Ухвала суду № 96109532, 08.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

08 квітня 2021 року Справа № 580/344/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/344/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» (вул. Василя Симоненка, 16, м. Біла Церква, Київська область, 09100, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08563665)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, прийняв ухвалу.

28.01.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)», просить:

визнати протиправними дії відповідача пов`язані з невиплатою позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних років служби;

визнати протиправним абзац 3 пункту 1 наказу державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» від 15.12.2020 № 179/ОС-20 у частині обчислення календарної вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 07 повних календарних років служби у зв`язку зі звільненням за власним бажанням;

зобов`язати державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» внести зміни до абзацу 3 пункту 1 наказу державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» від 15.12.2020 № 179/ОС-20 шляхом обчислення календарної вислуги років з урахуванням періоду військової служби з 30.11.1998 до 12.04.2000, та служби в органах внутрішніх справ з 31.07.2000 до 13.08.2009 здійснивши перерахунок суми одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних років служби у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, та здійснити виплату перерахованих сум з урахуванням раніше виплаченої суми та з відрахуванням встановлених податків, зборів та обов`язкових платежів;

стягнути з відповідача на користь позивача 38120,40 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять гривень сорок копійок) недоотриманої одноразової грошової допомоги у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних років служби.

Ухвалою від 01.03.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 19.03.2021. Ухвалою від 19.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.04.2021.

08.04.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді.

У обґрунтування підстав для відводу позивачем зазначено, що під час підготовчого засідання 19.03.2021 суддя озвучила мотиви заперечень відповідача замість його представника, який був присутній у судовому засіданні. Суддя зазначала, що представнику відповідача необхідно надати додаткові пояснення, суддею було сказано позивачу, щоб позивач подумав з якою саме установою судитися. Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами може бути заявлено відвід судді учасниками справи.

Частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У заяві позивачем зазначено, що про підставу для відводу дізнався 19.03.2021, проте заяву про відвід подано 08.04.2021, тобто пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Пунктом 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не належить передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд зазначає, що розгляд справи призначено на 09.04.2021, а заяву про відвід подано 08.04.2021, тобто менше ніж за три робочі дні до призначеного судового засідання, у зв`язку з чим розгляд заяви здійснюється судом, що розглядає справу.

Частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що зазначені позивачем обґрунтування для відводу судді є необґрунтованими, позаяк відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, для чого суд наділено повноваженнями з власної ініціативи витребовувати докази (частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України) з метою ефективного захисту прав позивача.

Судом встановлювалась позиція позивача щодо належності обраного відповідача, що відповідає вимогам та завданням підготовчого провадження – завданням підготовчого провадження є, зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України).

Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96).

Вирішення питань про застосування чинного процесуального законодавства є правом і відповідними обов`язками судді у провадженні якого знаходиться справа. Результат вирішення процедурних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, позаяк наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться у залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею процесуальних рішень, задля забезпечення ефективного захисту прав/інтересів про які просить позивач. Пунктом 1.5 Європейської хартії «Про статус суддів» (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема з питання етики та безсторонності зазначено, що за загальним принципом повинні персонально бути повністю звільненими судді від відповідальності щодо претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися у апеляційному порядку.

У визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності судді позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Заявником у заяві від 08.04.2021 не обґрунтовано фактів та обставин у контексті небезсторонності чи упередженості суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у судді у справі № 580/344/21 прямого та/або опосередкованого інтересу та наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у результаті розгляду справи № 580/344/21.

Заява не містить тверджень щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подану заяву, оцінивши наведені у ній доводи, суд дійшов висновку, що у заяві викладено необґрунтоване і суб`єктивне припущення, що не свідчать про: існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України; наявність обставин, встановлених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, з урахуванням пункту 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 36, 39, 40, 59, 160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/344/21 за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Трофімова