Рішення № 96108121, 07.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 р. № 400/4169/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 25.08.2020 № 295-о, від 09.09.2020 № 330-0, від 10.09.2020 № 186-0; поновлення на посаді з 10.09.2020 р.; стягнення 42 715,14 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Державної екологічної інспекції України (надалі - відповідач 1) та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (надалі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області;

- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 10 вересня 2020 року № 186-0 «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 "Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з дати фактичного звільнення з 10 вересня 2020 року;

- стягнення із Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення з 11 вересня 2020 року по дату підготовки позовної заяви за проведеним розрахунком у сумі 22286,16 грн (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень шістнадцять копійок);

- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період розгляду справи судом з дати подання позову по момент прийняття рішення;

- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків;

- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади, з 27 серпня 2020 року по дату звільнення 10 вересня 2020 року у сумі 20428,98 (двадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень дев`яносто вісім копійок);

- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн (п`ятдесят тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення ОСОБА_1 зі служби за відбулося з порушенням чинного законодавства, а саме позивач не був ознайомлений, а ні з підставами порушення дисциплінарного провадження, а ні з матеріалами дисциплінарної справи, враховуючи, що в жодному документі, які позивач отримував від свого керівництва і які стосувались дисциплінарного провадження, не було вказано, які дії позивача трактуються як дисцицлінарний проступок, не було можливості надавати пояснення. Крім того, в період з 31.08.2020 року по 08.09.2020 року позивач перебував на лікарняному. Разом з тим, в порушення частини 4 статті 74 Закону України "Про державну службу", якою передбачено, що дисциплінарне провадження не може бути застосоване під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні, в порушення всіх прав державного службовця, що передбачені статтями 74, 75, 76 Закону України № 889 та пунктом 31 Порядку 1039, був прийнятий оспорюваний наказ від 09.09.2020 року № 330-о про звільнення ОСОБА_1 з посади. Про порушення вимог частини 4 статті 74 Закону України № 889 свідчить навіть формулювання самого наказу, в якому передбачено звільнення ОСОБА_1 датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 02.10.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4169/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засдання на 28.10.2020 року.

23.10.2020 року за вх. № 21503 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної екологічної інспекції у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що згідно п. 5 Розділу III Положення №124 Інспекцію очолює начальник, який має двох заступників, у тому числі одного першого. Начальник та заступники начальника Інспекції призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держекоінспекції відповідно до законодавства про державну службу. Також, зазначив, що Державна екологічна інспекція у Миколаївській області не володіє матеріалами дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи знаходяться у володінні суб`єкта призначення, а саме Державної екологічної інспекції України.

27.10.2020 року за вх. № 4102/20/06-22 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної екологічної інспекції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що відповідно до наказу Держекоінспекції від 06.07.2020 року № 241 робочою групою Держекоінспекції здійснено перевірку діяльності та виконання повноважень Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області за період з 01.01.2019 року по 30.06.2020 року. В ході здійснення перевірки претензій про добровільне відшкодування збитків, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, пред`явлених Інспекцією суб`єктам господарювання, встановлено: за результатами проведеної планової перевірки дотриманняя вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Дикий Сад ЛТД" відповідно до наказу Інспекції від 25.09.2019 року № 39, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом від 30.10.2019 року № 05/05-03/2578 пред`явлено претензію ТОВ "Дикий Сад ЛТД" про добровільне відшкодування розрахованих 29.10.2019 року Інспекцією збитків на загальну суму 610 418,9 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря ТОВ "Дикий Сад ЛТД". Також, за результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством "КАСМЕТ" відповідно до наказу Інспекції від 26.03.2019 року № 29, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом Інспекції від 03.02.2020 року № 02/02-02/370 пред`явлено претензію ПП "КАСМЕТ" про добровільне відшкодування розрахованих 29.01.2020 року Інспекцією збитків на загальну суму 5 052,76 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря ПП "КАСМЕТ". Крім того, за результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним закладом "Міський будинок культури" відповідно до наказу Інспекції від 12.12.2019 року № 167, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом Інспекції від 28.02.2020 року № 05/05-03/716 пред`явлено претензію Комунальному закладу "Міський будинок культури" про добровільне відшкодування розрахованих 27.02.2020 року Інспекцією збитків на загальну суму 34 408,56 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря Комунальним закладом "Міський будинок культури". В свою чергу проведення розрахунку збитків заподіяних державі за вищезазначений період та пред`явлення їх разом з претензіями суб`єктам господарювання за Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 277, при відсутності нормативно-правового акту, який визначає порядок здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, є безпідставним і неправомірним, та здійснено з перевищенням службових повноважень начальником Інспекції ОСОБА_1 Вказав, що ОСОБА_1 не надано письмове пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, передбачене пунктом 6 частини другої статті 73 Закону України "Про державну службу", про що Дисциплінарною комісією у порядку, передбаченому абзацом третім пункту 32 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1039, складено акт про відмову від надання пояснень державним службовцем щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, від 31.08.2020 року № 1.

Підготовче судове засідання, призначене на 28.10.2020 року, відкладено на 25.11.2020 року.

09.11.2020 року за вх. № 22723 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Державної екологічної інспекції України, в якій позивач вказав на безпідставність звільнення його з посади та необґрунтованість прийнятих наказів про застосування дисциплінарного стягнення. Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 року №1453/5 на підставі підпункту "б" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року №418) скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 (далі - Методика), в зв`язку з набранням законної сили судового рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині). Підставою застосовування цієї норми стало рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі 826/3820/18, яким підтримано рішення суду першої інстанції щодо скасування Методики. Порядок реєстрації та скасування нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади визначено в Положенні про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року №418). Згідно підпункту б п. 17 Положення рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв`язку з набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення - з дня отримання органом державної реєстрації позитивного висновку за результатами розгляду скарги. Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб`єктом нормотворення протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру. Отже, не було дотримано процедури скасування нормативного акту визначеного Положенням та суб`єктом нормотворення Методику №639 не було скасовано. Про що свідчить посилання на офіційний інтернет ресурс Верховної ради України, відповідно до якого зазначена методика значиться як чинна. Крім того, 21 жовтня 2019 року Постановою Верховного суду у справі №826/3820/18 відновлено дію Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року - скасовано. В задоволенні позову до Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування наказу №639 від 10.12.2008 року відмовлено. Відтак, як вбачається з вище наведеного, скасовано саму підставу для скасування державної реєстрації та застосування Мінюстом підпункту б пункту 17 Положення. Тобто, з 21.10.2019 року були наявні всі підстави для застосування Методики №639, а відповідно і до обрахування збитків заподіяних державі. Відтак зазначені нижче розрахунки розмірів проведено у повній відповідності з вимогами законодавства, а саме ТОВ "Дикий Сад ЛТД" збитки розраховані за період з 28.08.2018 по 27.05.2019 (дата розрахунку розміру шкоди 29.10.2019); ПП "Касмет" збитки розраховані за період з 19.04.2016 по 19.04.2019 (дата розрахунку розміру шкоди 29.01.2020); КЗ "Міський будинок культури" збитки розраховані за період 01.01.2015 по 31.12.2019 (дата розрахунку розміру шкоди 27.02.2020).

Ухвалою від 26.11.2020 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/4169/20 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 12.01.2021 року.

02.12.2020 року за вх. № 4995/20/06-22 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові обгрунтування позовних вимог, в яких він вказав, що Пунктом 22 Порядку № 1039 встановлено, що рішення дисциплінарної комісії оформляється протоколом. Відповідачем, в свою чергу, до матеріалів дисциплінарної справи не надано жодного протоколу як то про початок розгляду дисциплінарної справи (п. 23) або ж про прийняття рішення про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наказом Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о позивача було з 27 серпня 2020 року відсторонено від виконання посадових обов`язків. Підставою для відсторонення стала сама службова записка начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівника робочої групи Черевка В.М. від 04.08.2020 року. Відповідно до частини другої статті 72 Закону України № 889 рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. Отже, відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків повинно бути мотивованим - за наявності яких обставин необхідно відсторонити державного службовця від виконання посадових обов`язків. Відповідачем надано копію службової записки начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівника робочої групи Черевка В.М. від 04.08.2020 року, яка стала підставою як для порушення дисциплінарного провадження так і для відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків. Проте, ні в наказі про відсторонення, ні в службовій записці не міститься обґрунтування необхідності у відстороненні позивача. Отже наказ Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о було прийнято безпідставно, в результаті чого позивач недоотримав заробітну плату.

Підготовче судове засідання, призначене на 12.01.2021 року, відкладено на 03.02.2021 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 03.02.2021 року, відкладено на 03.03.2021 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 03.03.2021 року, відкладено на 18.03.2021 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 03.03.2021 року, відкладено на 18.03.2021 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 18.03.2021 року, відкладено на 19.03.2021 року.

Ухвалою суду від 19.03.2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 25.08.2020 № 295-о, від 09.09.2020 № 330-0, від 10.09.2020 № 186-0; поновлення на посаді з 10.09.2020 р.; стягнення 42 715,14 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. та призначити справу № 400/4169/20 до судового розгляду по суті на 19 березня 2021 року на 12:30 год.

Представник Державної екологічної інспекції у Миколаївській області у судове засідання, призначене на 19.03.2021 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник позивача та Державної екологічної інспекції України в судовому засіданні, призначеному на 19.03.2021 року, клопотали про розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі частини 3 статті 194 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області.

Вказана посада відноситься до посади державної служби категорії "Б".

До Голови Державної екологічної інспекції України 04.08.2020 року надійшла службова записка начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівник робочої групи Держекоінспекції Черевка В.М. щодо проведення перевірки діяльності Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, відповідно до якої, внесенно пропозицію про скерування матеріалів перевірки на розгляд дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Держекоінспекції щодо дисциплінарного проступку в діях керівництва Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 18.08.2020 року №284 порушено дисциплінарне провадження відносно начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області ОСОБА_1 .

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області, на виконання окремого дорученння Держекоінспекції від 22.08.2020 року №178, надала інформацію про те, що станом на 18.08.2020 року ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.

18.08.2020 року позивачу було направлено на його електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на його мобільний телефон за допомогою месенджера "Viber" наказ Держекоінспекції від 18.08.2020 року №284 та запрошення від 18.08.2020 року № 6686/9/8-20 про участь у засіданні дисциплінарної комісії, яке відбудеться 31.08.2020 року о 09:00 год.

Наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 25.08.2021 року №295-о на час дисциплінарного провадження ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов`язків.

31 серпня 2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, на якому згідно Протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 31.08.2020 року № 3 вирішено скласти акт про відмову від надання пояснень державним службрвцем щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

На засідання комісії дисциплінарної позивач не з`явився через тимчасову непрацездатність.

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області, на виконання окремого дорученння Держекоінспекції від 22.08.2020 року №178, листом від 02.09.2020 року надала інформацію про те, що станом на 02.09.2020 року ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.

02 вересня 2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, на якому згідно Протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 02.09.2020 року № 4 прийнято рішення про підготовку проекту Подання Дисциплінарної комісії та в подальшому подати його на розгляд Голові Держекоінспекції.

На засідання комісії дисциплінарної позивач не з`явився через тимчасову непрацездатність.

Разом з тим, 02.09.2020 року позивачу було направлено на його електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на його мобільний телефон за допомогою месенджера "Viber" лист Держекоінспекції від 02.09.2020 року №7201/9/8-20 про дату внесення Голові Держекоінспекції подання Дисциплінарної комісії та необхідність надання письмового пояснення.

02.09.2020 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України підготовлено Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України у дисциплінарному провадженні, порушеному відповідно до наказу Держекоінспекції від 18.08.2020 року № 284 стосовно ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області та направлено його Голові Держекоінспекції.

Згідно вказаного подання, Дисциплінарною комісією у ході дисциплінарного провадження встановлено, що дії начальника Інспекції ОСОБА_1 призвели до незаконного пред`явлення претензій разом із неправомірними розрахунками Інспекцією збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря суб`єктами господарювання, на загальну суму 649 880, 22 грн.

Дисциплінарною комісією встановлено наявність у діях начальника Інспекції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". В зв`язку з чим, комісія рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу".

Наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 09.09.2020 року № 330-о звільнено начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області - ОСОБА_1 з посади, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

На підставі вищезазначеного наказу Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області винесено наказ від 10.09.2020 року № 186-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09.09.2020 року № 330-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Позивач, вважаючи притягнення його до дисциплінарної відповідальності з подальшим звільненням незаконним, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу".

Пунктом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність з практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну службу" правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Засади дисциплінарної відповідальності державного службовця врегульовані главою 2 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу").

Частиною 3 ст. 65 Закону України "Про державну службу" визначено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Відповідно до ч.ч. 1 та 7 ст. 66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIII встановлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Тобто, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 цього Закону VIII, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, законодавцем передбачено винятковий та безальтернативний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частинами 2 та 3 ст. 67 Закону України "Про державну службу" визначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені участині другійцієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Частиною 4 ст. 67 вказаного Закону визначено, що обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної службикатегорії "А":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної службикатегорій "Б"і"В":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 69 цього Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної службикатегорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної службикатегорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної службикатегорій "Б"і"В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Частиною 10 ст. 69 цього Закону визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Відповідно до ч. 11 ст. 69 вказаного Закону суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначений ст. 71 Закону України "Про державну службу".

Згідно зі ст. 71 вказаного Закону порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає:

1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців:

Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної службикатегорії А;

голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної службикатегорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах;

керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної службикатегорій Б і В.

Пунктом 4 Порядку визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з п. 5 вказаного Порядку строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Статтею 73 Закону України "Про державну службу" визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 73).

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1 ст. 73).

Статтею 74 Закону України "Про державну службу" встановлені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 вказаної статті Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно зі ст. 75 цього Закону перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 77 вказаного Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до ст. 78 Закону рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Щодо перевищення службових повноважень суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області.

Згідно Подання Дисциплінарної комісії від 02.09.2020 року відповідачем зроблено висновок, що проведення розрахунку збитків заподіяних державі за вищезазначений період та пред`явлення їх разом з претензіями суб`єктам господарювання за Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 277, при відсутності нормативно-правового акту, який визначає порядок здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, є безпідставним і неправомірним, та здійснено з перевищенням службових повноважень начальником Інспекції ОСОБА_1

Як слідує з Наказу про звільнення, позивач був звільнений з посади за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за перевищення службових повноважень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало перевищення позивачем, на думку відповідача, службових повноважень, яке полягало у незаконному пред`явленні претензій разом із неправомірними розрахунками Інспекцією збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря суб`єктами господарювання, на загальну суму 649 880, 22 грн.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. При цьому одним із основних завдань Держекоінспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Разом з тим, відповідно до пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2017 №275, Держекоінеиекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 6 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за № 1080/30948 (далі - Положення), яке діяло на момент підписання вищезазначених претензій, та відповідно до пункту 6 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області (нова редакція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249, однією із функцій Інспекції є розрахування розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до пункту 7 розділу II Положення Інспекція вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів.

Підпунктом «й» частини першої статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу III Положення начальник Інспекції очолює Інспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, представляє інтереси Інспекції у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також у суді.

Фактично, з наданих матеріалів, звільнення позивача відбулось в результаті підписання ним трьох листів, що були адресовані суб`єктам господарювання, з метою забезпечення функціональних обов`язків покладених на екологічну інспекцію, яка повинна забезпечити відшкодування завданої довкіллю шкоди в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого уповноваженим органом.

Статтею 33 вказаного Закону встановлено, що особи винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органу відповідно до закону несуть відповідальність згідно закону.

Частиною першою статті 96 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, дії позивача щодо направлення листів до суб`єктів господарювання з проханням в добровільному порядку провести відшкодування збитків, вчинені згідно Положення про Державну екологічну інспекції у Миколаївській області, відповідно до встановленого Порядку здійснення правової роботи та взаємодії між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції, за нормами чинного природоохоронного законодавства, та були направлені на захист державних інтересів.

Процедура складання претензії визначається наказом Держекоінспекції від 30.05.2017 № 529 «Про затвердження Положення про порядок здійснення правової роботи та взаємодію між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції та Відділом правового забезпечення Держекоінспекції».

Судом встановлено, що відповідно до наказу Держекоінспекції від 06.07.2020 № 241 робочою групою Держекоінспекції здійснено перевірку діяльності та виконання повноважень Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області (далі - Інспекція) за період з 01.01.2019 по 30.06.2020.

В ході здійснення перевірки претензій про добровільне відшкодування збитків, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, пред`явлених Інспекцією суб`єктам господарювання, встановлено наступне.

За результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Дикий Сад ЛТД» відповідно до наказу Інспекції від 25.09.2019 № 39, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом від 30.10.2019 № 05/05-03/2578 пред`явлено претензію ТОВ «Дикий Сад ЛТД» про добровільне відшкодування розрахованих 29.10.2019 Інспекцією збитків на загальну суму 610 418,9 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря ТОВ «Дикий Сад ЛТД».

За результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством «КАСМЕТ» відповідно до наказу Інспекції від 26.03.2019 № 29, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом Інспекції від 03.02.2020 № 02/02-02/370 пред`явлено претензію ПП «КАСМЕТ» про добровільне відшкодування розрахованих 29.01.2020 Інспекцією збитків на загальну суму 5 052,76 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря ПП «КАСМЕТ».

За результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним закладом «Міський будинок культури» відповідно до наказу Інспекції від 12.12.2019 № 167, начальником Інспекції ОСОБА_1, в рамках досудового врегулювання спору, листом Інспекції від 28.02.2020 № 05/05-03/716 пред`явлено претензію Комунальному закладу «Міський будинок культури» про добровільне відшкодування розрахованих 27.02.2020 Інспекцією збитків на загальну суму 34 408,56 гривень, які заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря Комунальним закладом «Міський будинок культури».

Відповідно до службової записки начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів Державної екологічної інспекції України Чсрсвка В.М. від 19.08.2020 № б/н, проведення розрахунку збитків заподіяних державі за вищезазначений період та пред`явлення їх разом з претензіями суб`єктам господарювання за цією Методикою при відсутності нормативно-правового акту, який визначає порядок здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, є безпідставним і неправомірним, та здійснено з перевищенням службових повноважень начальником Інспекції ОСОБА_1

Розглянувши службову записку та проаналізувавши інші документи, отримані у ході проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено, що дії начальника Інспекції ОСОБА_1 призвели до незаконного пред`явлення претензій разом із неправомірними розрахунками Інспекцією збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря суб`єктами господарювання, на загальну суму 649 880, 22 гривень.

Так, відповідно до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за № 458/4679 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 884/5), наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 скасовано реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», який встановлював порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 внесено в Єдиний реєстр нормативно-правових актів 14.06.2019 (номер рішення: 2332, реєстраційний код; 94816/2019) та опубліковано в Офіційному віснику України 25.06.2019 у №48.

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11.06.2019.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697. Зазначений наказ Мінекоенерго набув чинності з дня його офіційного опублікування в Офіційному віснику України, а саме 15.05.2020.

Таким чином, на думку відповідача Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, була не дійсна в період з 25.06.2019 по 15.05.2020, а тому позивач не мав права проводити розрахунок збитків заподіяних державі за вищезазначений період та пред`явлення їх разом з претензіями суб`єктам господарювання за цією Методикою, що свідчить про перевищення службових повноважень начальником Інспекції ОСОБА_1

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

На думку відповідача, зазначені дії (рішення) позивача становлять такий вид дисциплінарного проступку державного службовця, як «перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення» (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону).

В частині 2 статті 65 Закону наводиться вичерпний перелік видів дисциплінарних проступків, серед яких в контексті даної справи заслуговують на увагу: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону); перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону); прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону).

Кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень.

Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення (ст. 43 Конституції України).

Закон України «Про державну службу» не дає визначення терміну «перевищення службових повноважень».

Проте в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» зазначено, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції.

Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями.

Повноваження, за межі яких виходить державний службовець при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним правовим актом: законом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо.

Як було встановлено вище, позивач наділений повноваженнями проводити розрахунок збитків заподіяних державі та пред`являти їх разом з претензіями суб`єктам господарювання.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що розрахунки розмірів збитків, що заподіяні державі за результатами перевірок суб`єктів господарювання ТОВ "Дикий Сад ЛТД", ПП "КАСМЕТ" та КЗ "Міський будинок культури" проведені відповідно до недіючої на той час методики, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 року №1453/5 на підставі підпункту "б" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року №418) скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 (далі - Методика), в зв`язку з набранням законної сили судового рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині). Підставою застосовування цієї норми стало рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі 826/3820/18, яким підтримано рішення суду першої інстанції щодо скасування Методики.

Порядок реєстрації та скасування нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади визначено в Положенні про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року №418).

Згідно підпункту б п. 17 Положення рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв`язку з набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Пунктами 18-20 Положення визначено, що скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта проводиться органом державної реєстрації, про що повідомляється суб`єкт нормотворення із зазначенням конкретних причин скасування.

Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення - з дня отримання органом державної реєстрації позитивного висновку за результатами розгляду скарги. Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.

Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб`єктом нормотворення протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.

Отже, суб`єктом нормотворення Методику №639 не було скасовано, про що свідчить посилання на офіційний інтернет ресурс Верховної ради України, відповідно до якого зазначена методика є чинною.

Суд зауважує, що 21 жовтня 2019 року Постановою Верховного суду у справі №826/3820/18 відновлено дію Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року - скасовано. В задоволенні позову до Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування наказу №639 від 10.12.2008 відмовлено.

В своїй постанові ВС зазначив, що визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 иПро затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про, що з 21.10.2019 року були наявні всі підстави для застосування Методики №639, а відповідно і до обрахування збитків заподіяних державі.

Як вставнолено судом в процесі розгляду справи, позивачем розраховано розмір шкоди для:

ТОВ "Дикий Сад ЛТД" 29.10.2019 року (збитки розраховані за період з 28.08.2018 по 27.05.2019);

ПП "Касмет" 29.01.2020 року (збитки розраховані за період з 19.04.2016 по 19.04.2019);

КЗ "Міський будинок культури" 27.02.2020 року (збитки розраховані за період 01.01.2015 по 31.12.2019)

Отже, розрахунки розмірів шкоди проведено ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, направляючи листи з проханням добровільного відшкодування збитків, що завдані державі внаслідок забруднення атмосферного повітря, ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому як начальнику Державної екологічної інспекції у Миколаївській області повноважень, та у спосіб, що встановлений законодавством.

Вказані обставини виключали застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення, а у подальшому і звільнення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Згідно з імперативними вимогами ч. 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу» у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються: найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

На необхідність дотримання вищевказаних вимог звертається увага також у роз`ясненні Національного агентства України з питань державної служби від 15.09.2017 р. № 31-р/з «Щодо порядку застосування до державних службовців дисциплінарних стягнень».

Зі змісту наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області вбачається, що у ньому відсутній стислий виклад обставин справи, тобто не зазначено, у чому позивач нібито перевищила свої службові повноваження (стислий виклад обставин справи), вчинивши тим самим дисциплінарний проступок, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація).

Наказ про звільнення є індивідуально-правовим актом і має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. по справі № 640/467/19).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. по справі № 640/467/19).

Таким чином, спірний Наказ про звільнення за своїм змістом не містить конкретних підстав його видання - стислого викладу фактичних обставин справи та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу», що з огляду на положення ч. 2 ст. 2 КАС України є самостійною підставою для його скасування.

Щодо тверджень позивача про те, що в порушення частини 4 статті 74 Закону України № 889-VIII, якою передбачено, що дисциплінарне провадження не може бути застосоване під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні, в порушення всіх прав державного службовця, що передбачені статтями 74, 75, 76 Закону України № 889- VIII та пунктом 31 Порядку 1039, був прийнятий оспорюваний наказ від 09.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади, суд зазначає наступне.

В статті 74 Закону України «Про державну службу» закріплені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Зазначена вище норма закону є чіткою і не допускає різного тлумачення.

Станом на 09.09.2020 р. (станом на дату видання спірного Наказу про звільнення) позивач перебував на лікарняному, що підтверджується Листком непрацездатності, який наявний в матеріалах справи.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного наказу, датою звільнення ОСОБА_1 визначена дата, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Оскільки ОСОБА_1 приступив до роботи 10.09.2020 року, його було ознайомлений зі спірним наказом. І саме 10 вересня 2020 року Державною екологічною інспекціє у Миколаївській області йому було оголошено наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

З огляду на це, відповідач застосовув до позивача дисциплінарне стягнення саме 10.09.2020 року, коли позивач був працездатним та на лікарняному не перебував, тому суд не приймає вищезазначені доводи позивача.

Щодо тверджень позивач про порушення процедури проведення дисциплінарного провадження, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 18.08.2020 року №284 порушено дисциплінарне провадження відносно начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області ОСОБА_1

18.08.2020 року позивачу було направлено на його електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на його мобільний телефон за допомогою месенджера "Viber" наказ Держекоінспекції від 18.08.2020 року №284 та запрошення від 18.08.2020 року № 6686/9/8-20 про участь у засіданні дисциплінарної комісії, яке відбудеться 31.08.2020 року о 09:00 год.

Листом від 21 серпня 2020 року № 6828/9/8-20 ОСОБА_1 викликано головою ДЕІ України Андрієм Мальованим до Державної екологічної інспекції України у зв`язку зі службовою необхідністю.

За викликом позивач з`явився 25 вересня 2020 до Державної екологічної інспекції України, при зустрічі з керівником наголошував на необхідності дотримання його прав, просив; ознайомити його з матеріалами дисциплінарного провадження та службовою запискою, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Жодних дій щодо ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами дисциплінарного провадження керівництвом ДЕІ України вчинено не було.

28.08.2020 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Державної екологічної інспекції України (info@dei.gov.ua) було направлено заяву про перенесення засідання Дисциплінарної комісії, призначене на 31.08.2020 року о 09:00 год., у зв`язку з його хворобою.

Крім того, позивачем повторно 31.08.2020 року 07:49 год. на офіційну електронну адресу Державної екологічної інспекції України (info@dei.gov.ua) було направлено заяву про перенесення засідання Дисциплінарної комісії, призначене на 31.08.2020 року, у зв`язку з його хворобою.

Разом з тим, 31 серпня 2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, на якому згідно Протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 31.08.2020 року № 3 вирішено скласти акт про відмову від надання пояснень державним службрвцем щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

На засідання комісії дисциплінарної позивач не з`явився через тимчасову непрацездатність, що підтверджується листком непрацездатності АДЧ № 241681.

02 вересня 2020 року о 12:10 год. відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, на якому згідно Протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 02.09.2020 року № 4 прийнято рішення про підготовку проекту Подання Дисциплінарної комісії та в подальшому подати його на розгляд Голові Держекоінспекції.

На засідання комісії дисциплінарної позивач не з`явився через тимчасову непрацездатність, що підтверджується листком непрацездатності АДЧ № 241681.

Разом з тим, 02.09.2020 року о 17:00 год. позивачу було направлено на його електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на його мобільний телефон за допомогою месенджера "Viber" лист Держекоінспекції від 02.09.2020 року №7201/9/8-20 про дату внесення Голові Держекоінспекції подання Дисциплінарної комісії та необхідність надання письмового пояснення.

Цим же листом позивача повідомлено, що відповідно до абзацу другого пункту 35 Порядку 1039 йому як державному службовцю, який притягується до дисциплінарної відповідальності, необхідно надати письмове пояснення Голові Держекоінспекції відповідно до статті 75 Закону України № 889- VIII та в порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 35 Порядку 1039.

Проте, з огляду на те, що позивач не був ознайомлений, а ні з підставами порушенням дисциплінарного провадження, а ні з матеріалами дисциплінарної справи, враховуючи, що в жодному документі, які позивач отримував від свого керівництва і які стосувались дисциплінарного провадження, не було вказано, які дії позивача трактуються як дисцицлінарний проступок, у позивача не було можливості надавати пояснення.

Враховуючи, що на момент отримання листа від 02 вересня 2020 № 7201/9/8-20 позивач продовжував перебувати на лікуванні за листком непрацездатності, ним було направлено лист від 04 вересня 2020 року щодо неможливості під час непрацездатності надати пояснення будучи не ознайомленим з матеріалами дисциплінарної справи.

Частина шоста та сьома статті 74 Закону України № 889-VIII надає право державному службовцю на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на правову допомогу адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Частиною першою статті 76 Закону України № 889-VIII надано право на ознайомлення перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до підпункту другого частини другої статті 31 Порядку 1039 визначено право державного службовця знайомитись з матеріалами дисциплінарної справи, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії.

Нехтуючи даними нормами права Дисциплінарна комісія Держекоінспекції не ознайомила позивача з матеріалами дисциплінарної справи, а керівництво Держекоінспекції відмовило в наданні на адвокатський запит копій вищевказаних матеріалів, чим було порушено процедуру проведення дисциплінарного провадження.

За таких обставин, наказ суб`єкта владних повноважень, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 10 вересня 2020 року № 186-о «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 "Про звільнення ОСОБА_1 », суд зазначає, що вказана вимога підлягає задоволенню судом, оскільки наказ № 186-о від 10.09.2020 року є похідним від наказу № 330-о від 09.09.2020 року та підлягає скасуванню за наслідками скасування наказу № 330-о від 09.09.2020 року.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права, суд враховує, що відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття рішення судом, встановлено, що Державна екологічна інспекція у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992292) перебуває в стані припинення з 24.09.2020 року.

Отже, станом на день прийняття рішення судом, державний орган, з якого позивача було звільнено, не є припиненим.

Як вбачається з матеріалів справи, хоча й наказ про звільнення ОСОБА_1 був прийнятий 09.09.2020 року, 10.09.2020 року був останнім робочим днем позивача, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 , тому останній підлягає поновленню на посаді з 11.09.2020 року.

Із зазначеного слідує те, що скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 № 330-о від 09.09.2020 року, в силу вимог ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, є підставою для його поновлення на попередній роботі, а саме: на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з наступного дня після звільнення з 11 вересня 2020 року.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд встановив, що відповідно до довідки Державної екологічної інспекції в Миколаївській області середньоденна заробітна плата становить 2298,67 грн.

Отже, час вимушеного прогулу позивача з 11.09.2020 року по 07.04.2021 року становить 147 календарних днів, відтак середній заробіток, за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню становить 337 904, 49 грн. (2298,67 грн. х 147 к.д. = 337 904, 49 грн.).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно п.2 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків та стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади, з 27 серпня 2020 року по дату звільнення 10 вересня 2020 року у сумі 20428,98 (двадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень дев`яносто вісім копійок), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством

Крім того, пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 №13 зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець з власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.07.2018 у справі №552/3404/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Матеріалами справи встановлено, що Наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 25.08.2021 року №295-о на час дисциплінарного провадження ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов`язків.

Підставою для відсторонення стала та сама службова записка начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівника робочої групи Черевка В.М. від 04.08.2020, яка була підставою для порушення дисциплінарного провадження і з якою так і не був ознайомлений позивач.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України № 889- VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

На підставі частини першої статті 72 Закону України № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку. Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч. 3-5 ст. 72 Закону України № 889- VIII).

Відповідно до частини другої статті 72 Закону України № 889-УІП рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків повинно бути мотивованим - за наявності яких обставин необхідно відсторонити державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Оскільки в наказі Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-0 не наведено жодного обґрунтування прийнятого рішення про відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків, суд доходить висновку про безпідставність відсторонення ОСОБА_1 від роботи під час проведення дисциплінарного провадження з 27.08.2020 року з огляду на те, що рішення суб`єкта владних повноважень має бути мотивованим та містити конкретні підстави і обґрунтування прийняття того чи іншого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив норми діючого законодавства, не зазначивши жодної підстави для відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків.

Водночас в процесі розгляду даної справи, суд встановив, що на позивача було протиправно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, а тому наказ від 25.08.2021 року №295-о про відсторонення ОСОБА_1 на час дисциплінарного провадження від виконання посадових обов`язків також є протиправним.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно довідки по заробітну плату ОСОБА_1 наданої Державною еколЬгічною інспекцією у Миколаївській області від 17.09.2020 № 1/13/24/2721 в період з 27.08.2020 по 28.08.2020 заробітна плата позивачу не нараховувалась в зв`язку з відстороненням, а також йому було відмовлено у Призначенні допомоги по тимчасові непрацездатності за листком непрацездатності АДЧ № 241681 терміном на 10 календарних днів з 31.08.2020 по 09.09.2020 комісією із соціального страхування з причин відсторонення в даний період від посадових обов`язків.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до підпункту л) пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, визначено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Відповідно до довідки про доходи позивача середньоденна заробітна плата становить 2298,67 грн.

Отже, період відсторонення від посади з 25.08.2020 року по 10.09.2020 року становить 13 календарних днів, відтак середній заробіток, за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню становить 29882,71 грн. (2298,67 грн. х 13 к.д. = 29 882,71 грн.).

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування зазначеної ним суми моральної шкоди та в чому саме полягали моральні страждання позивача, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений ст.71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 818/1429/17.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належні докази в обгрунтування правомірності застосуванням дисциплінарного стягнення стосовно позивача.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Для забезпечення реального виконання судового рішення, на підставі частини другої статті 14 та частини першої статті 382 КАС України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання.

Отже, указаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, вказане право суду не є безумовним та може бути застосовано одночасно з наведенням належного обґрунтування, що загальний порядок виконання судового рішення не надасть належного результату або, що відповідач чинитиме перешкоди для виконання такого рішення.

Позивачем не обґрунтовано наявність підстав, що можуть ускладнити виконання судового рішення у цій частині та/або не наведено відомостей, що відповідач чинитиме перешкоди для виконання такого рішення.

З огляду на зазначене, дане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати (судовий збір) по справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд. 3, копус 2, м. Київ 42, 01042, ідентифікаційний код 37508533) про визнання протиправними та скасування наказів від 25.08.2020 № 295-о, від 09.09.2020 № 330-0, від 10.09.2020 № 186-0; поновлення на посаді з 10.09.2020 р.; стягнення 42 715,14 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 10 вересня 2020 року № 186-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з дати фактичного звільнення з 11 вересня 2020 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з період з 11.09.2020 року по 07.04.2021 року у сумі 337 904, 49 грн.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади, з 27 серпня 2020 року по дату звільнення 10 вересня 2020 року у сумі 29 882, 71 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.04.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва