Рішення № 96107493, 07.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2021 року Справа № 280/6260/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу суму в розмірі 13438,35 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску за 2019 рік як фізичній особі, яка проводить незалежну професійну діяльність;

- зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника позивача нарахування єдиного внеску (щоквартальні нарахування єдиного внеску) в автоматичному режимі за 2019 рік як адвокату у розмірі 13438,35 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23 від 22.06.2020 на суму 16866,13 грн., винесену відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №12 від 29.09.2015 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що видано відповідне свідоцтво за №001100 від 29.09.2015. З 29.03.2010 позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців №2103000000057035. Позивач перебуває на обліку як платник податку за основним (та єдиним) видом економічної діяльності за КВЕД 69.10 «Діяльність в сфері права». Однак, незважаючи на те, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», позивача протиправно взято на облік як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. На підставі вказаних протиправних дій Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23 від 22.06.2020. На думку позивача, вказана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а дії відповідача по здійсненню нарахувань протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.10.2020 позивачем на виконання вимог ухвали від 14.09.2020 подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Визнано причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовом поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправними дій.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 02.11.2020 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№52427), в якому зазначає, що позивач з 29.03.2010 перебуває на обліку як фізична особу-підприємець, а з 09.10.2015 платник обліковується, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. З посиланням на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) зазначає, що зобов`язання щодо нарахування та сплати єдиного внеску у 2018 році у позивача виникають як у фізичної особи-підприємця так і особи, яка проводить незалежну професійну діяльність. Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені автоматично, відповідно програмного забезпечення розробленого на підставі діючого законодавства і як підприємцю, і як адвокату. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 29.09.2015 за №12 позивач отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001100.

З 29.03.2010 позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців №2103000000057035. Позивач перебуває на обліку як платник податку за основним (та єдиним) видом економічної діяльності за КВЕД 69.10 «Діяльність в сфері права». Однак, незважаючи на те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», позивача протиправно взято на облік Мелітопольським управлінням як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, з 09.10.2015 позивача зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, та з цього часу позивач обліковується як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Як вбачається з облікової картки платника податків, наданої відповідачем у справі, позивач, як фізична особа-підприємець на протягом 2019 - 2020 років здійснював сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

22.06.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23, в якій позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів від дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 16866,13 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо одночасного взяття на облік позивача як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, та фізичної особи-підприємця, що здійснює діяльність у сфері права, дії щодо здійснення на цих підставах нарахувань за 2019-2020 роки, протиправними, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України міститься визначення поняття самозайнятої особи.

Так, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

У пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону України №2464-VІ зазначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Вищезазначене свідчить, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (пункт 65.1 статті 65 Податкового кодексу України).

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Пунктом 65.2 статті 65 Податкового кодексу України врегульовано, що облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Крім того, пунктом 65.3 статті 65 Податкового кодексу України обумовлено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Положеннями пунктів 178.1, 178.2 статті 178 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

При цьому, у підпункті 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Комплексний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що ПК України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі у разі здійснення підприємницької діяльності або здійснення незалежної професійної діяльності. Разом з тим, законом не передбачено можливості повторного взяття на облік особи, яка вже здійснює підприємницьку діяльність, ще й як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Що стосується обліку та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI міститься визначення, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, законодавець розмежовує як платників єдиного внеску фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України №2464 не передбачений.

На виконання вимог статей 5, 16, 19 Закону №2464-VІ та пункту 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141, наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 №1162, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №1162).

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Однак, згідно з пунктом 4 Розділу VІ Порядку №1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Пунктом 6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок 1588) передбачено, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців: 1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: заяву за формою №5-ОПП (додаток 8); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

З огляду на викладене, особа, яка перебуває на обліку в органі доходів і зборів як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а її доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в силу вимог пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Як вбачається з доводів відповідача, з 09.10.2015 позивача зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, та з цього часу позивач одночасно обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач не подавав відповідної заяви про його реєстрацію як фізичної особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, а тому автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області зняти останнього з обліку як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, суд погоджується з обґрунтованістю таких посилань позивача, оскільки податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як фізична особа-підприємець.

Суд враховує те, що згідно з нормами Податкового кодексу України, Закону №2464-VI, Порядку №1162 та Порядку №1588 відповідачі наділені виключними повноваженнями з питань зняття з податкового облік та обліку платника єдиного внеску, оскільки припиненню перебування на податковому обліку передує відповідна процедура, встановлена зазначеними нормативно-правовими актами.

Однак, такі повноваження не є дискреційними, оскільки є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що позивача протиправно взято на облік як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідачів зняти його з такого обліку.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки судом встановлене безпідставне самостійне віднесення контролюючим органом позивача на облік одночасно як фізичної особа-підприємця та як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, дії щодо нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску за 2019-2020 роки слід визнати протиправними, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23 від 22.06.2020 є протиправним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд зазначає, що відповідачами не доведено правомірності автоматичного взяття позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність без його заяви та відповідно не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2522,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., у т.ч.: за підготовку та подання адміністративного позову – 2000,00 грн.; за підготовку заяв та клопотань процесуального характеру – 1000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що обсяг виконаних робіт адвокатом повинен підтверджуватись матеріалами адміністративної справи (участь у с/з, подання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, тощо), а не лише бути документально (формально) зафіксований в акті прийому-передачі робіт.

Суд зауважує, що підготовка заяв та клопотань процесуального характеру входять до послуги з підготовки та подання адміністративного позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд зазначає, що позовна заява підписана особисто позивачем Іванченко А.Ю., всі матеріали додані до позовної заяви також засвідчені особисто позивачем.

За таких обставин, матеріалами адміністративної справи не підтверджується фактична участь представника позивача – адвоката Пугайко І.І. у наданні правової допомоги по справі №280/6260/20.

Також, суд звертає увагу і на те, що в матеріалах адміністративної справи відсутній ордер на надання правничої допомоги адвокатом, що не підтверджує представництво інтересів позивача адвокатом Пугайко І.І.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 77, 139, 241, 243-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 суму в розмірі 13438,35 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску за 2019 рік як фізичній особі, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 нарахування єдиного внеску (щоквартальні нарахування єдиного внеску) в автоматичному режимі за 2019 рік як адвокату у розмірі 13438,35 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23 від 22.06.2020 на суму 16866,13 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати у сумі 2522,40 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 40 копійок).

В частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.04.2021.

Суддя М.С. Лазаренко