Постанова № 9611096, 30.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2604/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Корой С.М.

при секретарі судового засідання - Кравець Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт» (далі Позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси (далі Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000012300/0 та №00000022300/0 від 16.02.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Посилаючись на положення ст.ст. 203, 204, 215, 228 ЦК України, п.п. 5.2.5. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.1., п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Позивач вважає, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті послуг щодо різання, пайки, сушки, закачування повітря, тестування та упаковування кабельної продукції, які надані ПП «Аванта-МІВ», а суми ПДВ по податкових накладних до складу податкового кредиту, адже ним надані всі необхідні первинні документи, які належним чином оформлені, не визнанні підробленими чи фіктивними та у повному обсязі підтверджують реальне виконання та оплату даних робіт. Також Позивач зазначає, що безпідставними є висновки акту перевірки про те, що первинні документи підписані директором ПП «Аванта-МІВ» - ОСОБА_1 є підробленими, адже факт підроблення може бути підтверджений лише вироком суду у відповідній кримінальній справі, а не постановою слідчого, на яку наявні посилання в Акті перевірки (ч. 4 ст. 72 КАС України). З тих же підстав Позивач вважає необґрунтованими положення акту перевірки щодо фіктивності створення ПП «Аванта-МІВ» та реєстрації останнього без мети здійснення господарської діяльності. Зважаючи на вказане, Позивач також зазначає, що висновки Акту перевірки щодо недійсності (нікчемності) правочинів, які укладені між ним та ПП «Аванта-МІВ» є протиправними, так як документально не підтверджені.

Відповідач адміністративний позов не визнав, надав до суду заперечення (а.с. 140-142), в якому зазначив наступне.

Позивачем на порушення вимог п.5.1, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, 5 та 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті послуг отриманих від ПП «Аванта-МІВ» всього у сумі 162212 грн. та віднесено до складу кредиту з ПДВ суми податку у розмірі 31795 грн. по податковим накладним, які не підписувались посадовими особами ПП «Аванта-МІВ», а тому є недійсними. Зазначені висновки на думку Відповідача підтверджуються матеріалами кримінальної справи №058200900163, з яких слідує, що директор ПП «Аванта-МІВ» - ОСОБА_1 не здійснювала ніяких правочинів з посадовими особами Позивача, які мають бути направлені на реальне настання правових наслідків, оскільки не мала наміру займатись фінансово-господарською діяльністю ПП «Аванта-МІВ» і не підписувала ніяких договорів, актів приймання-передачі товарів, виконаних робіт (послуг), видаткових та податкових накладних тощо. Також, на думку Відповідача, важливим фактом на підтвердження його доводів є те, що ПП «Аванта-МІВ» не мало найманих працівників, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів та фактично не могло виконати зобовязання, визначені договорами. З огляду на вказане та положення ст. 3 ГК України, ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, правочини укладені між Позивачем та ПП «Аванта-МІВ» є недійсними та не створюють юридичних наслідків.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт», яке задоволено ухвалою суду.

Представник Відповідача проти адміністративної позовної заяви заперечував у звязку з безпідставністю та необґрунтованістю її вимог, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування викладені в наданому суду запереченні.

Суд заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, доводи адміністративної позовної заяви та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між Позивачем (Замовник) та приватним підприємством «Аванта-МІВ» (Виконавець) в 2008-2009 роках укладено наступні договори: №2421/08 від 24.03.2008 р., №2121/08 від 21.03.2008 р., №2132/08 від 31.03.2008 р., №4856/08 від 02.04.2008 р., №4875/08 від 17.04.2008 р., №4875/08/1 від 17.04.2008 р., №3333/08 від 22.05.2008 р., №7777/08 від 30.05.2008 р., №8888/09/1 від 25.06.2008 р., №8888/08 від 25.06.2008 р., №88889/08/2 від 27.06.2008 р., №99877/08/1 від 18.07.2008 р., №99877/08 від 18.07.2008 р., №99999/08/1 від 23.07.2008 р., №99927/08 від 24.07.2008 р., №999000/08 від 30.07.2008 р., №109075/08 від 11.08.2008 р., №570900/08 від 22.08.2008 р., №570960/08 від 27.08.2008 р., №667795/08 від 08.09.2008 р., №1709/08/1 від 17.09.2008 р., №19101/08 від 19.09.2008 р., №3009/08/08 від 30.09.2008 р., №1082 від 20.10.2008 р., №1100 від 24.10.2008 р., №1120 від 30.10.2008 р., №1171 від 10.11.2008 р., №231208 від 23.12.2008 р., №1901/09 від 15.01.2009 р., №1501/09 від 15.01.2009 р. (а.с. 11-39). Положеннями п. 1.1. зазначених Договорів передбачалось, що Виконавець зобовязується виконувати різання, пайку, сушку, закачування повітря, тестування та упаковування кабельної продукції згідно усної заявки Замовника, а останній зобовязується прийняти її та оплатити згідно акту виконаних робіт.

На виконання умов вищевказаних договорів та на підтвердження надання ПП «Аванта-МІВ» послуг згідно останніх, між сторонами підписано акти виконаних робіт: №124 від 21.03.2008 р., №125 від 24.03.2008 р., №276 від 02.04.2008 р., №201/1 від 16.04.2008 р., №297 від 17.04.2008 р., №297/1 від 17.04.2008 р., №376 від 22.05.2008 р., №333 від 30.05.2008 р., №396/1 від 08.07.2008 р., №555/87 від 08.07.2008 р., №410/11 від 15.07.2008 р., №999276/08 від 18.07.2008 р., №999276/08/1 від 18.07.2008 р., №44444/08 від 23.07.2008 р., №811 від 24.07.2008 р., №111/12 від 30.07.2008 р., №144409/08/1 від 12.08.2008 р., №200/5 від 20.08.2008 р., №137.09 від 22.08.2008 р., №200/6 від 28.08.2008 р., №19091/08 без дати, №200/1 від 03.09.2008 р., №200/2 від 03.09.2008 р., №200/3 від 03.09.2008 р., №200/4 від 03.09.2008 р., №200/7 від 02.09.2008 р., №1555/87/09 від 08.09.2008 р., №1555/87/09/1 від 08.09.2008 р., №1709/8 від 17.09.2008 р., №1809/8 від 18.09.2008 р., №3009 від 30.09.2008 р., №3009/1 від 30.09.2008 р., №1082/1 від 20.10.2008 р., №1100/1 від 24.10.2008 р., №1102 від 27.10.2008 р., №1100/3 від 28.10.2008 р., №1120/1 від 31.10.2008 р., №1170/1 від 04.12.2008 р., №2312/08 від 25.12.2008 р., №150109 від 15.01.2009 р., №1901 від 21.01.2009 р. (а.с. 40-80), на загальну суму 194652,00 грн. в т.ч. ПДВ 31795,00 грн.

Витрати по оплаті послуг наданих ПП «Аванта-МІВ» на загальну суму 162212 грн. віднесено Позивачем до складу валових витрат у І-ІV кварталі 2008 року та у І кварталі 2009 року (а.с. 116, 117).

На підтвердження надання послуг щодо різання, пайки, сушки, закачування повітря, тестування та упаковування кабельної продукції ПП «Аванта-МІВ» також видало Позивачеві податкові накладні: №178 від 21.03.2008 р., №183 від 24.03.2008 р., №211 від 31.03.2008 р., №223 від 02.04.2008 р., №280 від 17.04.2008 р., №280/1 від 17.04.2008 р., №424 від 22.05.2008 р., №461 від 30.05.2008 р., №573 від 25.06.2008 р., №573-1 від 25.06.2008 р., №585 від 27.06.2008 р., №675 від 18.07.2008 р., №675/1 від 18.07.2008 р., №694 від 23.07.2008 р., №699 від 24.07.2008 р., №727 від 30.07.2008 р., №771 від 11.08.2008 р., №826 від 22.08.2008 р., №836 від 27.08.2008 р., №930 від 08.09.2008 р., №965 від 17.09.2008 р., №975 від 19.09.2008 р., №1014 від 30.09.2008 р., №1082 від 20.10.2008 р., №1100 від 24.10.2008 р., №1120 від 30.10.2008 р., №1171 від 11.11.2008 р., №1325 від 23.12.2008 р., №26 від 15.01.2009 р., №36 від 19.01.2009 р. (а.с. 81-110). Суми податку на додану вартість у розмірі 31795 грн., сплачені у з вязку з придбанням вищевказаних послуг, на підставі вищевказаних податкових накладних включені Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ (а.с. 122, 123).

03.02.2010 р. за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Укрпродукт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові взаємовідносини з платником податків ПП «Аванта-МІВ» за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. Державною податковою адміністрацією в Одеській області складено акт №44/35-02/31129807 (далі Акт, а.с. 111-130).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення Позивачем: п. 5.1, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40553 грн.; - п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано суми ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 31795 грн.. Зазначені висновки Державної податкової адміністрації в Одеській області ґрунтуються на тому, що з матеріалів кримінальної справи №058200900163, в якій міститься копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 24.02.2009 р., слідує, що дане товариство створене останньою без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та зазначеною особою не підписувались первинні документи, якими оформлювались договірні відносини з Позивачем (договори, акти виконаних робіт та податкові накладні). Зважаючи на зазначене та з огляду на положення ст. 203, 215, 228 ЦК України, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., співробітники Державної податкової адміністрації в Одеській області приходять до висновку в Акті перевірки, що вищевказані правочини є нікчемними, так як суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, а первинні документи не мають юридичних наслідків та є підробленими, адже не підписувались керівником ПП «Аванта-МІВ» - ОСОБА_2 Зазначений факт, на їхню думку, також підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №314 від 18.09.2009 р. проведеної у справі №058200900163.

16.02.2010 р. Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012300/0 (а.с. 132), яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача по податку на прибуток у розмірі 60733 грн. (за основним платежем 40553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20180,00 грн.) та №00000022300/0 (а.с. 131), яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) останнього по податку на додану вартість у розмірі 47695,00 грн. (за основним платежем 31795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15900,00 грн.).

Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.1 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.2 КК України).

Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування обєкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо).

Згідно ч. 4 ст. 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст. 72 КАС України).

Згідно п.п. 5.2.5. п. 5.2. та п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2. та п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ч.4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пп. 7.5.1. п. 7.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (ч. 3 пп. 7.2.3. та пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»).

Зі змісту пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону слідує, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства України та встановлені фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати повязані з оплатою отриманих від ПП «Аванта-МІВ» робіт (послуг) щодо різання, пайки, сушки, закачування повітря, тестування та упаковування кабельної продукції. Також суд вважає правомірним віднесення Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум даного податку, сплачених у звязку з придбанням робіт (послуг) вказаного підприємства та на підставі податкових накладних, які ним видані.

Доводи Відповідача щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості діяльності ПП «Аванта-МІВ» на ухилення від сплати податків та підроблення первинних документів останнього, а у звязку з цим і нікчемності угод укладених Позивачем з вказаним підприємством, судом до уваги не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами. Також необґрунтованими суд вважає посилання Відповідача на те, що ПП «Аванта-МІВ» не мало найманих працівників, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів а тому не могло виконати зобовязання, визначені договорами, адже вказані обставини є лише припущеннями Відповідача і не доводять факту ненадання зазначених послуг Позивачеві.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №0000012300/0 від 16.02.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт» по податку на прибуток у розмірі 60733 грн. (за основним платежем 40553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20180,00 грн.)

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №00000022300/0 від 16.02.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт» по податку на додану вартість у розмірі 47695,00 грн. (за основним платежем 31795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15900,00 грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 30 квітня 2010 року.

Суддя /підпис/ Корой С.М.

30 квітня 2010 року