.12.2020 Відділ надав відповідь за № 0-2-0.20-176/105-20 на вказаний запит та повідомив про неможливість реєстрації та погодження вказаного проекту. Також Відділ додатково рекомендував привести у відповідність до норм чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу з метою уникнення конфліктних ситуацій між учасниками АТО при наданні земельних ділянок.

Не погодившись з такою відмовою, 18.12.2020 представник позивача звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою, в якій просив здійснити перевірку та притягнути до відповідальності посадових осіб Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

28.12.2020 вказану заяву Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 28.12.2020 за № 29-28-0.131-13828/2-20 направила до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області для розгляду її в установленому законодавством порядку та надання відповіді адвокату ОСОБА_4 .

Листом від 04.01.2021 за № 29-2-0.6-15/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило, що перевірка обставин щодо дій посадових осіб Відділу у Вінницькому районі Головного управління триває. Додатково Головне управління звернуло увагу на те, що гр. ОСОБА_1 підтверджує факт погодження надання спірної земельної ділянки іншим учасникам АТО, про що свідчить його лист від 15.09.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання йому у власність іншої ділянки на території Агрономічної сільської ради.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття проекту землеустрою, не реєстрації його у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та не внесення вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі – ЗК України), Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Водночас порядок набуття такого права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною восьмою статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Крім того, статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За правилами частин 1, 4, 5, 6 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, – завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі – Положення № 333).

Згідно з Положенням № 333 Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, саме до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Вінницької області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.07.2020 за № 2-12448/15-20-СГ позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га на території Агрономічної сільської ради для індивідуального садівництва.

На підставі зазначеного наказу ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

08.12.2020 такий проект подано до Відділу у Вінницькому району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області для погодження в порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України.

Однак листом в.о. начальника Відділу у Вінницькому районі Головного управління від 15.12.2020 за № 0-2-0.20-897/165-20 ФОП ОСОБА_2 повідомлено про неможливість реєстрації та погодження поданого проекту землеустрою у зв`язку з тим, що Вінницькою міською радою погоджено надати спірну ділянку у власність двом учасником бойових дій АТО.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 у справі № 806/862/17 вказав на те, що системний аналіз норм земельного законодавства дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Механізм взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру на період реалізації пілотного проекту під час погодження документації із землеустрою визначає Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадженням принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 (далі – Тимчасовий порядок № 580).

Відповідно до пунктів 2-8 Тимчасового порядку № 580 для погодження документації із землеустрою особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником документації із землеустрою (далі – розробник), подає оригінал документації із землеустрою в електронній формі через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, зазначаючи територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.

На документацію із землеустрою в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис розробника, який підтверджує її відповідність положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Виготовлення документації із землеустрою в електронній формі здійснюється з урахуванням таких вимог: формат зображення – кольоровий; роздільна здатність – 300 точок на дюйм; глибина кольору – не менше ніж 4 біти; формат готового файла – PDF; розмір файла – не більше ніж 50 мегабайти.

Якість документації із землеустрою в електронній формі повинна забезпечувати розбірливе читання її змісту.

Територіальний орган Держгеокадастру в день надходження документації із землеустрою в електронній формі:

- приймає подані документи та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа;

- вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі, на яку накладено кваліфікований електронний підпис розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності).

Система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документації із землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку.

Розгляд та погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.

З наведеного суд доходить висновку, що після надходження документації із землеустрою (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність) в електронній формі територіальний орган Держгеокадастру спочатку повинен прийняти такі документи та зареєструвати у системі документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, внести до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі, на яку накладено кваліфікований електронний підпис розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти, на якому відображено запроектовану земельну ділянку.

Наступним етапом є обрання системою електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості територіального органу Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою.

Суд зазначає, що Тимчасовий порядок № 580 не передбачає можливості та підстав відмови у реєстрації проекту землеустрою на етапі прийняття документів, реєстрації їх в системі та внесення їх до системи. Поряд з цим, цей порядок передбачає можливість відмови у погодженні документації із землеустрою вже після обрання територіального органу Держгеокадастру за принципом випадковості. Тобто орган, до якого надіслано проектну документацію, не вправі відмовляти у реєстрації проектної документації.

Відтак суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності оскаржуваної бездіяльності відповідача та відсутності законодавчого підґрунття для такої поведінки суб`єкта владних повноважень.

Як на підставу неможливості реєстрації та погодження поданого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача, відповідач посилається на рішення Вінницької міської ради від 28.03.2019 № 851, яким затверджено Протокол № 9 від 26.03.2019 засідання Комісії по розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та членами сім`ї загиблого учасника антитерористичної операції, для передачі земельних ділянок безоплатно у власність, яким погоджено надати у власність двом учасникам бойових дій АТО (ООС) для індивідуального садівництва по 0,06 га кожному (діл. № НОМЕР_1 , діл. № НОМЕР_2 ).

Втім, суд зауважує, що відповідач повинен діяти виключно на підставах, в межах повноважень а у спосіб, передбачені законом. Водночас зазначена вище обставина не є встановленою законом підставою для відмови у вчиненні відповідачем тих дій, які є предметом оскарження у цій справі.

Більше того, з усталеною судовою практикою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Аналогічна правова позиція відображена у багатьох постановах Верховного Суду України, зокрема від 13.12.2016 в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27.02.2018 в справі № 545/808/17 та від 19.06.2018 в справі № 806/2982/17.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиконання обов`язків, передбачених Тимчасовим порядком № 580, з приводу неприйняття документів, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, поданих ФОП ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту Держгеокадастру електронним порядком, а також його не реєстрації у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та не внесення вказаного проекту землеустрою до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі, є неправомірною та порушує права та законні інтереси позивача.

Оцінюючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача виконати вимоги Тимчасового порядку № 580, суд враховує, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).

Однак повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 в справі № 819/570/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Відповідно до пункту 5 Тимчасового порядку № 580 територіальний орган Держгеокадастру в день надходження документації із землеустрою в електронній формі:

- приймає подані документи та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа;

- вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі, на яку накладено кваліфікований електронний підпис розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності).

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначений порядок дій під час надходження документації із землеустрою в електронній формі до територіального органу Держгеокадастру.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про те, що бездіяльність відповідача є протиправною, у суб`єкта владних повноважень залишається лише один варіант поведінки – виконати вимоги Тимчасового порядку № 580 щодо прийняття отриманого проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, державної власності, за межами населеного пункту, який надійшов від ФОП ОСОБА_2 , зареєструвати його у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та внести проект до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію землеустрою в електронній формі і скерувати його за належністю для екстериторіального погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Перевіривши основні доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2021 представник позивача надав платіжне доручення № Р24А850074094А56731 від 25.01.2021 про сплату позивачем судового збору в розмірі 908,00 грн.

Отже, виходчи з приписів ч. 1 ст. 139 КАС України та у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача ОСОБА_1 на сплату судового збору у вказаному розмірі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, 26.01.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про повернення позивачу сплаченого судового збору, яка обґрунтовуються тим, що позивач має статус учасника бойових дій, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Тому визначальним в цілях звільнення від сплати судового збору особи, яка має відповідний статус, є те, чи пов`язана справа з порушенням її прав у спірних правовідносинах саме як учасника бойових дій. Інакше, якби лише наявність в особи цього статусу надавало таку пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушеного права.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 01.02.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі для вирішення заяви про повернення судового збору позивачу запропоновано надати суду додаткові докази на підтвердження тієї обставини, що отримання спірної земельної ділянки у власність обумовлюється або пов`язується саме з наявністю у позивача статусу учасника бойових дій і звернення позивача до відповідача з цього приводу обґрунтовувалося у тому числі наявністю такого статусу, а не відбувалося у загальному порядку, як звернення громадянина України щодо реалізації свого законного і гарантованого права на безоплатну приватизацію землі.

10.02.2021 до суду надійшла заява позивача, до якої додано копію клопотання позивача від 14.02.2019 про надання йому дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Водночас зі змісту клопотання видно, що позивач звертався до відповідача саме як учасник бойових дій.

Окрім того, з витребуваних у відповідача документів також вбачається, що спір у цій справі стосується захисту прав позивача на отримання земельної ділянки, які пов`язані з його статусом як учасника бойових дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, оскільки позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн за наявності пільг щодо його сплати, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, суд доходить висновку, що заява представника позивача про повернення судового збору є підставною та підлягає задоволенню шляхом постановлення окремої ухвали з цього питання.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі Відділу у Вінницькому районі щодо невиконання обов`язків, передбачених Тимчасовим порядком взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 № 580, що полягає у неприйнятті проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту Держгеокадастру електронним порядком, а також його нереєстрації у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду та невнесення вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою в електронній формі.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі Відділу у Вінницькому районі виконати вимоги Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 № 580, щодо прийняття отриманого проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, державної власності, за межами населеного пункту, який надійшов від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , зареєструвати вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, внести його до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію землеустрою в електронній формі і скерувати за належністю для екстериторіального погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) представник позивача: адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_4 , поштова адреса: вул. Соборна, 8, а/с 258, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027).

Повне рішення суду складено 05.04.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович