Рішення № 96107985, 06.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12067/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити дії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЛКП «Вулецьке», на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 в місячний термін за власні кошти привести самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, відновити вікно на місці самочинно встановлених дверей та закласти самочинно влаштований віконний проріз.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Міжвідомча комісія Франківської районної адміністрації Львівської міської ради видала розпорядження від 12.01.2018 № 08 «Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованого підвального приміщення на АДРЕСА_1 », яким п. 2 зобов`язано ОСОБА_1 - власника квартири АДРЕСА_2 у місячний термін за власні кошти привести самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, відновити вікно на місці самочинно влаштованих дверей та закласти самочинно влаштований віконний проріз. Відповідачем рекомендації п. 2 вищезазначеного розпорядження не виконано, ЛКП «Вулецьке» складено акт від 06.08.2020, в якому зазначено, що комісія в складі майстра дільниці та працівників ЛКП «Вулецьке»- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з виходом на місце: АДРЕСА_1 провели візуальне обстеження підвального приміщення та склала акт про те, що співвласником кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 не виконано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2018 № 08, не приведено самочинно перепланованого підвального приміщення до попереднього стану, а саме у підвальному приміщенні під індексом VII та VI не відновлене вікно на місці самочинно влаштованих дверей не закладений самочинно влаштований віконний проріз. Вказує, що 19.10.2017 комісія ЛКП «Затишне» виявила факт самочинного будівництва, а саме без дозвільних документів в підвальному приміщенні на АДРЕСА_1 влаштовано дверний проріз на місці віконного (приміщення під індексом VII), влаштовано віконний проріз (приміщення ін. VI), проведено виємку землі зі сторони подвір`я. Також зазначає, що 20.10.2017 ЛКП «Затишне» видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , акт - попередження про припинення самочинних робіт до моменту надання дозвільних документів, в пояснення особи, яка скоїла правопорушення ОСОБА_1 зобов`язалась надати дозвільні документи, які зараз знаходяться в роботі. Відтак станом на день написання даної заяви вищезазначене пояснення відповідача не знайшло свого підтвердження.

Позивач зазначає, що 30.10.2017 комісія в складі головного інженера ЛКП «Затишне», майстра по ремонту, майстра по експлуатації житлового фонду з виходом на місце провела обстеження підвального приміщення під інд. VI, VII в будинку АДРЕСА_1 на предмет проведення самочинного перепланування. Вказує, що при обстеженні встановлено, що співвласницею кв.3 даного будинку ОСОБА_1 без дозвільних документів у підвальному приміщенні під інд. VII на місці віконного прорізу влаштовано дверний проріз з відкриванням дверей у подвір`я вище згаданого будинку, у приміщенні під інд. VI влаштовано віконний проріз, біля капітальної стіни зі сторони двору проведено виємку землі для проведення укріплення та гідроізоляції фундаменту. Постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 295 від 30.11.2017 року за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол №33 від 20.10.2017 складений ЛКП «Затишне»), а саме встановлено, що ОСОБА_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 у підвальному приміщенні під літерою VII на місці віконного прорізу облаштувала дверний проріз з відкриванням в сторону подвір`я, у приміщенні під літерою VI влаштовано віконний проріз, проведено виїмку землі у дворі даного будинку для укріплення та гідроізоляції фундаменту, а отже на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ст. 150 КУпАП, який ОСОБА_1 сплатила. Враховуючи вищевикладене обставини, і те, що відповідач у добровільному порядку не виконав рекомендації районної адміністрації, ЛКП «Вулецьке» скерувало пакет документів із супровідним листом від 06.08.2020 № 1990 зареєстрований 12.08.2020 вхідний № 2-13811 -35.

Відтак, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечив та подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що роботи, виконані позивачем, відповідають вимогам законодавства, по своїй сутті є ремонтом будинку, та здійснювались з метою припинення його деформації. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 , за згодою інших співвласників квартири, було встановлені двері з відкриванням у двір, на місці вікна у підвальній коморі (підвальне приміщення під індексом VII), яка входить до житлової площі квартири за адресою АДРЕСА_5 , за згодою співвласника квартири. Двері та вентиляційний віконний проріз, розміром 50 х 50 см., встановлені під балконом першого поверху даного будинку і не порушує прав та законних інтересів інших осіб. У 2018 році було виготовлено проектну документацію спеціалізованою організацією, якою підтверджено правильність та безпечність виконаних робіт, про що свідчить звіт по розробці виконання двох прорізів в підвальному приміщенні на вул. Чупринки, 26 у місті Львові, що складений експертом ОСОБА_7 . Звертає увагу суду, що Розділ 3 звіту експерта «Результати натурного обстеження об`єкта та їх аналіз» містить відомості про те, що в стіні А по осях 2-3 є віконний проріз. З фотографії видно, що віконний проріз було влаштовано на місці дверного шляхом замурування нижньої частини прорізу. Вищевикладене свідчить про те, що віконний проріз, відновити який просить позивач, не було передбачено в оригінальній конструкції будинку, що підтверджується звітом експерта, який додається до цього відзиву. Таким чином вважає, що влаштування дверного прорізу на місці віконного по своїй сутті є відновленням попереднього (оригінального) стану будинку, а не самовільним переплануванням. Вказує, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку. Розділ 4 звіту експерта «Висновок» містить відомості про те, що в стіні по осі А в осях 2-2/1 можливо влаштувати дверний проріз замість віконного, який власне і був дверним, до проведення попередніх ремонтних робіт. В стіні по осі А в осях 2/3-1 можливо виконати віконний проріз з дотримання послідовності виконання робіт, що наведена в проекті. Відповідач вважає, що вищевикладене свідчить про відновлення попередньої конструкції будинку. При цьому вказує, що виконання зазначених робіт мало наслідком поліпшення експлуатаційних показників елементу будинку, що підтверджується довідкою МПП «Спецгеосервіс» від 10.11.2017 із якої слідує, що в будинку АДРЕСА_1 , станом на 2017 рік було помітно просідання і, як наслідок цього, суттєві деформації. Для припинення деформацій будинку МПП «Спецгеосервіс» і власники кв. № № 3, 4 виконали наступні заходи: від каналізаційного колодязя у дворі будинку, взамін зруйнованої, проведена нова каналізаційна труба діаметром 200 мм., до якої під`єднали труби ливневих стоків; фундамент будинку в районі зруйнованої каналізації і найбільших останніх деформацій підсилено буронабивними палями діаметром близько 200 мм. і глибиною до 2,5 м. від підошви фундаментів (з опиранням на більш щільні насипні грунти). Всього зроблено 9 паль; беттона конструкція входу до підвального приміщення з двору замонолічена з несучую стіною, що значно збільшило площу її опирання на грунт.

Також відповідач вказує, що із вищевикладеного слідує, що відновлення дверного прорізу, мало наслідком поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку (покращення його стійкості), що підпадає під ознаки поняття «ремонт будинку». При цьому, усі ремонтні роботи виконувались за кошти власників будинку № 3 та № 4. Як балансоутримувачем, так і місцевою владою не здійснювалось жодних заходів з метою припинення деформації будинку та запобігання його просіданню. Про проведенні ремонтні роботи інформувалось ЛКП «Затишне», що підтверджується печаткою підприємства на листі МПП «Спецгеосервіс» від 10.11.2017.

Звертає увагу суду, що спорудження будинків здійснюється відповідно до, архітектурного проекту. На будинок АДРЕСА_1 проектна документація не зберіглась, що підтверджується звітом експерта (сторінка 3 звіту експерта). Будинок був збудований на початку 20 століття (сторінка 5 звіту експерта). Натомість, позивач, в обґрунтування позовних вимог, подав до суду план-схему, яку складено бригадиром 12.07.1975. Тобто, план-схема, на яку посилається позивач, була складена в радянський період на 75 років пізніше дати спорудження будинку, а тому така не є оригінальною. Більш того, просить суд звернути увагу на фото 2 звіту експерта на якому відображено існуючий віконний проріз в зовнішній стіні по осі А (саме до такого «попереднього» стану просить привести будинок позивач). Із вищезазначеної фотографії видно, що вказаний віконний проріз порушував архітектурний ансамбль будинку, оскільки під ним знаходилось мурування, яке було влаштовано на місці попереднього дверного прорізу, замуруванням його нижньої частини. Вважає, що позивач просить відновити спотворений стан будинку, «зразка 1975 року», що призведе як до погіршення конструктивної міцності будинку, так і погіршення його зовнішнього вигляду. Просить суд відмовити в позові.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зокрема вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 р. № 406, затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Зокрема пунктом 1.4.1. даних Правил зазначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Однак дозволу на переобладнання комори у підвальному приміщенні, із заміною вікна на місці влаштованих дверей в матеріалах справи не вбачається.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

19.10.2017 комісія ЛКП «Затишне» виявила факт самочинного будівництва, а саме без дозвільних документів в підвальному приміщенні на АДРЕСА_1 влаштовано дверний проріз на місці віконного (приміщення під індексом VII), влаштовано віконний проріз (приміщення ін. VI), проведено виємку землі зі сторони подвір`я (а.с.15)

20.10.2017 ЛКП «Затишне» видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , акт - попередження про припинення самочинних робіт до моменту надання дозвільних документів, в пояснення особи, яка скоїла правопорушення ОСОБА_1 зобов`язалась надати дозвільні документи, які зараз знаходяться в роботі. (а.с.15).

30.10.2017 комісія в складі головного інженера ЛКП «Затишне», майстра по ремонту, майстра по експлуатації житлового фонду з виходом на місце провела обстеження підвального приміщення під інд. VI, VII в будинку АДРЕСА_1 на предмет проведення самочинного перепланування. При обстеженні встановлено, що співвласницею кв.3 даного будинку ОСОБА_1 без дозвільних документів у підвальному приміщенні під інд. VII на місці віконного прорізу влаштовано дверний проріз з відкриванням дверей у подвір`я вище згаданого будинку, у приміщенні під інд. VI влаштовано віконний проріз, біля капітальної стіни зі сторони двору проведено виємку землі для проведення укріплення та гідроізоляції фундаменту (а.с.10).

Постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 295 від 30.11.2017 (а.с.12) за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол №33 від 20.10.2017 складений ЛКП «Затишне» (а.с11), а саме встановлено, що ОСОБА_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 у підвальному приміщенні під літерою VII на місці віконного прорізу облаштувала дверний проріз з відкриванням в сторону подвір`я, у приміщенні під літерою VI влаштовано віконний проріз, проведено виїмку землі у дворі даного будинку для укріплення та гідроізоляції фундаменту, а отже на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ст. 150 КУпАП.

Будинок № 26 на вул. Генерала Чупринки у м. Львові розташований на території Львівського комунального підприємства «Вулецьке» Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Комісією ЛКП «Вулецьке» встановлено, що ОСОБА_6 , самовільно без дозвільних документів здійснила перепланування підвального приміщення буд.

АДРЕСА_1 видала розпорядження від 12.01.2018 № 08 «Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованого підвального приміщення на АДРЕСА_1 », яким п. 2 зобов`язано ОСОБА_1 - власника квартири АДРЕСА_2 у місячний термін за власні кошти привести самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, відновити вікно на місці самочинно влаштованих дверей та закласти самочинно влаштований віконний проріз.

Пунктом 3 даного розпорядження зобов`язано директора ЛКП «Затишне» у випадку невиконання вимог п. 2 розпорядження у місячний термін подати документи до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради для вирішення питання приведення самочинно перепланованого підвального приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану відновлення вікна на місці самочинно влаштованих дверей закладення самочинно влаштованих дверей та закладення самочинно влаштованого віконного прорізу в примусовому порядку (а.с.8)

Відповідачем п. 2 вищезазначеного розпорядження не виконано, ЛКП «Вулецьке» складено акт від 06.08.2020, в якому зазначено, що комісія в складі майстра дільниці та працівників ЛКП «Вулецьке» - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з виходом на місце: АДРЕСА_1 провели візуальне обстеження підвального приміщення та склала акт про те, що співвласником кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 не виконано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2018 № 08, не приведено самочинно перепланованого підвального приміщення до попереднього стану, а саме у підвальному приміщенні під індексом VII та VI не відновлене вікно на місці самочинно влаштованих дверей не закладений самочинно влаштований віконний проріз (а.с.9).

Враховуючи вищевикладені обставини, і те, що відповідач у добровільному порядку не виконав розпорядження районної адміністрації, ЛКП «Вулецьке» скерувало пакет документів до Франківська районна адміністрація Львівської міської ради із супровідним листом від 06.08.2020 № 1990 зареєстрований 12.08.2020 вхідний № 2-13811-35 (а.с.18)

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до ст. 144 Конституції України в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 № 977 (зі змінами та доповненнями) до повноважень Франківської районної адміністрації віднесено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

Відповідно до вказаного Положення Франківська районна адміністрація має право звертатися у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва ,з інших справ, які виникають у процесу здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Статтею 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 (зі змінами), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: 1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Підпунктом 3 пункту “б” ч. 1 ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України “Про основи містобудування” № 2780-XII від 16.11.1992 (зі змінами).

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про основи містобудування” державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, в тому числі органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” № 2807-IV від 06.09.2005 (зі змінами) організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 цього ж Кодексу - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з ч. 2 ст. 139 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 20.2.3. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 (з наступними змінами), незадовільний стан утримання та ремонту фасадів, цоколів, будинкових вказівників у КУпАП кваліфікується як порушення правил експлуатації житлових будинків, житлових приміщень та інженерного обладнання, псування житлових будинків, житлових приміщень, їх обладнання та елементів.

Статтею 179 ЖК УРСР визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.4.4 цих Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з п.1.4.6 Правил, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Пунктом 4 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 за №45, встановлено права та обов`язки власників та наймачів (орендарів) приміщень житлових будинків. Зокрема, такі мають право на переобладнання і перепланування житлових та підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11.09.2006 вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення”, ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання”, ДБН А.22-3-97 “Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”).

З встановлених у цій справі обставин з`ясовано, що відповідач самочинно перепланував підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 , а саме самочинно влаштовані двері та самочинно влаштований віконний проріз.

Судом встановлено, що відповідачем не оскаржувалася постанова адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 295 від 30.11.2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол №33 від 20.10.2017 складений ЛКП «Затишне»), а саме, що ОСОБА_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 у підвальному приміщенні під літерою VII на місці віконного прорізу облаштувала дверний проріз з відкриванням в сторону подвір`я, у приміщенні під літерою VI влаштовано віконний проріз, проведено виїмку землі у дворі даного будинку для укріплення та гідроізоляції фундаменту, а отже на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ст. 150 КУпАП.

Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2018 № 08 «Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованого підвального приміщення на АДРЕСА_1 », відповідачем не виконано та також не оскаржено в адміністративному порядку.

Суд встановив, що оскільки відповідачем п. 2 вищезазначеного розпорядження не виконано, ЛКП «Вулецьке» складено акт від 06.08.2020, в якому зазначено, що комісія в складі майстра дільниці та працівників ЛКП «Вулецьке»- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з виходом на місце: АДРЕСА_1 провели візуальне обстеження підвального приміщення та склала акт про те, що співвласником кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 не виконано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2018 № 08, не приведено самочинно перепланованого підвального приміщення до попереднього стану, а саме у підвальному приміщенні під індексом VII та VI не відновлене вікно на місці самочинно влаштованих дверей не закладений самочинно влаштований віконний проріз.

Суд зазначає, що триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Верховний Суд України у постанові від 25 березня 2008 року по справі № 21-2343во07 сформулював правову позицію, відповідно до якої строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру застосовується стосовно видів відповідальності, що мають майновий характер, зокрема, накладення фінансових санкцій, але не повинен застосовуватися стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки (зокрема, примусові заходи організаційно-правового характеру).

Тобто, це означає, що заходи майнового характеру можуть бути вжиті до правопорушника лише у межах строку застосування таких санкцій або строків звернення до суду, однак, пропуск відповідного строку не повинен стояти на заваді припинення (застосування організаційно-правових заходів) триваючої протиправної поведінки (бездіяльності) та слугувати для правопорушника засобом легалізації триваючого правопорушення (зокрема, у сфері дотримання законодавства з питань екології, будівництва, безпеки життєдіяльності та інших сфер, які зачіпають основні конституційні права громадян та стосуються публічних інтересів).

При розгляді справи № 464/2638/17 за позовом районної державної адміністрації до Державної архітектурно-будівельної інспекції з вимогою скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, як таку, що містить недостовірну інформацію та є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, Верховний Суд дійшов до висновку про те, що за своєю юридичною природою реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка містить недостовірну інформацію щодо дозвільних документів, як і самочинне будівництво, факт якого встановлений у судовому рішенні в іншій справі, - це правопорушення, які носять триваючий характер. За таких обставин та враховуючи, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для такого звернення, Верховний Суд вказав на безпідставність твердження про порушення позивачем, встановлених КАС України, строків звернення до суду.

Конституційний Суд України (справа про відповідальність юридичних осіб) у рішенні від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 зазначив, що притягнення до юридичної відповідальності має здійснюватися у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення юридичними особами норм законодавства. Крім того, Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що стан регулювання притягнення юридичних осіб до відповідальності, зокрема, щодо визначення строків застосування до них заходів впливу, є неповним і таким, що не відповідає конституційному визначенню України як правової держави. При цьому, законодавець може диференціювати строки притягнення до відповідальності, процедуру застосування заходів впливу до порушників законодавства залежно від особливостей суспільних відносин, що регламентуються зазначеним законодавством.

Отже особливостями застосування строків звернення суб`єктів владних повноважень до адміністративного суду у справах, пов`язаних з триваючими правопорушеннями, є: 1) триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, зазвичай, це не повинно вважатися пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з позовом суб`єкта владних повноважень стосовно притягнення правопорушника до юридичної відповідальності і це, також, не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення; 2) встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної діяльності (бездіяльності); 3) строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру встановлюється передусім щодо форм відповідальності майнового (фінансового) характеру та, як правило, не повинен застосовуватися стосовно вжиття заходів юридичної відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Оскільки на час подання позивачем позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду, вчинене відповідачем порушення, на усунення якого подано позов, не усунуто та продовжує тривати, Розпорядження від 12.01.2018 №08 (а.с.8) відповідачем не виконано та не оскаржено у встановленому порядку, суд з урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи вважає що строки звернення до суду не порушені.

Процедуру вирішення питань, пов`язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об`єктів містобудування та архітектури, регулює Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затверджене рішенням Міської ради від 09.09.2011 №835 (Положення №835).

Ознаки і класифікація самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, переобладнання, порушення правил експлуатації житлового фонду, охорони і використання пам`яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм наведені у пункті 1.6 Положення №835, підпунктом 1.6.6 якого до таких ознак віднесено влаштування (встановлення, будівництво) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту.

Пунктами 3, 4.8 Положення №835 встановлено, що підготовку проектів розпоряджень голів районних адміністрацій за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів містобудування здійснюють міжвідомчі комісії при районних адміністраціях. Висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями затверджує своїм розпорядженням голова районної адміністрації.

За змістом пункту 5.1 та його підпунктів 5.1.3, 5.1.3.3, пункту 5.3 Положення №835 міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти у разі порушення прав інших осіб. У разі ухилення або відмови особи від знесення самочинного будівництва у терміни, визначені розпорядчими документами, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила будівництво.

З аналізу наведених вище норм законодавства встановлено, що до повноважень районних у місті Львові державних адміністрацій належить, окрім іншого, затвердження висновків (з рекомендаціями) міжвідомчої комісії при відповідній районній адміністрації щодо виявлених фактів здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів містобудування, самочинного влаштування (встановлення, будівництва) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Як встановлено судом, відповідачу направлялись попередження щодо самочинно перепланованого підвального приміщення, однак такі останнім були проігноровані.

Відтак, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради видала розпорядження від 12.01.2018 № 08 ОСОБА_1 у місячний термін за власні кошти привести самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, відновити вікно на місці самочинно влаштованих дверей та закласти самочинно влаштований віконний проріз, та невиконання розпорядження є підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не виконав попередження та розпорядження винесені позивачем та не привів самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, не відновив вікно на місці самочинно влаштованих дверей та не заклав самочинно влаштований віконний проріз, відповідно до акту обстеження ЛКП “Вуглецьке” від 06.08.2020.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт вчинення відповідачем зазначеного правопорушення, тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Оскільки розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2018 № 08 «Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованого підвального приміщення на вул. Генерала Т. Чупринки, 26 у м. Львові» та Постанова адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 295 від 30.11.2017 року про адміністративне правопорушення передбачене ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, не скасовані в судовому порядку, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач посилається на звіт експерта, згідно висновку якого, визначено, що:

1. З врахуванням технічного стану несучої стіни та фундаменту по осі А в осях 2-3, а також склепінчастого перекриття над підвальним поверхом в осях А-Б, 2-3, технічний стан обстежуваної частини будинку в цілому задовільний.

2. В стіні по осі А в осях 2-2/1 можливо влаштувати дверний проріз замість існуючого віконного прорізу, який власне і був дверним до проведення попередніх ремонтних робіт.

3. В стіні по осі А в осях 2/1-3 можливо виконати віконний проріз з дотриманням послідовності виконання робіт, наведених в проекті (п. 5.2.).

Суд зазначає, що такий висновок не спростовує факту самочинного перепланованого підвального приміщення, оскільки такі роботи проводились без документів, які дають право на їх виконання та згоди мешканців - співвласників будинку.

За наявності такого висновку відповідач мав в установленому порядку звернутися до відповідних органів на отримати необхідні дозвільні документи, а не проводити самочинно роботи зневажаючи встановлений порядок отримання дозвільних документів.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність поданого позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат позивачем не представлено, судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд –

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , паспортні дані – НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в місячний термін за власні кошти привести самочинно переплановане підвальне приміщення під індексом VII в будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану, відновити вікно на місці самочинно встановлених дверей та закласти самочинно влаштований віконний проріз.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.04.2021.

Суддя Коморний О.І.