Рішення № 96121610, 02.04.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/174/21

Провадження № 2/448/292/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.04.2021 року місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Крив`як О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» (місце знаходження: (вул. Сахарова,78, м. Львів, 79026)

до

відповідача 1 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

відповідача 2 ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

вимоги позивача: про стягнення заборгованості

учасники справи - не з`явилися.

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Короткий виклад позовних вимог

АТ «Кредобанк» (далі позивач) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач 1), ОСОБА_2 (далі відповідач 2) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25.01.2019 року між АТ «КредоБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-165542, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 60 000 грн. до 24.01.2024 року за процентною ставкою 52,99% річних. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Відповідач 1 ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 04.11.2020 року становить 101872, 52 грн., що складається з: 56080 грн. 24 коп. заборгованість за тілом кредит; 44246 грн. 08 коп. - заборгованість за відсоткам; 1546 грн.20 коп. - пеня.

Зазначає, що 08.10.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-165542 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 (далі -Відповідач-2). Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 від 11.10.1990 року. Відповідно до Анкети-заяви № СL-165542, зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви, позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя.

З огляду на вищенаведене, просив суд стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача АТ «КредоБанк» вищевказану суму заборгованості, а також понесений і документально підтверджений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10% від ціни позову, що становить 101870 грн. 25 коп.

ІІ. Позиція учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач 1 ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач 2 ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Тому на підставі статей 128, 131 ЦПК України суд вважає, що судова повістка відповідачам доставлена і вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів, повідомлення про виклик відповідачів в судове засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http:// court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від відповідачів до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.02.2021 року постановлено прийняття цивільної справи до провадження судді та проведення розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з`явилися, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 25.01.2019 року між АТ «КредоБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-165542, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 60 000 грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості 24.01.2024 року на поточні потреби. Відповідно до п. 4.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 52,99 річних.

Слід зазначити те, що АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач 1 в свою чергу не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Крім того, пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного невиконання грошового зобов`язання позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення простроченої до дати, що передує даті погашення заборгованості.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, виникла заборгованість, яка станом на 04.11.2020 року становить 101 872,52 грн. та складається з: 56080 грн. 24 коп. заборгованість за тілом кредит; 44246 грн. 08 коп. - заборгованість за відсоткам; 1546 грн.20 коп. - пеня.

Також судом встановлено, що 08.10.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-165542 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 (далі Відповідач 2). Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 від 11.10.1990 року. Відповідно до Анкети-заяви № СL-165542, зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви, позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя.

V. Застосоване судом національне та міжнародне законодавство

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, тобто положення про договір позики. Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 611, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання або розірвання договору, зміна умов договору, сплата неустойки чи відшкодування збитків.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя

Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду №14-712цс19 від 30 червня 2020 року.

Відповідачі належним чином не виконували взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 04.11.2020 року згідно розрахунку позивача, утворилася заборгованість в розмірі 101 872,52 грн.

Позивачем вживались заходи щодо спонукання боржників виконати свої зобов`язання за кредитним договором, про що свідчать повідомлення-вимоги від 19.11.2020 року та 12.01.2021 року. Однак, відповідачі не вчинили жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості. Доказів погашення боргу суду не надано.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Висновки суду

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачами суду не представлено.

На час розгляду справи в суді відповідачі простроченої кредитної заборгованості не погасили.

В свою чергу відповідачами не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ними зобов`язань взятих перед банківською установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Узагальнюючи, зокрема беручи до уваги те, що відповідачі належним чином не виконували умови кредитного договору, у зв`язку з чим вважається таким, що прострочили виконання зобов`язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

VII. Судові витрати

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем не долучено доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, подано лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги позивача, задоволенню не підлягають.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжного доручення від 14.01.2021 року позивачем було сплачено 2270 грн., судового збору.

По справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 101872, 52 грн., котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 187,252,00 грн. суд приходить до наступного висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст.15 ЦПК України.

Статтею 133ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником позивача адвокатом Павленком С.В. надано наступні документи: ордер серії КС №573217 від 16.06.2020 року; договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС І ПРАВО»; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531, видане 30 листопада 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів, які б підтвердили здійснення адвокату Павленку С.В. відповідних оплат на професійну правничу допомогу в сумі 10 187,25 грн. (платіжні документи про оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, тощо), а також те, що в судовому засіданні представник позивача не брав участі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення, начебто, понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 187,25 грн. а тому в задоволенні даних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549, 611 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, - суд

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул.Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості за Кредитним договором №СL-165542 від 25.01.2019 р. у розмірі згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № СL-165542 від 25.01.2019 р. 101 872,52 грн. (сто одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні 52 копійки).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул.Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог АК «Кредобанк» - відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, ЄДРПОУ: 09807862.

Відповідач 1 ОСОБА_1 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач 2 ОСОБА_2 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення виготовлено 02.04.2021р.

Суддя С.І.Гіряк

Рішення набрало законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя С.І. Гіряк