Вирок № 96135654, 09.04.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 397/361/17

Провадження № 1-кп/177/5/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г.Г.

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120310000537 від 06.10.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Гирчешти Унгенського району Молдови, громадянин України, освіта вища, пенсіонер, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 286 КК України,-

за участю

прокурора Остапенко С.А.

цивільного позивача ОСОБА_2

захисника Митрошина С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 .

В С Т А Н О В И В:

06.10.2016 близько 02:00 год. ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем "Mercedes - Benz" моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та рухаючись на 22 км +800 автодороги Н-14 Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, за межами с. Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області, зі сторони сел. Олександрівка Кіровоградської області в напрямку м. Кропивницький Кіровоградської області, грубо порушуючи п.п. 1.2., 10.1., 12.1, 13.1. та 13,3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися, від керування цим засобом у дорозі;

проявив особисту неуважність і безпечність, та в порушення, вимог п. 12.1 ПДР, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та його напрямок, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, в результаті чого в порушення вимог п. 10.1 ПДР України згідно яких

перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу та перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яка відповідно до Правил дорожнього руху України, поділяє транспортні потоки протилежних напрямів і позначає межі смуг руху на дорогах ... виїхав на смугу зустрічну руху, де не виконавши вимоги п.п. 13.1 та 13.3 ПДР, згідно яких:

п. 13 .1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

п. 13.3 Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, -

допустив зіткнення з вантажним автомобілем марки «МАЗ» моделі, «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир "Меrсеdеs -¬Веnz'' моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника зі зміщенням, крововиливу в лівий колінний суглоб, рани в ділянці правого колінного суглобу, забою, синців обличчя, забою грудної клітини праворуч. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника зі зміщенням відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Інші вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, в результаті ДТП водій автомобіля марки «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою в ділянці променева - зап`ястного, ліктьового, плечового суглобів з ліва в ділянці гачкоподібного відростка лівої лопатки та в ділянці крижової кістки зліва по задній поверхні, які згідно висновку судової медичної експертизи № 86 від 07.10.2016 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, та пояснив, що 05.10.2016 він разом із ОСОБА_5 розвозили товар на автомобілі "Меrсеdеs -¬Веnz'' моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 по маршруту м. Кривий Ріг - Кропивницький - Черкаси та в зворотному напрямку. Близько 00.00 вони зупинилися біля міста Кам`янка Черкаської області, де допомогли незнайомим чоловікам замінити колесо, після чого поїхали далі в напрямку м. Кропивницького. Проїхавши сел. Олександрівка Кіровоградської області, рухалися по дорозі з двостороннім рухом, при цьому одна сторона була вузькою, друга ширшою, дорожня розмітка була відсутня, до цього був дощ, тому дорожнє покриття було мокрим, його автомобіль був не завантажений та рухався зі швидкістю 50-60 км/год. з ввімкненими фарами ближнього світла, видимість була нормальною, самопочуття у нього було добрим, дорога йшла на підйом із заокругленням. Раптово на відстані приблизно 10 метрів навпроти він побачив світло фар та скерував автомобіль ліворуч, після чого сталося зіткнення. Він поцікавився у ОСОБА_5 про самопочуття, їх затисло в кабіні, самостійно вийти вони не змогли та чекали на рятувальників. Водія автомобіля МАЗ, який вийшов з автомобіля, він бачив, але з ним не розмовляв. Після того, як працівники МНС звільнили їх з кабіни, вони були доставлені до лікарні. Вранці прийшов слідчий та показав фото з місця ДТП, однак фото щодо розташування транспортних засобів після зіткнення були відсутніми. Крім того, пояснив, що його автомобіль оснащений системою блокування швидкості, в зв`язку з чим він не міг рухатись зі швидкістю 86 км/годину, а також системою автоблокування завдяки якій, не залишається слідів юзу. Автомобіль скерував ліворуч для того, щоб не виїхати на обочину та не допустити перекидання, водій зустрічного автомобіля також звернув ліворуч на його смугу, де саме сталося зіткнення він сказати не може.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 , пояснив, що 06.10.2016 він в якості пасажира, їхав на автомобілі "Mercedes - Benz" моделі «Atego» під керуванням водія ОСОБА_1 . Близько 01.00 год. біля м. Сміла він заснув, прокинувся від світла фар зустрічного автомобіля, подивився на водія та побачивши, що той спить, викрикнув його ім`я, після чого ОСОБА_1 крутнув кермо вліво та сталося зіткнення з зустрічним автомобілем. Після зіткнення автомобіль знаходився на зустрічній смузі проїзної частини, автомобілі ніхто не переміщував. В результаті ДТП він отримав травми та чотири місяці лікувався, частину коштів на лікування йому виплатив фонд соціального страхування, обвинувачений коштів на лікування не надавав, станом його здоров`я не цікавився, перед операцією він декілька разів телефонував обвинуваченому, однак телефон знаходився поза зоною досяжності. Через 1.5-2 року після ДТП ОСОБА_1 йому зателефонував сам, щоб з`ясувати розмір матеріальної допомоги, він озвучив йому суму витрачених на лікування коштів, після чого той поклав слухавку, наразі цивільний позов ним заявлятися не буде. Вважає, що покарання для обвинуваченого повинно бути суворим у межах санкції статті.

