
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2021 Справа № 423/2091/17
Провадження № 1-кп/425/86/21
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі
головуючого судді Ткачука Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Тесленко С.Л.,
прокурора Неустроєвої В.В.,
захисника Григоренка Д.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1-кп/425/86/21 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- 23.03.2012 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст. 307 ч. 2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки майна. Звільнений 07.08.2013 з Петровської ВК Луганської області, згідно постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 30.07.2013, на підставі ст. 82 КК України з заміною не відбутий термін 1 рік 4 місяця 16 днів на виправні роботи, з відрахуванням 10%,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.12.2016 приблизно об 11:00 годині, ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , знаходячись за місцем мешкання останнього, в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , вживали спиртні напої. Після чого, цього ж дня приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_1 залишив ОСОБА_3 , пішовши до себе додому. Далі, у вечорі 31.12.2016 приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1 знову прийшов до ОСОБА_3 , з цілю продовжити вживання спиртного з останнім. Зайшовши в будинок до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 побачив ОСОБА_3 в кухонній кімнаті, який спав на дивані. Після чого ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та почав його будити, штовхаючи за плече. Під час пробудження, ОСОБА_3 , не признавши ОСОБА_1 , завдав умисно останньому один удар кулаком руки в область носа, від чого ОСОБА_1 відчув фізичний біль. Після чого, у ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , в ході якого ОСОБА_1 проявив злочину недбалість і не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 2-3 удари руками по обличчю. Від даних ударів, ОСОБА_3 не втримався на ногах і втративши рівновагу, почав падати на підлогу, при цьому під час падіння, ОСОБА_3 вдарився головою об металевий кут побутової печі для твердого палива. Після чого ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_3 , ще декілька ударів ногами по тулубу останнього, точну кількість яких встановити під час досудового слідства не уявляється можливим, внаслідок чого ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: перелому луски і піраміди лівої скроневої кістки; переломів ребер: справа -2-3-4-5-6-7-8 і -6-7-8-10; перелому виличної дуги зліва; крововиливи під оболонки і в тканину головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта по судово-медичній експертизі № 73 від 29.05.2017 відносяться: переломи ребер і перелом виличної дуги, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров`я; перелом кісток черепа з крововиливом під оболонки головного мозку, стосовно до живих осіб, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення вказаного кримінального правопорушення, а потерпілий ОСОБА_3 залишився вдома. Спричиненні ОСОБА_1 вищевказані тілесні ушкодження призвели до загрозливого для життя стану потерпілого ОСОБА_3 , внаслідок чого він через деякий час помер. Смерть ОСОБА_3 настала від черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток черепа з крововиливом під оболонки і в тканину головного мозку.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що 31.12.2016 з ранку він вживав спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 за місцем мешкання останнього. Приблизно о 13:00 год. він пішов до себе додому. Далі, у вечорі того ж дня, приблизно о 18 годині, він знову прийшов до ОСОБА_4 , з метою запросити його до себе для святкування Нового року. Зайшовши у будинок він побачив, що ОСОБА_4 спить на дивані в кухонній кімнаті. Він підійшов до нього та почав будити, штовхаючи за плече. Під час пробудження, ОСОБА_4 завдав йому один удар рукою в область носа, та почав вставати. Тоді він не знаючи, що очікувати від ОСОБА_4 , наніс йому два удари кулаком в голову. Від ударів ОСОБА_4 впав та вдарився головою об піч для твердого палива. Потім ОСОБА_4 почав вставати і він наніс йому ще два удари ногами в тапочках по тулубу та пішов додому. При цьому крові у ОСОБА_4 він не бачив, і останній був у свідомості. 01.01.2017 він знов прийшов до ОСОБА_4 та побачив, що він лежить без ознак життя. Злякавшись, він залишив труп та повернувся лише 06.01.2017, поклав труп на санки, вивіз до желатинового заводу та викинув. В березні 2017 року він повернувся на місце, де викинув тіло ОСОБА_4 та закопав його. Потім, у травні 2017 року він сам прийшов до правоохоронних органів та зізнався у скоєному, оскільки не міг більше це приховувати. В скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 06.01.2017 подзвонила бабуся обвинуваченого його родичам та цікавилася місцем знаходження його брата ОСОБА_3 . Після цього вони приїхали до смт. Вовчоярівка, зустрілися з бабусею обвинуваченого та звернулися до поліції з заявою про зникнення брата. У травні 2017 року від працівників поліції він дізнався, що брата знайдено мертвим.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідив документи, які характеризують обвинуваченого як особу.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, що виразились у вбивстві через необережність, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд, згідно ст. 66 КК України, визнає те, що обвинувачений ОСОБА_1 з`явився з повинною, у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбаченими ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Як особа обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, його суспільно - небезпечні наслідки, а також особу обвинуваченого, який раніше судимий, щиро розкаявся у скоєному, враховуючи позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у вигляді обмеження волі на строк необхідний та достатній для його виправлення.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки.
Витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 439 (чотириста тридцять дев`ять) гривень 80 копійок, судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 48 копійок, судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 4164 (чотири тисячі сто шістдесят чотири) гривні 16 копійок та судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 3866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 72 копійки стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.
Речові докази, а саме:
-сліди пальців рук та два DVD диска з відеозаписами пояснення ОСОБА_1 проведення огляду місця події, допиту підозрюваного ОСОБА_1 та слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- шість пластикових станків для гоління (колишні у користуванні) та чоловічу кепку, які належать ОСОБА_3 , зразки букального епітелію гр.. ОСОБА_2 , фрагмент светра з опаленими краями та фрагмент футболки з написом «LEE», кісткові рештки (ймовірно трупа ОСОБА_3 ), які знаходяться у камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя Ю.А. Ткачук
Судове рішення № 96128383, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 423/2091/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: