Рішення № 96107454, 07.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2021 року (12 год. 00 хв.)Справа № 280/140/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Благводсервіс Широківської громади» (70411, Запорізька область, с. Володимирівське, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 41477040) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову Комунального підприємства «Благводсервіс Широківської громади» (далі – позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 31.07.2018 №ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність прийняття постанови про накладення штрафу від 31.07.2018 №ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС, оскільки висновок відповідача про перебування ОСОБА_1 в день звільнення на робочому місці не може підтверджуватися табелем обліку робочого часу за червень 2018 року, оскільки останній містить суттєві недоліки. Зазначає, що за наявними на КП «Благводсервіс Широківської громади» документами, під час перебування на посаді директора підприємства ОСОБА_2 існували суттєві порушення організації обліку робочого часу. Так, наявні на підприємстві табеля використання робочого часу за травень, червень 2018 року мають істотні порушення та не відповідають типовим формам первинної облікової документації зі статистики праці, затвердженим наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489, в частині зазначення мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, що в свою чергу ставить під питання фактичне перебування заявника на робочому місці у відповідний період. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2019.

31.01.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4131), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області діє відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84), у відповідності до пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, повноваження Головного управління поширюються на територію Запорізької області. У відповідності до підпункту 5 пункту 4 Положення № 84, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до підпункту 50 пункту 4 Положення, Управління відповідно до покладених на нього завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці. Починаючи з 01.01.2017, у відповідності до частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а поширюється на Управління з питань праці лише в частині, що передбачена частиною 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», інші норми цього Закону не можуть використовуватись при здійсненні ним заходів державного нагляду. Окрім того зазначає, що правова конструкція Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не містить імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати суб`єкт владних повноважень, а відтак інспектори у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержання суб`єктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що унормовано приписами статті 259 КЗпП України та нормами Порядку № 295. Так, відповідач зазначає, що 26.06.2018 до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 від 23.06.2018 на дії керівництва КП «Благводсервіс Широківскьої громади» (вх. № 4-637). 04.07.2018 відповідачем здійснено захід державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: порядок звільнення; строки виплати заробітної плати; мінімальні гарантії в оплаті праці; праця неповнолітніх. В ході інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем підпункту «б» пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58, частина 1 статті 47 КЗпП України, а саме: при звільненні начальника юридичного відділу ОСОБА_3 трудову книжку видано без розпису в журналі обліку трудових книжок; частини 1 статті 116 КЗпП України, частини 1 статті 83 КЗпП України, а саме: начальника юридичного відділу ОСОБА_1 відповідно до заяви працівника від 12.06.2018 та наказу від 14.06.2018 № 18/КТР було звільнено 15.06.2018. Згідно табелю обліку робочого часу за червень 2018 року в день звільнення ОСОБА_4 перебувала на робочому місці. Однак, розрахунок при звільненні з працівником в день звільнення проведений не був. На момент проведення інспекційного відвідування виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, у тому числі грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, не проведено; частин 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», а саме: частина заробітної плати за травень 2018 року виплачена всім працівникам 14.06.2018, що підтверджується відомістю на виплату грошей від 14.06.2018; частина заробітної плати за червень 2018 року виплачена всім працівникам 30.06.2018, що підтверджується відомістю на виплату грошей від 30.06.2018. На момент інспекційного відвідування, згідно наданих пояснень посадових осіб КП «Благводсервіс Широківської громади», на підприємстві має місце невиплата заробітної плати: за травень у сумі 28251,85 грн., за червень у сумі 70617,19 грн. Оскільки, у КП «Благводсервіс Широківської громади» при звільненні працівників не проводиться остаточного розрахунку, що належить їм в день звільнення, чим порушено приписи частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (строки розрахунку при звільненні) відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 31.07.2018 № ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 3 723,00 грн. за порушення абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України. Таким чином, оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проведене інспекційне відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

18.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.03.2019.

Ухвалою суду від 11.03.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №333/3727/18.

Ухвалою суду від 16.02.2021 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 16.02.2021 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 09.03.2021.

09.03.2021 розгляд справи відкладено до 05.04.2021.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

05.04.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 19183) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

26.06.2018 до ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_1 від 23.06.2018 (вх. № 4-637) на дії керівництва КП «Благводсервіс Широківської громади» щодо порушення відносно неї законодавства про працю (а.с.33).

З метою перевірки дотримання законодавства про працю, згідно з наказом ГУ Держпраці у Запорізькій області №990 від 04.07.2018 «Про проведення інспекційного відвідування», видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 449 від 04.07.2018, в якому вказаний перелік питань, що підлягають перевірці під час заходу державного нагляду у вигляді інспекційного відвідування, а саме: порядок звільнення, строки виплати заробітної плати, мінімальні гарантії в оплаті праці, праця неповнолітніх (а.с.33,34).

У період з 09.07.2018 по 10.07.2018, у присутності директора ОСОБА_5 інспекторами ГУ Держпраці у Запорізькій області здійснено інспекційне відвідування КП «Благводсервіс Широківської громади» за адресою: 70411, Запорізька область, с. Володимирівське, вул. Шкільна, буд. 2, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП1251/650/АВ від 10.07.2018 (а.с35-37).

Як зафіксовано в акті, під час інспекційного відвідування виявлені порушення позивачем вимог, між іншого: частини 1 статті 116 КЗпП України, частини 1 статті 83 КЗпП України.

Так, згідно вибіркових даних, на КП «Благводсервіс Широківської громади» начальника юридичного відділу ОСОБА_1 відповідно до заяви працівника від 12.06.2018 та наказу від 14.06.2018 № 18/КТР було звільнено 15.06.2018 по п. 3 ст. 38 КЗпП України. Згідно табелю обліку робочого часу за червень 2018 року в день звільнення ОСОБА_4 перебувала на робочому місці. Однак, розрахунок при звільненні з працівником в день звільнення проведений не був. На момент проведення інспекційного відвідування виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, у тому числі грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, не проведено.

31.07.2018, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування №№ ЗП1251/650/АВ від 10.07.2018, Першим заступником начальника прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 1251/650/АВ/П/ІП-ФС, якою до позивача відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3723,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України (а.с.10-11).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В цьому випадку Головне управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Положеннями ч.ч.4,5 ст.2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Вказані ограни, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Питання проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю, зокрема врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковану Законом № 1985-ІV від 08.09.2004.

Відповідно до ст.12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст.16 Конвенції).

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч. 5 ст. 97 КЗпП України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до норм статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України, в редакції чинній час виникнення спірних правовідносин, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку №509).

Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що позивачем порушено вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України.

14 червня 2018 року на підставі Наказу КП «Благводсервіс Широківської громади» №18/КТР ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника юридичного відділу комунального підприємства з 15 червня 2018 року на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с.53).

В ході інспекційного дослідження відповідачем встановлено, що в день звільнення ОСОБА_4 перебувала на робочому місці, однак, розрахунок при звільненні з працівником в день звільнення проведений не був. На момент проведення інспекційного відвідування виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, у тому числі грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, не проведено.

Такі висновки гуртуються на Довідці КП «Благводсервіс Широківської громади» №129 від 11 травня 2018 року виданої ОСОБА_1 станом на 11 червня 2018 року про наявність заборгованості.

Так, згідно із довідки КП «Благводсервіс Широківської громади» № 129 від 11 травня 2018 року станом на 11 червня 2018 року за підприємством існує заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати за травень 2018 року в розмірі 8 250,97 грн., заборгованість з виплати заробітної плати за першу частину червня в розмірі 3 513,82 грн., компенсація за невикористану щорічну відпустку (в тому числі додаткову соціальну відпустку) 11 814,66 грн., вихідна допомога при звільнені в розмірі 28 809,00 грн., заборгованість за авансовими звітами в розмірі 1 250,18 грн., заборгованість за договором позички на ремонт транспортного засобу згідно рахунку № СФ-0001552 на суму 16 980,00 грн. Загальна сума заборгованості за вказаною Довідкою складає 70 618,63 грн. (а.с.31).

20.06.2018 ОСОБА_1 зверталась до КП «Благводсервіс Широківської громади» із заявою про проведення остаточного розрахунку (а.с.32).

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що стягнення заборгованості по невиплаті вихідної допомоги при звільненні у розмірі 23 770,95 грн.; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 115 459 грн. та компенсації за невикористані щорічну та додаткову соціальні відпуски у розмірі 4 749,21 грн. було предметом розгляду у цивільній справі № 333/3727/18 (провадження №2/333/52/20).

Так, рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №333/3727/18 (провадження №2/333/52/20) позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Благводсервіс Широківської громади», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без задоволення (а.с.96-100).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10.08.2020, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року у справі №333/3727/18 залишено без змін (а.с.101-104).

У рішенні Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №333/3727/18 (провадження №2/333/52/20), яке набрало законної сили 10.08.2020, зазначено, що за висновком судового експерта Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 (висновок експерта № 2482/2485-19 від 22 листопада 2019 року):

- розмір нарахованої вихідної допомоги, зазначеній в уточненій позовній заяві від 24 вересня 2018 року у сумі 23 770, 95 грн. не підтверджується, оскільки розрахунково порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_1 не встановлено;

- нарахований розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 115 549 грн. (із розрахунку 102 дні затримки), згідно із змістом уточненої позовної заяви від 24 вересня 2018 року документально та нормативно не підтверджується, оскільки на день звільнення мала місце переплата по заробітній платі ОСОБА_1 ;

- підтвердити розмір компенсації за невикористану щорічну та додаткові відпустки в сумі 4 749, 21 грн. згідно із уточненою позовною заявою від 24 вересня, не надається за можливе. Розрахунковий розмір компенсації становить 1 479,98 грн.;

- документально підтвердити розмір нарахованої суми заборгованості, зазначеній у довідці КП «Благводсервіс Широківської громади» від 11 травня 2018 року № 129 не надається за можливе;

- документально підтвердити час роботи ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві «Благводсервіс Широківської громади» з 04 жовтня 2017 року по 15 червня 2018 року;

- розрахунково не підтверджується затримка більш як за один місяць виплати ОСОБА_1 заробітної плати при звільненні;

- розрахунковий розмір переплати заробітної плати за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_1 становить 28 732,87 грн.

Суд зазначає, що Довідка КП «Благводсервіс Широківської громади» №129 від 11 травня 2018 року видана ОСОБА_1 станом на 11 червня 2018 року про наявність заборгованості, взята до уваги відповідачем, в якості доказу при проведенні інспекційного відвідування та встановленні існуючої заборгованості КП «Благводсервіс Широківської громади» по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 при звільненні.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, зафіксовані актом інспекційного відвідування від 10.07.2018 № ЗП1251/650/АВ порушення «Благводсервіс Широківської громади» частини 1 статті 116 КЗпП України в частині не здійснення розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в день її звільнення спростовані рішенням суду, що набрало законної сили, оскільки рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №333/3727/18 (провадження №2/333/52/20) встановлено, що документально підтвердити розмір нарахованої суми заборгованості, зазначеній у довідці КП «Благводсервіс Широківської громади» від 11 травня 2018 року № 129 не надається за можливе та розмір переплати заробітної плати за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_1 становить 28 732,87 грн., що зумовлює висновок про відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати за травень-червень 2018 року.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, оскільки рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №333/3727/18 (провадження №2/333/52/20) встановлено, що документально підтвердити розмір нарахованої суми заборгованості, зазначеній у довідці КП «Благводсервіс Широківської громади» від 11 травня 2018 року № 129 не надається за можливе, що було встановлено висновком судового експерта Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 № 2482/2485-19 від 22 листопада 2019 року, відповідач не довів факту порушення позивачем вимог частини 1 статті 116 КЗпП України, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 31.07.2018 №ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, винесена відповідачем постанова Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення на КП «Благводсервіс Широківської громади» штрафу уповноваженими особами від 31.07.2018 №ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було Головне управління Держпраці у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Благводсервіс Широківської громади» (70411, Запорізька область, с. Володимирівське, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 41477040) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови, – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.07.2018 №ЗП1251/650/АВ/П/ІП-ФС, яка винесена Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Благводсервіс Широківської громади» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.04.2021.

Суддя Ю.В. Калашник