Рішення № 96125539, 30.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17483/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши в місті Києві, у порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

установив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 з підземним паркінгом. ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» є управителем та надає послуги з утримання на балансі житлового комплексу, що розташований по АДРЕСА_2 . Тобто, товариство є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_2 . 30.09.2015 року між ними та відповідачем був укладений Договір про надання житлово-комунальних послуг № РО-18/89, предметом якого є забезпечення виконавцем належної експлуатації будинку та надання житлово-комунальних послуг, а споживач має забезпечувати своєчасну оплату цих послуг у строки та на умовах передбачених договором. Окрім того, за умовами договору цілодобово надаються послуги з конс`єрж-сервісу. Однак, з березня 2019 року відповідач оплату житлово-комунальних послуг не здійснює. За період з 01.03.2019 року по 31.10.2020 року відповідач має заборгованість зі сплати обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 22 783,86 грн., конс`єрж-сервіс - 26 429,91 грн., загально будинкові витрати - 160,61 грн. За порушення зобов`язання просив стягнути пеню у розмірі 4 868,70 грн., 3 % річних - 1 383,31 грн. та інфляцію - 2 387,57 грн.

18.11.2020 року матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.

20.11.2020 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

26.11.2020 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.

02.12.2020 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».

Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.

Оскільки відповідач не позов відзив на позовну заяву, розгляд проводиться по матеріалах справи в заочному порядку.

Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що 26.08.2010 року між ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» (як управителем) був укладений договір про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом щодо будинку АДРЕСА_2 .

29.10.2010 року складено акт приймання передачі житлового комплексу з балансу ТОВ «Д.І.А. Девелопмент» на баланс ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент».

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , з підземним паркінгом, загальною площею 241,6 м2. Крім того, за відповідачем зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 .

30.09.2015 року між ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент», як виконавцем, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № РО-18/89 та Договір про надання послуг № РО-18/К-89.

За змістом п. 1.2. договору, виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг наведені у додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п. 2.2., 2.4., договору, споживач оплачує послуги щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, у розмірі, визначеному у рахунках на оплату послуг. Рахунки на оплату послуг надаються споживачеві виконавцем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунки на оплату послуг є одночасно актами наданих послуг. За несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі 0,001 % річних від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Встановлено, що з 01.03.2019 року по 31.10.2020 року відповідач має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 22 783,86 грн., з загально будинкових витрат - 160,61 грн., та конс`єрж-сервіс - 26 429,91 грн.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 322 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво-, або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій.

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За змістом ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку, між сторонами укладено Договір, яким врегульовано спірні правовідносини, за умовами якого відповідач зобов`язаний сплачувати вартість фактично отриманих житлово-комунальних послуг.

В суді встановлено, що за період з 01.03.2019 року по 31.10.2020 року відповідач має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 22 783,86 грн., з загально будинкових витрат - 160,61 грн., та конс`єрж-сервіс - 26 429,91 грн. Дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктами 2.4 та 4.3 Договорів про надання послуг, передбачено сплату споживачем пені за несвоєчасне внесення плати.

Отже, в даному випадку не може бути застосовано положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних, оскільки договором передбачено інший розмір річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Крім того, з розрахунку позивача вбачається, що ним застосовано до відповідача і сплату пені, і сплату 3% річних, що є подвійною відповідальністю за одне й те саме порушення.

За таких умов, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 383,31 грн. не підлягають до задоволення.

Інфляція у розмірі 2 387,57 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача. Всього з відповідача слід стягнути 57 630,65 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним зобов`язань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 2 102,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (адреса: м. Київ, вулиця Лаврська, будинок № 16-В, код ЄДРПОУ 35265826) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.03.2019 року по 31.10.2020 року у розмірі 57 630,65 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 65 копійок) грн. та судовий збір - 2 102,00 грн.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного судового рішення - 30.03.2021 року.

Суддя: