Рішення № 96108122, 29.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29 березня 2021 р.справа № 400/4135/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: Герман О.С.,

представників відповідача 1: Євченко О.О., Карасьової В.С.,

відповідача 2: ОСОБА_4.,

відповідача 3: ОСОБА_5

відповідача 4: ОСОБА_6.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з`явився,

у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомКривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Калантирська, 7, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104

до відповідачіввідповідач 1: Відділення Національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області, вул. Велика Морська, 49, каб. 50, м. Миколаїв, 54001 відповідач 2: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 відповідач 3: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 відповідач 4: ОСОБА_6 , АДРЕСА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачаПервинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Кірова, 7, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104 Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Калантирська, 7, смт. Криве озеро, Кривоозерский район, Миколаївська область, 55104

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.08.20 р.

В С Т А Н О В И В:

Кривоозерський професійний аграрний ліцей (надалі - позивач або Ліцей) звернувся з позовом до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею (надалі - третя особа на стороні позивача або Профспілка № 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею (надалі - третя особа на стороні відповідачів або Профспілка № 2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення трудового арбітражу з розгляду колективного трудового спору (конфлікту) від 25 серпня 2020 р.

У зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), позовна заява була залишена без руху (т. 1 а. с. 74-76).

На усунення недоліків, позивач подав нову позовну заяву, в якій в якості відповідача визначив тільки Відділення Національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області (надалі - відповідач 1 або Відділення НСПП в Миколаївській області). В іншій частині склад учасників справи залишився незмінним (т. 1 а. с. 81-86).

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним. Спірним рішенням задоволені вимоги третьої особи на стороні відповідачів до Ліцею, зобов`язано внести зміни до колективного договору в частині його сторін, на Ліцей покладено обов`язок дотримуватись умов колективного договору, а також вчинити певні дії для створення належних матеріальних умов функціонування Профспілки № 2. На переконання позивача, рішення суперечить приписам Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ). Також позивач вважає, що при задоволені вимог Профспілки № 2, трудовий арбітраж доповнив їх новим змістом на власний розсуд, що потягло покладення на Ліцей додаткових обов`язків, які не були предметом вимог Профспілки № 2 і це є свідченням упередженості при прийнятті спірного рішення.

Відділення НСПП в Миколаївській області подало відзив, в якому зазначило, що воно не є належним відповідачем за вимогою позивача, так як оскаржене ним рішення прийнято не Відділенням НСПП в Миколаївській області, а трудовим арбітражем у складі арбітрів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , як окремим та самостійним органом. По суті спору відповідач 1 пояснив, що вимоги позивача ґрунтуються на хибному тлумаченні трудового законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню (т. 1 а. с. 179-182).

У підготовчому провадженні, в підготовчому засіданні, суд вирішив клопотання відповідача 1 про його заміну належним відповідачем, а саме трудовим арбітражем, а також клопотання третьої особи на стороні відповідачів про залучення до участі у справі в якості відповідача трудового арбітражу та залучив до участі у справі як співвідповідачів арбітрів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 або відповідачі 2, 3, 4 відповідно) (т. 1 а. с. 120-122, 179-182, т. 2 а. с. 131-138).

ОСОБА_4 подав відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволені, з тих підстав, що при прийнятті рішення, трудовий арбітраж керувався встановленими рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. у справі № 400/3885/19 обставинами, які мають суттєве значення для вирішення колективного трудового спору (конфлікту) між Ліцеєм і Профспілкою № 2 (т. 2 а. с. 169-174).

ОСОБА_5 у відзиві пояснила, що трудовий арбітраж встановив порушення вимог КЗпПУ при укладенні колективного договору, а також невиконання його умов позивачем, що і стало підставою для задоволення вимог Профспілки № 2 (т. 2 а. с. 156-159).

ОСОБА_6 також не погодився з позовними вимогами, з підстав, аналогічних наведеним у попередньому відзиві (т. 2 а. с. 143-146).

Третя особа на стороні позивача пояснень не подала.

