Рішення № 96132918, 12.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27818/20

Провадження № 2/761/3387/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Гриб Д.В.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Лотиш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туркомпанія «Май Тревел» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в сумі 5 538,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн.

Вимоги обгрунтовані тим, що 23.09.2019 року між сторонами був укладений Договір №609-19 про туристичну подорож до Швейцарії в період з 29.05.2020 року по 05.06.2020 року. В день підписання договору позивач передав на виконання договору 7 384,00 грн.

19.03.2020 року позивач написав заяву про анулювання туру в зв`язку з веденням на території України карантину. Як зазначає позивач, у відповідності до умов п.2.3.9 та 4.2 Договору відповідач мав не пізніше 28.04.2020 року повернути кошти в сумі 5 538,00 грн. Проте вказана сума до часу звернення до суду з позовом повернута не була. На неодноразові звернення позивачу було повідомлено що кошти будуть повернуті після закінчення карантину.

Позивач зазначає, що такою поведінкою відповідача, який протягом майже пів року не здійснював повернення коштів, завдано моральну та фізичну шкоду, яка полягає у суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору, поглиблених відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання зобов`язань відповідачем. Моральні страждання почали поглиблюватись коли позивача почали ігнорувати. В зв`язку із зазначеним влітку позивач не мав змоги відпочити та пролікуватись та через нервові переживання погіршився стан його здоров`я. У зв`язку із зазначеним позивач оцінив моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн.

15.02.2021 року до суду надійшов відзив на заявлені вимоги в якому представник відповідача просить відмовити в їх задоволенні на тій підставі, що вони є неналежним відповідачем у справі, так як у даному випадку відповідач діяв від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Акорд-Тур» на підставі агентського договору. Відповідно до п.3.7 зазначеного договору, кошти, отримані турагентом від туристів не є власністю турагента, а є транзитними коштами і підлягають перерахуванню туроператору.

Як зазначає представник, позивач відмовився від туристичних послуг до моменту початку даної туристичної подорожі та відповідно до п.3.10 Договору, повернення коштів здійснюється туроператором на підставі письмового звернення турагента. 20.03.2020 року відповідач направив туроператору звернення з проханням повернути позивачу грошові кошти у зв`язку з відмовою від туру, з урахуванням штрафних санкцій за договором. 27.03.2020 року Туроператор надав відповідь про те що в даному разі наявні форс мажорні обставини та згідно п.6.1 Договору сторони відкладають виконання умов договору до моменту усунення форс-мажорних обставин. Отже, Туроператор не повернув Турагенту кошти для можливості повернення їх туристу в зв`язку з існуванням форс мажорних обставин, які діють і на теперішній час. Проте як зазначив представник, враховуючи вік та стан здоров`я позивача, неповернення коштів туроператором, відповідач самостійно прийняв рішення про повернення коштів і тому 23.11.2020 року було повернуто позивачу 5 631,00 грн.

Також представник зазначає, що вказана сума не є збитками та не було порушень прав позивача з боку відповідача. Введення карантину на території України згідно з ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є форс-мажорною обставиною, яка триває і на даний час. Про вказану обставину ТОВ «Акорд-Тур» повідомив турагентів та туристів 13.03.2020 року шляхом розміщення відповідної інформації на веб сайті. А тому у відповідності до умов п.6.1 Договору, сторони відкладають виконання умов договору до моменту усунення форс-мажорних обставин.

Так як з боку відповідача не було неправомірних чи протиправних дій, не було і не могло бути причинного зв`язку між можливими протиправними діями та можливою шкодою, позивачем не обгрунтовано в чому полягає моральна шкода, не надано доказів завдання такої шкоди позивачу та її розміру, а тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні повідомив, що не має наміру надавати відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та не підтримав позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків оскільки кошти в сумі 5 538,00 грн. 23.11.2020 року йому було повернуто.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 11 ЦК України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.4 ст.14 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).

У відповідності до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

У відповідності до положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туркомпанія «Майтревел» (далі - Турагент), який діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» (далі - Туроператор) та ОСОБА_1 (далі - Турист) був укладений Договір №609-19 на туристичне обслуговування.

За умовами зазначеного Договору Турагент за встановлену Договором плату зобов`язувався забезпечити надання за замовленням Туриста комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язувався на умовах цього Договору прийняти та оплатити дані послуги.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору, тур мав відбутися в період з 29.05.2020 року по 05.06.2020 року.

В той же час, в п.3.1 Договору зазначено, що 23.09.2019 року ОСОБА_1 сплатив суму 7 384,00 грн. в повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував отримання від позивача зазначеної суми.

19.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повернути йому грошові кошти, сплачені за Договором №609-19 від 23.09.2019 року в зв`язку з його відмовою від поїздки.

В подальшому листами від 17.04.2020 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач просив надати інформацію про причини заборони повернення коштів та в цей же день отримав відповідь на власне звернення, що кошти будуть повернуті після карантину.

Аналогічне звернення було 07.04.2020 року. Крім того, 16.07.2020 року на електронну пошту main@mytravel.ua позивач звернувся та просив надати інформацію щодо причин неповернення коштів.

Проте суду не надано доказів, що на звернення від 07.04.2020 року та 16.07.2020 року були надані відповіді.

Листом від 20.03.2020 року відповідач звернувся до ТОВ «Аккорд-Тур» з проханням анулювати замовлення за договором, укладеним з ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою туриста від туру та повернути кошти за тур.

Після цього, листом від 27.03.2020 року, ТОВ «Аккорд-Тур» повідомив відповідача що у зв`язку з вжиттям заходів обмежуючого характеру в деяких країнах Європи, програми турів, які передбачають в`їзд у ці країни буде виконано після завершення таких обмежуючих заходів. Турист має змогу обрати будь-яку іншу дату туру чи інший тур на власний розгляд.

В той же час даний лист не містить відмови в поверненні коштів.

Представник відповідача зазначав у відзиві, що саме на Туроператора покладається обов`язок повернути кошти, проте згідно з п.2.3.9 Договору передбачено обов`язок Турагента повернути Туристу сплачені ним за тур грошові кошти протягом 25 робочих днів з моменту відмови Туриста від цього Договору (туристичних послуг), за виключенням сум, зазначених в п.4.2 цього Договору (фактично здійснених Турагентом/Туроператором документально підтверджених витрат).

А тому з врахуванням зазначених положень Договору суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Туркомпанія «Май Тревел» є належним відповідачем в даній справі.

Крім того, згідно з п.6.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, при виникненні форс-мажорних обставин, якщо вказані обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору, зокрема у випадку вступу в силу відповідних нормативно-правових актів, приписів державних органів та рішень суду, які перешкоджають виконанню умов цього Договору. У такому разі Сторони відкладають виконання умов Договору до моменту усунення форс-мажорних обставин.

В той же час, згідно з п.6.2 Договору, факт настання та дії форс мажорних обставин повинен бути документально підтверджений компетентним державним органом.

У відповідності до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відноситься до форс-мажорних обставин.

Проте відповідач не надав суду доказів, що у відповідності до ч.1 ст.14-1 зазначеного Закону, відповідачу чи ТОВ «Аккорд-Тур» було видано відповідний сертифікат про настання форс-мажорних обставин.

Частина 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Позивач не надав суду доказів, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань в частині повернення коштів у строки, встановлені договором, йому була спричинена моральна шкода, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, заявлені вимоги, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туркомпанія «Май Тревел» про відшкодування моральної шкоди- відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22 березня 2021 року

Суддя: Н.Г. Притула