Рішення № 96115995, 05.04.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/240/21

Провадження № 2/309/62/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є власником 7/8 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 / на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом АВМ №611616 від 17.07.2000 року після смерті батька ОСОБА_2 . Також позивачу належить земельна ділянка площею 0,158 га. для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку І-ЗК №028091 від 07.11.2000 року кадастровий №212538600:01:001:0025. 1/8 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 / батько позивача ОСОБА_2 заповів іншому своєму синові та брату позивача ОСОБА_3 . Однак за життя останній свою 1/8 частку спадкового майна не прийняв у визначеному законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.09.2010 року виданим Управлінням РАЦСу Вологодської області Великоустюгського територіального відділу РАЦСу Російської Федерації. Після його смерті 1/8 частку спадкового майна ніхто не прийняв. Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 який бажає прийняти спадщину. Нещодавно він звернувся до Хустської державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, однак йому усно було роз`яснено, що прийняти спадщину він не має можливості, оскільки батько при житті не провів у встановленому законом порядку державну реєстрацію будинку та не отримав свідоцтво про право власності на нього. За таких обставин він був змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Його представник ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник виконавчого комітету Хустської міської ради Столець В. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника міської ради, проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін, без фіксування судового процесу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З`ясувавши обставини справи та виходячи з доданих до позовної заяви письмових доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником 7/8 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 / на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом АВМ №611616 від 17.07.2000 року після смерті батька ОСОБА_2 . Також позивачу належить земельна ділянка площею 0,158 га. для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку І-ЗК №028091 від 07.11.2000 року кадастровий №212538600:01:001:0025. 1/8 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 / батько позивача ОСОБА_2 заповів іншому своєму синові та брату позивача ОСОБА_3 . Однак за життя останній свою 1/8 частку спадкового майна не прийняв у визначеному законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.09.2010 року виданим Управлінням РАЦСу Вологодської області Великоустюгського територіального відділу РАЦСу Російської Федерації. Після його смерті 1/8 частку спадкового майна ніхто не прийняв. Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 який бажає прийняти спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно пункту "г" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.1 ч.3 ст.152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч.1 ст.1225 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши за позивачем право власності в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст. 2,4,12,13,19,76-78,142, 206, 247,258-268 ЦПК України, ст.ст. 328,392 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку у АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті брата – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.