В своїх поясненнях третя особа на стороні відповідачів просила відмовити в задоволені позову. Як слідує з її пояснень, між Профспілкою № 2 і адміністрацією Ліцею та Профспілкою № 1 тривалий час існує конфлікт, через який права членів Профспілки № 2 систематично порушуються. Третя особа на стороні відповідачів вважає, що Профспілка № 1 не легалізована у встановленому законодавством порядку, що унеможливлювало її участь в укладенні колективного договору. На розгляд трудового арбітражу були передані вимоги Профспілки № 2 про внесення змін до колективного договору в частині зміни його підписантів з Ліцею та об`єднаного представницького органу обох профспілок, на Ліцей та Профспілки № 1, 2, як самосійні сторони колективного договору, а також вимоги щодо створення умов для роботи Профспілки № 2, які трудовим арбітражем були задоволені. На погляд третьої особи на стороні відповідачів, останній прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке не порушує прав позивача (т. 1 а. с. 100-117).

Під час розгляду справи, судом вчинені такі процесуальні дії:

- зустрічний позов третьої особи на стороні відповідачів повернуто заявнику (т. 2 а. с. 110-128);

- повернуто зустрічний позов ОСОБА_4 (т. 2 а. с. 184-191), у зв`язку з чим заява вказаної особи про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову, по суті не розглядалась (т. 2 а. с. 192);

- відмовлено в задоволенні заяви третьої особи на стороні відповідачів про її залучення до участі у справі в процесуальному статусі відповідача (т. 1 а. с. 120-122);

- відмовлено в задоволені заяви третьої особи на стороні відповідачів про допит в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 123-124);

- відмовлено в задоволенні заяви Кривоозерської місцевої організації профспілки працівників агропромислового комплексу України про її залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (т. 2 а. с. 105-106).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

За клопотаннями позивача, підготовче засідання неодноразово відкладалось (т. 1 а. с. 59-62, 80-83).

В судовому засіданні представник позивача надав такі пояснення: при прийнятті свого рішення, трудовий арбітраж помилково виходив з того, що об`єднаний представницький орган Профспілок № 1, 2 не може виступати стороною колективного договору і підписувати його, але таке тлумачення суперечить ст. 12 ч. 2 КЗпПУ. Також, представник позивача наголосив на тому, що Профспілка № 2 налічує в декілька разів менше членів ніж Профспілка № 1 і рішення трудового арбітражу порушує принцип пропорційності представництва інтересів працівників Ліцею.

Представники відповідача 1 пояснили, що Відділення НСПП в Миколаївській області не приймало оскарженого рішення, отже, не є належним відповідачем.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надали однакові по суті пояснення, з яких слідує, що при укладенні колективного договору було допущене порушення КЗпПУ, яке виявилось в тому, що його стороною з боку профспілок визначено об`єднаний представницький орган, але такий орган створюється тільки для узгодження умов колективного договору і в подальшому припиняє свою діяльність, а постійно діючим органом, який представляє інтереси працівників, є виключно профспілка і саме вона повинна бути стороною колективного договору. Крім цього, при розгляді колективного трудового спору (конфлікту) трудовий арбітраж вимагав надання Профспілкою № 1 документів, що підтверджують її статус, але такі документи остання не подала. При розгляді конфлікту були взяті до уваги висновки Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/3885/19, в якій суд також вказав на відсутність у Профспілки № 1 легалізуючих її статус документів.

Третя особа на стороні позивача свого представника в судове засідання не направила.

Представники третьої особи на стороні відповідачів надали наступні пояснення: за участю Профспілки № 1, адміністрація Ліцею має можливість односторонньо приймати сприятливі для себе рішення щодо розподілу бюджетних і профспілкових коштів. Інтереси Профспілки № 2 позивачем ігноруються, на її членів чиниться систематичний тиск, в тому числі і через звільнення. Під час укладення колективного договору, відповідно до вимог ст. 12 ч. 2 КЗпПУ, було створено об`єднаний представницький орган обох профспілок, головою якого було обрано голову Профспілки № 1, яка і підписала колективний договір. В наступному, третя особа на стороні відповідача з`ясувала, що Профспілка № 1 не зареєстрована у встановленому порядку, документів, які підтверджують її статус не має, що не дає їй право представляти інтереси працівників Ліцею. У зв`язку з цим, до трудового арбітражу нею були передані вимоги внести зміни з приводу сторін колективного договору, шляхом заміни об`єднаного представницького органу на кожну профспілку окремо. Додатково, Профспілка № 2 вимагала забезпечити виконання Ліцеєм інших умов колективного договору, пов`язаних з наданням їй приміщення, технічних засобів, тощо.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши подані ними письмові докази, суд встановив наступні обставини, яким він надає таку правову оцінку.

Як слідує з матеріалів справи, в Ліцеї діє дві профспілкові організації - Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею (Профспілка № 1) і Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею (Профспілка № 2).

12 січня 2018 р. укладено "Колективний договір між адміністрацією Кривоозерського професійного аграрного ліцею і профспілковим комітетом на 2018-2023 р.р." (надалі - Колективний договір) (т. 1 а. с. 32-53).

Його сторонами і підписантами виступили директор Ліцею ОСОБА_8 та голова об`єднаного представницького органу Профспілок № 1, 2, який одночасно є головою Профспілки № 1, ОСОБА_7

30 вересня 2019 р. Національна служба посередництва і примирення розпорядженням № 296-р зареєструвала колективний трудовий спір (конфлікт) між Профспілкою № 2 та Ліцеєм, з такими вимогами Профспілки № 2 до позивача:

1) внести зміни до п. 1.3. Колективного договору, виклавши його в такій редакції: "Сторонами колективного договору є директор Кривоозерського професійного аграрного ліцею, а також дві профспілкові організації: Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею та профспілка працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею";

2) на останній сторінці Колективного договору замість підпису голови об`єднаного представницького органу, голови Профспілки № 1, поставити окремі підписи голови Профспілки № 1 та голови Профспілки № 2;

3) дотримуватись п. 2.1.12. Колективного договору;

4) внести зміни до п. 2.1.13. Колективного договору, виклавши його в наступній редакції: "Забезпечувати дотримання вимог чинного законодавства щодо повідомлення працівників про запровадження нових і зміну чинних умов праці не пізніше ніж за 3 місяці до їх введення";

5) забезпечити виконання вимог п. 7.1.4. Колективного договору;

6) забезпечити виконання вимог п. 7.1.10. Колективного договору;

7) забезпечити виконання п. 9.1.1. Колективного договору в частині безкоштовного надання приміщення для потреб профспілкового комітету з опаленням, освітленням, забезпеченням прибирання (т. 1 а. с. 27-28).

Не погодившись з вищезазначеним розпорядженням, Ліцей оскаржив його до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. у справі № 400/3885/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 132-138). Рішення суду набрало законної сили 7 серпня 2020 р.

15 листопада 2019 р. Профспілка № 2 і Ліцей уклали угоду про утворення трудового арбітражу у складі арбітрів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 159-160).

25 серпня 2020 р. трудовим арбітражем у складі арбітрів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прийнято рішення з розгляду колективного трудового спору (конфлікту) між Профспілкою № 2 та Ліцеєм (надалі - Рішення від 25 серпня 2020 р.), яке є предметом спору в даній справі (т. 1 а. с. 13-26).

Рішенням від 25 серпня 2020 р. всі вимоги Профспілки № 2 до Ліцею задоволено, а саме:

- вимоги №№ 1, 2, 4 задоволені шляхом внесення змін до Колективного договору, в порядку визначеному цим договором;

- вимогу № 3 задоволено та зазначено, що для попередження виникнення індивідуальних трудових спорів, сторони Колективного договору повинні проводити попередні консультації, а у разі виникнення таких спорів застосовувати механізм їх вирішення комісією по трудовим спорам, а щодо колективних трудових спорів (конфліктів) діяти відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- вимогу № 5 задоволено через обов`язок Ліцею забезпечити педагогічних працівників доступом до мережі Інтернет з технічною можливістю друкувати та розмножувати необхідну літературу;

- вимогу № 6 задоволено, на позивача покладено обов`язок розробити план роботи з правового навчання працівників на 2020/2021 навчальні роки з зазначенням термінів його проведення та відповідальних осіб. Для виконання цієї вимоги Ліцею рекомендовано: звернутись до координаційно-методичної ради з правової освіти населення при районній державній адміністрації за наданням методичної допомоги у проведенні відповідних заходів; залучати представників місцевих органів виконавчої влади до заходів з правового навчання працівників Ліцею; використовувати засоби профспілкового навчання;

- вимогу № 7 задоволено та зобов`язано Ліцей надати Профспілці № 2 приміщення в належному технічному стані та безкоштовно надавати можливість користуватись технічними засобами, засобами зв`язку, транспортом і розмножувальною технікою.