Суд, вивчивши обставини кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого в повному обсязі підтверджена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що працював у ОСОБА_2 водієм на протязі 11 років. 06.10.2016 він на автомобілі «МАЗ» з причепом, який належить ОСОБА_2 , рухався по трасі Кіровоград - Сміла зі швидкістю 60 км/год, рухався по своїй полосі, ближче до обочини. О 02.00 годин на відстані 30-50 метрів він побачив автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку по його полосі, звуковий сигнал подати він не встиг, лише подав сигнал світлом, після чого повністю зупинився, однак уникнути зіткнення не вдалося. Швидкість зустрічного автомобіля, на його думку, складала приблизно 90 км/год.. Після удару його автомобіль «МАЗ», який був з вантажем, розвернуло на іншу смугу, а причеп залишився на полосі його руху. Автомобіль Мерседес після зіткнення розвернуло в лівий бік від нього. Він їхав один, в автомобілі Мерседес були водій та пасажир, стан водія був важким, він викликав швидку, у водія Мерседеса він запитав, що сталося, на що той відповів, що «кімарнув». Після прибуття співробітників поліції в його присутності та в присутності двох понятих робились заміри. Сліди гальмування на зустрічній смузі руху були відсутні.

Допитаний в судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_2 показав, що він є власником вантажного автомобіля «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 , на якому він неофіційно здійснював перевезення. 05.10.2015 у зв`язку з поганим самопочуттям він передав вказаний автомобіль ОСОБА_4 для перевезення вантажу. 06.10.2016 вночі йому зателефонував ОСОБА_4 , та повідомив, що сталася ДТП за участі його автомобіля та автомобіля "Меrсеdеs - Веnz». На місце події він прибув вранці, транспортних засобів на місці скоєння ДТП вже не було. Наразі його автомобіль знаходиться в непридатному для роботи стані, він вимушений лишати родину та виїздити на заробітки за кордон. В рамках кримінального провадження ним заявлений цивільний позов, який він підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.2016, зі схемою та фототаблицею до нього встановлено, що на 22 км +800 метрів на автодорозі Олександрівка - Кропивницький-Миколаїв сталося зіткнення двох автомобілів - "Mercedes - Benz" моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в напрямку м. Кропивницького (на що вказують сліди гальмування) та автомобіля «МАЗ» моделі «5336» реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався в напрямку с. Олександрівка (на що вказує положення причепу та сліди гальмування), розташування яких детально зображено на схемі доданої до протоколу огляду. Вказана ділянка дороги має асфальтобетонне дорожнє покриття проїзної частини, горизонтального профілю, шириною 12.2 м, яке знаходиться у вологому та чистому стані. В ході огляду місця події були виявлені прямолінійні безперервні паралельно лініям розмітки сліди гальмування автомобіля МАЗ довжиною 14,9 м лівих коліс та 32,8 м правих коліс. Також виявлені спарені безперервні, паралельно лініям розмітки сліди гальмування автомобіля "Mercedes - Benz" довжиною 22,4 м правих коліс та 22,9 м лівих коліс. Огляд проводився у темний час доби при штучному освітлені, за участі понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у присутності учасника пригоди ОСОБА_4 (т. 3, а.п.8-30).

Протоколом огляду предметів від 06.10.2016 та фототаблицею до нього, складеного т.в.о. начальника СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції в рамках кримінального провадження №12016120310000537 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 286 КК України, у відповідності до вимог КПК України зафіксований огляд предметів, а саме, автомобілів "Mercedes - Benz" моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 та зафіксовані пошкодження транспортних засобів, які були отримані в результаті ДТП (т. 3, а.п.31-36).

Постановою слідчого Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 06.10.2016 вантажний автомобіль "Mercedes - Benz" моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 та вантажний автомобіль «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12016120310000537, які після проведення всіх необхідних дій, відповідно до вказаного протоколу, повинні бути передані під розписку законним власникам (т.3 а.п.37).

Згідно розписки ОСОБА_3 від 06.10.2016 він від працівників поліції отримав належний йому автомобіль "Mercedes - Benz" моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 1999 року випуску та зобов`язується зберігати його до вирішення справи по суті. (т.3 а.п.38), а згідно розписки ОСОБА_2 від 06.10.2016, він від працівників поліції отримав належний йому автомобіль «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 та зобов`язується зберігати його до вирішення справи по суті (т.3 а.п.39).

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2016 накладено арешт на автомобіль «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 , із забороною користування та розпорядження ними, до прийняття рішення у кримінальному провадженні, з метою проведення судових експертиз (т.3 а.п.59-60).

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2016 накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , із забороною користування та розпорядження ним, до прийняття рішення у кримінальному провадженні, з метою проведення судових експертиз (т.3 а.п.65-66).

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 8 від 31.01.2017 у результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажир "Меrсеdеs -Веnz'' моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника зі зміщенням, крововиливу в лівий колінний суглоб, рани в ділянці правого колінного суглобу, забою, синців обличчя, забою грудної клітини з права. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника зі зміщенням, відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Інші вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.3 а.п.114-115).

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 86 від 07.10.2016, в результаті ДТП водій автомобіля марки «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою в ділянці променево - зап`ястного, ліктьового, плечового суглобів з ліва в ділянці гачкоподібного відростка лівої лопатки та в ділянці крижової кістки зліва по задній поверхні, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (т.3 а.п.85).

Висновком інженерно - транспортної експертизи №402 від 18.10.2016, встановлено, що на момент експертного огляду та на момент ДТП, з технічної точки зору ходова частина та робоча гальмова система причепа марки МАЗ моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходились в працездатному стані (т.3 а.п.121-124).

Висновком інженерно - транспортної експертизи №404 від 25.10.2016, визначено, що в умовах розглянутої події первинне контактування відбулося передньою правою частиною автомобіля МАЗ «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 (в районі правого кута кабіни) з передньою частиною кабіни автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 . У момент первинного входу в контакт кут між повздовжніми осями автомобілів МАЗ -5336 реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 складав близько ?150?^0, відлічуваний від лінії повздовжньої осі автомобіля МАЗ-5336 реєстраційний номер НОМЕР_3 проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією повздовжньої осі автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.3 а.п.129-134).

Згідно висновку інженерно - транспортної експертизи №401 від 25.11.2016, на момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування та ходова частина автомобіля МАЗ-5336 реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходилися в несправному та непрацездатному стані. Робоча гальмова система автомобіля МАЗ-5336 реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходилася в працездатному стані. На момент експертного огляду, з технічної точки зору, рульове керування та ходова частина автомобіля МАЗ-5336 реєстраційний номер НОМЕР_3 , мають технічні несправності у вигляді: зміщення з конструкційного місця встановлення рульового керування, пошкодження та зміщення підвіски передніх коліс з місця конструкційного встановлення. Дані технічні несправності виникли під час ДТП (т.3 а.п.139-144).

Висновком інженерно - транспортної експертизи №403 від 23.11.2016, визначено, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися в технічно несправному та непрацездатному стані. На момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 , має технічні несправності у вигляді деформації рульових тяг, ободу рульового колеса та валу рульового керування, пошкодження та зміщення з конструкційного місця встановлення підвіски передніх коліс в (зборі), пошкодження полімерних трубок в районі насоса регулювання стислого повітря гальмової пневмосистеми та деформація педального вузла. Дані технічні несправності виникли в результаті ДТП (т.3 а.п.150-155).

Висновком інженерно - транспортної експертизи №2019 від 31.01.2017, визначено, що в розглянутій дорожній обстановці належні дії водія автомобіля "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки та можливість уникнення ДТП, регламентувались вимогами п.п. 1.2, 2.3(б), 10.1, 12.1, 13.1 та 13.3 ПДР. В даній дорожній обстановці, рухаючись зі швидкістю, при якій можливо контролювати рух автомобіля (вимоги п. 12.1 ПДР) та керуючись вимогами п.п. 10.1, 13.1 та 13.3 ПДР, тобто рухаючись якнайближче до правого краю проїзної частини, не здійснюючи маневру в напрямку смуги руху автомобіля МАЗ-5336 та дотримуючись безпечного інтервалу між автомобілем "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» та зустрічним автомобілем МАЗ-5336 при зустрічному роз`їзді, він (водій "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 ) в дорожній обстановці, що передувала ДТП, мав технічну можливість уникнути виїзду керованого ним автомобіля на смугу руху автомобіля МАЗ-5336 і тим самим мав можливість уникнути зіткнення з даним автомобілем. В розглянутій дорожній обстановці, з метою уникнення зіткнення з зустрічним автомобілем, водій автомобіля МАЗ -5336 ОСОБА_4 , повинен був діяти відповідно вимогам п. 12.3 ПДР. В розглянутій дорожній обстановці водій МАЗ -5336 ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217». В причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться саме невідповідні вимогам п.п. 10.1, 12.1, 13.1 та 13.3 ПДР дії водія "Меrсеdеs - ВеnzAtego 1217» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 (т.3 а.п.161-165).

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони, кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що під час керування автомобілем та до моменту зіткнення він уважно стежив за дорогою та її змінами, суд вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки повністю спростовуються свідченнями потерпілого ОСОБА_5 , який перебував в якості пасажира в автомобілі "Меrсеdеs - Веnz Atego 1217» під керуванням ОСОБА_1 , та в судовому засіданні зазначив, що під час руху автомобіля він заснув та прокинувся від дальнього світла фар зустрічного автомобіля, після чого подивився на водія ОСОБА_1 та побачивши, що той спить, викрикнув його ім`я, після чого ОСОБА_1 крутнув кермо вліво та сталося зіткнення. Вказані свідчення потерпілого узгоджуються з показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні, пояснив, що зустрічний автомобіль рухався по його полосі.

Суд вважає неспроможною позицію сторони захисту щодо неповноти та необ`єктивності автотехнічної експертизи, яка, на думку сторони захисту, проведена лише на підставі показів потерпілого, та матеріалів складених слідчим, без урахування показів обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки, згідно висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №2019, при дослідженні питань поставлених експерту, окрім іншого, досліджено і покази ОСОБА_1 (т.3 а.п.161 - 165).

Таким чином, проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні покази обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого, свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, оскільки вони є переконливими, послідовними, та такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.

Вказані докази суд покладає в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_1 обвинувачення по даному кримінальному провадженню та вважає, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України на дату вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення 06 жовтня 2016 року була наступною: штраф від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на дату ухвалення цього вироку є наступною: штраф від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Частиною 2 статті 5 Кримінального кодексу України, встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, санкція ч. 1 ст. 286 КК України в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, що є чинною на даний час, не може застосовуватися до обвинуваченого, оскільки санкція вказаної статті посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище останнього.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який на момент постановлення вироку відноситься до нетяжкого злочину, обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який є пенсіонером, перебуває на диспансерному обліку в КНП «ЦПМСД №4» з приводу ішемічного інсульту (т.2 а.п. 84, 85), раніше не судимий (т.3 а.п. 177,178), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебував та не перебуває (т.3 а. п. 180,181), за місцем мешкання характеризується позитивно (т.3 а.п.182).

Обставин, які обтяжують або пом`якшують покарання, передбачені ст. 66,67 КК України судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням положень ст. ст.50, 65-67 КК України, обставин справи і особи ОСОБА_1 , який вчинив кримінальне правопорушення з необережності, суд, враховуючи думку потерпілого, вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи з наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання в межах строку, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінні ст. 50 КК України, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення ним нових злочинів.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

За змістом ст.ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Сторони кримінального провадження не зверталися до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого від відповідальності, а обвинувачений в судовому засіданні не давав згоду на закриття кримінального провадження з підстави передбаченої ч.1 ст. 49 КК України.

За приписом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 06.10.2016 перебіг давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений ОСОБА_1 у розшуку не перебував, тобто, на момент ухвалення вироку, з дня вчинення даного злочину минуло три роки. Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_1 діяння відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного за цим вироком у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше ніж три роки.

Крім того, 02.08.2017 до Криворізького районного суду в рамках кримінального провадження надійшов цивільний позов ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. Зокрема ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 193149.00, судові витрати у розмірі 2500,00 грн., а всього 145649.00 грн. (195649,00-50000,00) та моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн., зі СК «Київський страховий дім» просив стягнути 49000.00 гривень - страхову суму відшкодування матеріальних збитків відповідно до полісу № АЕ/6801719 від 22.12.2015 року. (т.1 а. п. 129-130).

Ухвалою від 22.01.2018 ОСОБА_2 визнано цивільним позивачем, вказаний цивільний позов прийнято до розгляду (т. 1 а.п.181).

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов не визнав.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву з додатками, в якому зазначив, що будь-які вимоги заявлені до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» страховик вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права та є не підтвердженими належними та допустимими доказами, зокрема, з урахуванням того факту, що дорожньо-транспортна пригода за участі позивача та відповідача мала місце 07.10.2016 та впродовж одного року з дня її скоєння позивачем не подано заяви про страхове відшкодування відповідно до п.35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на підставі якої і здійснюється страхове відшкодування відповідно до вимог вказаного закону. (т. 1 а.п. 193-208, 215-243)

Судом встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 (т.3 а. п. 49), яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_1 , що встановлено матеріалами справи та не заперечувалося учасниками процесу, у зв`язку з чим, вказані обставини, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, а отже до ОСОБА_1 підлягають застосуванню вимоги щодо обов`язку відшкодування позивачу шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2

Вказаний автомобіль «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.12.2015 № АЕ/6801719 у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім», зі строком дії з 22.12.2015 до 22.12.2017, згідно якого, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну 50000,00 грн., з франшизою в розмірі 1000,00 грн. (т. 3 а.п.50-51).

Відповідно до статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

При цьому, як вбачається з ч.1 ст.988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована. Згідно з п. 1, 3 ст. 1 Закону, потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та\або майну яких, заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У зазначеному Законі детально регламентовано дії водія,транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону№1961-IVстраховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Судом встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 06 жовтня 2016 року, позивач не звернувся у встановлені Законом строки до страхової компанії, однак 02.08.2017 звернувся з позовом до суду, тобто в межах установленого Законом річного строку.

Згідно зі ст. 22.1. Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов`язана: з пошкодженням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Судом встановлено, що автомобіль «МАЗ» моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 , на праві власності належить ОСОБА_2 (т.3 а.п. 40), якому в результаті дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду у вигляді пошкодження вищевказаного автомобіля на суму 193149,00 грн., що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження та доповненням до нього ( т.1 а.п.134-178).

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено факт завдання цивільному позивачу майнової шкоди в загальному розмірі 195649,00 грн., то з урахуванням ліміту страхування та 1000.00 грн. франшизи, з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», як страховика цивільно-правової відповідальності, на підставі ст. 1194 ЦК України, ст. 12, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню матеріальна шкода у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі № АЕ/6801719 від 22.12.2015 року.

Положеннями ст.1194 ЦК України передбачено, що особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту порушеного права є відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна майну страховиком, не передбачена, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, цивільний позивач ОСОБА_2 , окрім матеріальної шкоди, просив суд стягнути зі ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000.00 грн, обґрунтувавши її тим, що йому завдано тілесні ушкодження, наслідком яких була фізична біль і в цьому полягали його страждання до повного видужання. Однак, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного «МАЗ», моделі «5336» з причіпом тієї ж моделі, вказаний автомобіль в результаті ДТП отримав пошкодження, в зв`язку з чим ОСОБА_2 визнано цивільним позивачем, учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не був та відповідно, тілесні ушкодження не отримував, тому суд приходить до висновку, що цивільним позивачем не доведена моральна шкода, а тому не підлягає стягненню з винної особи.

Однак, згідно зі ст. ст. 1194 ЦК України, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає 144149.00 грн, франшиза у розмірі 1000.00 грн. та документально підтверджені витрати на проведення автотехнічного дослідження та доповнення до нього, вартість яких, відповідно до квитанцій, складає 2500,00 грн.(т.1 а.п.131)

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному проваджені не застосовувався.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, а саме арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2016, на автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль марки «МАЗ», моделі «5336», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 - підлягають скасуванню.

Питання з речовими доказами вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертиз.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання за ч.1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 49000 (сорок дев`ять тисяч) гривень, 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 145149 (сто сорок п`ять тисяч сто сорок дев`ять) гривень 00 коп., та витрати на проведення автотехнічного дослідження в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні наступних експертиз:

- № 402 від 18.10.2016 у сумі 879 (вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 60 коп. (т. 3, а.п. 119);

- № 403 від 23.11.2016 - 615 (шістсот п`ятнадцять) гривень 72 коп. (т. 3, а.п. 148);

- № 404 від 25.10.2016 - 879 (вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 60 коп. (т. 3, а.п. 127);

- № 401 від 25.11.2016 - 615 (шістсот п`ятнадцять) гривень 72 коп. (т. 3, а.п. 137);

- №2019 від 31.01.2017 - 1101 (одну тисячу сто одну) гривну (т. 3, а. п. 166).

Речові докази:

- автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 - залишити в розпорядженні власника;

- автомобіль марки «МАЗ», моделі «5336», державний номерний знак НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні власника.

Арешт накладений постановою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2016 на автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «Atego1217», державний номерний знак НОМЕР_2 , - скасувати.

Арешт накладений постановою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2016 на автомобіль марки «МАЗ», моделі «5336», державний номерний знак НОМЕР_3 з причіпом марки «МАЗ», моделі «837810», реєстраційний номер НОМЕР_4 - скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: