Ухвала суду № 96122548, 08.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1183/21

провадження №2-з/489/51/21

УХВАЛА

08 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в письмову провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Соколіка В.Д. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа – Відділ реєстрації громадян управління державної реєстрації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

У березні 2021 року позивач, через свого представника адвоката Соколіка В.Д., звернулася до суду за позовом в якому просить визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою; змінити договір найму спірної квартири, визнавши її наймачем квартири.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленка І.В. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які на даний час усунені.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У квітні 2021 року представник позивача надав до суду заяву, в якій просить здійснити забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру та заборонивши державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі реєстрації змін в договорі найму житлового приміщення, державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до останнього записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо спірної квартири.

Заява мотивована тим, що на даний час позивачем подано позов до відповідача, про визнання за нею права користування спірною квартирою та визнання відповідача таким, що втратив право користування останньою. Проте їй стало відомо, що відповідачем вчиняються дії щодо приватизації квартири з наміром подальшого продажу, щоб позбавити позивача місця проживання. Вказані обставини свідчать про реальну загрозу унеможливлення виконання рішення суду, оскільки на теперішній час відповідач є єдиною зареєстрованою особою в спірній квартирі, що може призвести до втрати позивачем та її донькою єдиного місця проживання.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача та виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливості його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається саме на особу, яка заявляє відповідне клопотання, разом з тим, представником позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, направлені на приватизацію та відчуження вказаного нерухомого майна, або про намір такого відчуження.

Саме лише посилання в заяві на реальну загрозу відчуження майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а належного обґрунтування підстав, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, заява не містить.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову немає.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Соколіка В.Д. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 08.04.2021.

Суддя І.В.Коваленко