Також, Ліцею рекомендовано керуватись рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. у справі № 400/3885/19 і сприяти в приведенні у відповідність до вимог законодавства документів Профспілки № 1.

Як слідує з мотивувальної частині Рішення від 25 серпня 2020 р., при його прийнятті арбітри прийняли до уваги дві взаємопов`язані обставини:

- під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту), на вимогу трудового арбітражу, Профспілка № 1 не надала документів, які б засвідчували її реєстрацію у встановленому законом порядку, що розцінено арбітрами як відсутність її легалізації;

- неврахування позивачем цієї обставини, призвело до безпідставного залучення Профспілки № 1 до процесу укладення Колективного договору та створення за її участю об`єднаного представницького органу, який в подальшому підписав Колективний договір, але колективний договір має право підписати тільки профспілкова організація, а не об`єднаний представницький орган.

Суд вважає, що трудовий арбітраж вірно встановив фактичні обставини колективного трудового спору (конфлікту) та надав їм правильну оцінку.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною (ст. 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Стаття 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" врегульовує порядок легалізації профспілок. Так, профспілки, їх об`єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об`єднань, інших профспілок та їх об`єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Для легалізації профспілок, об`єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з`їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об`єднань.

На підставі поданих профспілкою, об`єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об`єднання профспілок до реєстру об`єднань громадян і видає профспілці, об`єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об`єднання профспілок.

У разі невідповідності поданих документів профспілки, об`єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган пропонує профспілці, об`єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.

Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об`єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Профспілка підприємства, установи, організації, яка діє на підставі власного статуту, легалізується у порядку, визначеному цією статтею.

Профспілка, об`єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.

Згідно з ст. 3 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 10 ч. 1 цього Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Системний аналіз наведених норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить, що будь-яка профспілка підлягає легалізації, під якою слід розуміти процедуру її державної реєстрації, внаслідок якої вона набуває правосуб`єктності та може представляти інтереси її членів у відносинах з іншими суб`єктами.

В Рішенні від 25 серпня 2020 р. зафіксовано, що для підтвердження легалізації Профспілки № 1, трудовий арбітраж просив її надати статутні документи, а також просив Відділення НСПП в Миколаївській області звернутись до територіального органу Міністерства юстиції України для отримання з державного реєстру інформації про реєстрацію профспілки з одним з таких найменувань: "Первинна профспілкова організація вчителів Кривоозерського професійно-аграрного ліцею", "Профспілковий комітет Кривоозерського ПАЛ учительський", "Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею", "Профспілковий комітет працівників агропромислового комплексу СПТУ-38 (учителі)" (т. 1 а. с. 19-20).

В матеріалах справи мається лист Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області від 18 лютого 2019 р., з якого слідує, що у Кривоозерському районі Миколаївської області профспілки з вищепереліченими назвами не зареєстровані (т. 1 а. с. 145-147).

Відповідно до листа позивача від 9 січня 2020 р., в Ліцеї діють дві профспілки - Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею і Профспілка агропромислового комплексу Кривоозерського професійного аграрного ліцею (т. 1 а. с. 157).

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідачів звернув увагу суду на той факт, що Колективний договір від об`єднаного представницького органу підписано головою Профспілки № 1 ОСОБА_7., при цьому, на підписі цієї особи стоїть відбиток печатки з назвою "Профком Кривоозерського ПАЛ учительський" з кодом ЄДРПОУ 02546080, який співпадає з кодом ЄДРПОУ Ліцею (т. 1 а. с. 53).

В рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 р. у справі № 400/3885/19, суд окремо зауважив, що Профспілка № 1 повинна пройти процес легалізації, але при розгляді зазначеної справи доказів цього судом не отримано (т. 1 а. с. 138).

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що Профспілка № 1 утворена і діє у встановленому законом порядку, тобто пройшла процес її легалізації відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", що повинен був врахувати позивач при укладенні Колективного договору, так як дана профспілка приймала участь у створенні об`єднаного представницького органу, а в подальшому саме її голова підписала Колективний договір від імені останнього.

В той же час суд зауважує, що правова оцінка наслідків участі в укладенні Колективного договору нелегалізованої профспілки, лежать поза межами компетенції адміністративного суду.

В незалежності від наявності чи відсутності у Профспілки № 1 легального статусу, трудовий арбітраж дійшов вірного висновку про задоволення вимог Профспілки № 2 про внесення змін до Колективного договору в частині зміни його сторони з об`єднаного представницького органу, на окремі Профспілки № 1 і 2.

Розбіжності між учасниками спору в цій частині полягають в тому, що на думку позивача, так як в Ліцеї діють дві профспілки, то на підставі ст. 12 ч. 2 КЗпПУ вони повинні утворити об`єднаний представницький орган, який і є стороною Колективного договору та підписує його від імені профспілок, що його утворили. На противагу, на переконання відповідачів 2, 3, 4 і третьої особи на стороні відповідачів, об`єднаний представницький орган утворюється задля погодження умов колективного договору, але підписувати колективний договір мають саме профспілки.

Відповідно до ст. 12 ч. 2 КЗпПУ, якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Дана норма лише встановлює окремий порядок дій у разі наявності на одному підприємстві декількох профспілкових організацій, але не змінює інші норми законодавства, які визначають саме сторони колективного договору.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 КЗпПУ, колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Аналогічну норму містить ст. 2 ч. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди".

Стаття 12 ч. 1 КЗпПУ визначає, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог (ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди").

В свою чергу, ст. 4 ч. 2 Закону України "Про соціальний діалог в Україні" передбачає, що до сторін соціального діалогу належать:

на національному рівні - профспілкова сторона, суб`єктами якої є об`єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб`єктами якої є об`єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб`єктом якої є Кабінет Міністрів України;

на галузевому рівні - профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб`єктами якої є всеукраїнські об`єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб`єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади;

на територіальному рівні - профспілкова сторона, суб`єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об`єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб`єктами якої є організації роботодавців та їх об`єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб`єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;

на локальному рівні - сторона працівників, суб`єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб`єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.

Стаття 20 ч. 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", яка має назву "Право профспілок, їх об`єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод", встановлює, що профспілки, їх організації та об`єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом.

Отже, названий Закон визнає право на укладення колективного договору виключно за профспілкою. При цьому, під організаціями та об`єднаннями профспілок Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" розуміє ради, федерації, конфедерації профспілок за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а не об`єднаний представницький орган відповідно до ст. 12 ч. 2 КЗпПУ (ст. 8 Закону).

Таким чином, КЗпПУ, Закон України "Про колективні договори і угоди", Закон України "Про соціальний діалог в Україні" та Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначають стороною колективного договору (соціального діалогу) виключно профспілку, як окремий суб`єкт.

Таке тлумачення підтверджується і тим, саме профспілка є зареєстрованим суб`єктом із статусом юридичної особи і саме профспілка набуває та реалізує свої права і обов`язки щодо захисту прав своїх членів.

З урахуванням цього, Колективний договір має право підписати не об`єднаний представницький орган профспілок, що діють у Ліцеї, а окремі профспілки, що і зазначено в Рішенні від 25 серпня 2020 р.

Стосовно інших вимог третьої особи на стороні відповідачів, які були задоволенні Рішенням від 25 серпня 2020 р., суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1.12. Колективного договору передбачено обов`язок керівника Ліцею попереджати виникнення індивідуальних і колективних трудових спорів (конфліктів), а у випадку їх виникнення, забезпечувати вирішення відповідно до вимог законодавства.

Задовольняючи вимогу Профспілки № 2 з приводу цього пункту, трудовий арбітраж тільки індивідуалізував процедуру розв`язання спорів, зазначивши, що сторонам Колективного договору з цією метою слід проводити попередні консультації (переговори), під час яких слід керуватись Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

В цій частині Рішення від 25 серпня 2020 р. ніяких додаткових обов`язків на позивача не покладає, по суті воно лише вказує на необхідність дотримання умови Колективного договору.

Відповідно до п. 2.1.13. Колективного договору, керівник Ліцею зобов`язується забезпечувати дотримання вимог чинного законодавства щодо повідомлення працівників про запровадження нових і зміну чинних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці до їх введення.

Рішенням від 25 серпня 2020 р. задоволено вимогу Профспілки № 2 про внесення змін до цього пункту, шляхом збільшення терміну попередження з 2 до 3 місяців.

Пункт 2.1.13. Колективного договору по суті дублює положення ст. 32 ч. 3 КЗпПУ, відповідно до якої у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпПУ).

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (ст. 91 ч. 1 КЗпПУ).

Відповідно до ст. 7 ч. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди", колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Таким чином, КЗпПУ закріплює гарантовані державою мінімальні права працівників, які не можуть бути змінені в бік погіршення становища, але колективний договір може передбачати підвищені, порівняно з нормами КЗпПУ, соціальні гарантії.

Збільшення строку попередження працівників Ліцею про запровадження нових і зміну чинних умов праці з 2 до 3 місяців не суперечить наведеним приписам КЗпПУ.

Згідно з п. 7.1.4. Колективного договору, обов`язком керівника Ліцею є вжиття заходів для забезпечення педагогічних працівників, методичною літературою та посібниками.

Задовольняючи вимогу Профспілки № 2 щодо цього пункту, трудовий арбітраж лише визначив технічний спосіб виконання такого обов`язку позивача, а саме через надання педагогічним працівникам доступу до мережі Інтернет.

Відповідно до п. 7.1.10. Колективного договору, керівник Ліцею повинен забезпечити правове навчання працівників із залученням фахівців правозахисних і інших органів в галузі права, а також оформити стенди правових знань.

З приводу цього пункту Рішення від 25 серпня 2020 р. містить рекомендації позивачу звернутись до координаційно-методичної ради з правової освіти населення при районній державній адміністрації за наданням методичної допомоги у проведенні відповідних заходів та залучити представників місцевих органів виконавчої влади до заходів з правового навчання працівників Ліцею.

Як і щодо попереднього пункту, позивач вважає, що відповідачі 2, 3, 4 вийшли за межі вимог третьої особи на стороні відповідачів та доповнили їх новим змістом, але такі доводи суд знаходить безпідставними, так як в цій частині умови Колективного договору залишились незмінними, відповідачами лише визначені шляхи реалізації таких обов`язків позивача та індивідуалізовані конкретні заходи, які носять характер рекомендації.

Також Рішенням від 25 серпня 2020 р. позивача зобов`язано виконати п. 9.1.1. Колективного договору, згідно з яким керівник Ліцею повинен утримуватись від будь-яких дій, що можуть вважатись втручанням в статутну діяльність Профспілки, створити необхідні умови для нормальної діяльності профспілкової організації і профспілкового комітету, а саме: надавати приміщення для проведення профспілкових зборів і засідання профкому; сприяти друкуванню і розмноженню відповідної інформації; безкоштовно надавати приміщення для потреб профспілкового комітету (з опаленням, освітленням, забезпеченням прибирання); безкоштовно надавати профкому можливість користуватись технічними засобами, засобами зв`язку, транспортом, розмножувальною технікою.

В цій частині Рішення від 25 серпня 2020 р. дослівно відтворює текст Колективного договору, який, в свою чергу, копіює положення ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" і не створює для позивача нових обов`язків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Рішення від 25 серпня 2020 р. є законним, а доводи позивача по суті зводяться до незгоди з ним, але не свідчать про його протиправність.

Зауваження представника позивача про те, що Профспілка № 1 більш чисельна ніж Профспілка № 2, але трудовим арбітражем ця обставина залишена поза увагою, суд відкидає, так як ніяка частина Рішення від 25 серпня 2020 р. не створює для жодної з профспілок відмінних умов порівняно з іншою. Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки, тобто кількість членів профспілки не має впливу на набуття і реалізацію нею своїх прав.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову Кривоозерського професійного аграрного ліцею (вул. Калантирська, 7, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104, ЄДРПОУ 02546080) до Відділення національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області (вул. Велика Морська, 49, каб. 50, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26253649) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею (вул. Кірова, 7, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104, ЄДРПОУ 38442877), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею (вул. Калантирська, 7, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз

Повний текст рішення складено

8 квітня 2021 р.