
справа № 489/396/21 провадження №2/489/1067/21
РІШЕННЯ
Іменем України
08 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У січні 2021 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10517,84 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог позивач вказав, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 09.10.2015 відповідач отримала кредит у розмірі 12159,37 грн. у вигляді встановленого сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 відсотки на рік починаючи з «01» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом.
Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 10.11.2020 утворилася заборгованість у розмірі 10517,84 грн., яка складається з 4485,62 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1415,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 0,00 грн. комісії, 4388,44 грн. пені та 227,86 грн. штрафу відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 01.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 24.11.2011 між ПриватБанк та відповідачем укладено договір б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
09.10.2015 між сторонами укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 12159,41 грн. строком на 36 місяців з 09.10.2015 по 31.10.2018 шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту, сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з «01» по «25» число кожного місяця шляхом надання позичальником Банку грошових коштів в сумі 441,14 грн., яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат згідно з Умовами та правилами.
Згідно пункту 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що за порушення позичальником строків погашення заборгованості, вказаної у цій Генеральній угоді, Умов та правил, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням строк яких не наступив, сторони дійшли згоди, що строк повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту з 32 дня вважається простроченою та позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 1327,86 грн.
Отже відповідач погодилася із умовами Генеральної угоди, скріпивши її своїм підписом.
Із розрахунку позивача вбачається, що через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором станом на станом на 10.11.2020 утворилася заборгованість у розмірі 10517,84 грн., яка складається з 4485,62 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1415,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 0,00 грн. комісії, 4388,44 грн. пені та 227,86 грн. штрафу відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди.
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою сформованою станом на 13.11.2020, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу.
Також на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин позивач надав довідки про зміну кредитного ліміту та видану 09.10.2015 відповідачу кредитну картку, терміном дії до березня 2019 року (включно).
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом Генеральна угода скріплена підписом відповідача, а тому вважається, що сторони досягли усіх істотних умов договору, в т.ч. в частині встановлення плати за користування кредитом, строку його погашення та відповідальності у разі порушення зобов`язань.
Враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту, процентам та штрафу, нарахованого відповідно до пункту 2.2. Генеральної угоди.
Між тим суд не в повній мірі погоджується із розрахунком позивача по процентам нарахованим за користування кредитом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи останнім днем дії виданої відповідачу кредитної картки є 31.03.2019.
Враховуючи умови укладеного сторонами кредитного договору щодо строку дії кредитного ліміту, що відповідає строку дії картки, у межах строку кредитування відповідач повинна була повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 31.03.2019, а з 01.04.2019, незалежно від пред`явлення вимоги позивачем, повернути всю заборгованість за договором.
Отже, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих ПриватБанком за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, тобто, починаючи 01.04.2019 є безпідставними, у зв`язку із чим задоволенню не підлягають.
Тому враховуючи доданий до позову розрахунок заборгованості з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі 951,16 грн. (станом на 31.03.2019).
Суд також не погоджується із вимогою про стягнення з відповідача 4388,44 грн. пені.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Як вказано вище, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із змісту Генеральної угоди вбачається, що нею не передбачено умов нарахування пені, її розмір та умови такого нарахування. Не містить умов такого нарахування і анкета-заява, яка підписана відповідачем.
Щодо Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» то їх не можна вважати складовою кредитного договору, так як вони не підписані позичальником (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19)).
За таких обставин, вимоги в частині стягнення 4388,44 грн. задоволенню не підлягають через недоведеність.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 4485,62 грн. заборгованості по кредиту, 951,16 грн. процентів та 227,86 грн. штрафу, відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди, оскільки на інший розмір штрафу позивачем не вказаний, всього 5664,64 грн. В іншій частині вимог відмовити.
Так як позовні вимоги задоволені частково, відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1131,92 грн. (2102 х 53,85 %).
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.10.2015, яка складається із 4485,62 грн. заборгованості по кредиту, 951,16 грн. процентів та 227,86 грн. штрафу, всього 5664,64 грн. (п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 64 коп.) та судовий збір в сумі 1131,92 грн. (одна тисяча сто тридцять одна гривня 92 коп.).
У іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;
відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 08.04.2021.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 96122547, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/396/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: