
справа № 492/1573/20
УХВАЛА
про надання строку для усунення недоліків заяви
07 квітня 2021 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого – судді Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання – Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м.Арциз Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Одеської області Бучацького В.Я., ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
встановив:
Заявник звернувся із зазначеною заявою до суду, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , на який померлим приблизно в період часу з кінця 2013 року до початку 2014 року, було складено заповіт на ім`я її доньки ОСОБА_2 21 жовтня 2014 року на підставі заяви останньої було відкрито спадкову справу. Батько заявника ОСОБА_1 , який є сином померлої, з 2012 року по 2014 рік мешкав спільно без реєстрації разом з ОСОБА_3 , був пенсіонером та у зв`язку з цим мав право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від наявності заповіту. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_1 . Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_1 , а саме частини житлового будинку АДРЕСА_1 , але отримати відповідне свідоцтво на зазначене майно не зміг через відсутність встановленого факту постійного проживання батька заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеною заявою.
Заявник в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду не з`явився, клопотання про розгляд справи у його відсутність не подавав, про причини неявки суд не повідомив.
Представники заінтересованих осіб Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Одеської області Бучацького В.Я., у судове засідання не з`явилися, але надали до суду письмові заяви про проведення розгляду справи без їх участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи не повідомлена, оскільки проживає в Російській Федерації та, відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України, їй необхідно вручити судову повістку в порядку, визначеному міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, тобто з дотриманням вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам, однак заявником не було надано суду належним чином завіреного перекладу заяви та доданих до неї документів російською мовою для вручення ОСОБА_2 .
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При розгляді справи суд прийшов до висновку, що зазначена заява подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тобто встановлені обставини, які не дають суду підстави ухвалити рішення у справі, а які дають підстави для надання заявнику строку для усунення недоліків заяви, без усунення яких не можливо ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Суд вважає за необхідне застосувати саме цю норму ЦПК України при вирішенні питання про надання строку для усунення недоліків заяви ОСОБА_1 , оскільки в силу положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак заявником в порушення зазначених норм права не зазначено: повну адресу місця проживання, поштовий індекс заінтересованої особи - ОСОБА_2 ; ідентифікаційний код заінтересованої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що позбавляє суд можливості встановити, чи є вказана заінтересована особа юридичною особою та чи має у зв`язку з цим цивільну процесуальну дієздатність; номер і серію паспорта заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 , якщо такі відомості заявнику відомі; реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 , якщо такі відомості заявнику відомі; відомі номери засобів зв`язку заінтересованих осіб; офіційну електронну адресу заінтересованих осіб та відомі адреси електронної пошти ОСОБА_2 ; доказів, які підтверджують факт складення ОСОБА_3 заповіту; відсутності спору про право, враховуючи, що заявником вказано у заяві про наявність спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 та подання нею заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, що до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно врахувати наступне.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Закону України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, згідно частини 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.
Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Однак, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявник не виклав обставин та не зазначив доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину, а лист роз`яснення з формальною пропозицією захисту своїх інтересів у судовому порядку не можна розцінювати як письмову відмову нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії.
Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 160/7887/18 в постанові від 08 травня 2019 року.
Судом встановлено, що до заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вищенаведених вимог, тому заявнику необхідно надати копії документів належним чином засвідчені.
Крім того, судом встановлено, що заявником до заяви додані копії документів, з яких не вбачається весь текст, тому заявнику слід надати копії вказаних документів належної якості, з яких можливо прочитати текст.
Як вбачається з заяви заінтересована особа ОСОБА_2 проживає за адресою: Російська Федерація, Хабаровський край, Сонячний район, селище Горін.
Так як заінтересована особа проживає за межами України, то, відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України, їй необхідно вручити судову повістку в порядку, визначеному міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, тобто з дотриманням вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам.
Згідно з ст. ст. 10, 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року та відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень документи, що призначені для пересилання з метою їх вручення на території Російської Федерації складаються (перекладаються) державною мовою Російської Федерації. Переклади повинні бути здійснені офіційним перекладачем.
Відповідно до п. 2.3. «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008р. № 1092/5/54 від 27 червня 2008 року) доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Оскільки заінтересована особа проживає в Російській Федерації, з якою підписано Конвенцію про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам, суд зобов`язаний через Міністерство юстиції України звернутися до компетентного суду Російської Федерації про вручення заінтересованій особі заяви, з документами та проведення окремих процесуальних дій.
Враховуючи те, що Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено направлення документів для вручення їх сторонам у справі належним чином завіреного перекладу на російську мову, але заявником не було надано належним чином завіреного перекладу заяви та доданих до неї документів російською мовою, суд вважає доцільним надати заявнику строк для надання суду в належному чині завіреному перекладі заяви та доданих до неї документів на російську мову.
Отже, перелічене вище дає суду підстави зробити однозначний висновок, що заява подана заявником в порушення ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема з вищезазначеними недоліками, що унеможливлює вирішення питання про подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення заявнику ухвали.
Суд вважає за необхідне попередити заявника, що у випадку невиконання вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, і не усунення зазначених недоліків заяви у встановлений законом п`ятиденний строк з дня отримання копії наявної ухвали, судом будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 13 ст. 187, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, тобто заява буде залишена без розгляду.
Крім того, в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що якщо порушення правил статей 175, 177 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Також, вважаю за необхідне роз`яснити заявнику, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. 187 ЦПК України, суд, –
постановив:
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у встановлений 5 (п`яти) денний строк з дня отримання її копії і роз`яснити, що інакше заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.
Судове рішення № 96133173, Арцизький районний суд Одеської області було прийнято 07.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 492/1573/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: