Рішення № 96104545, 29.03.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1003/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум"

до відповідача фізичної особи - підприємця Наконечного Василя Мирославовича

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 274 550 грн,

без участі представників сторін,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1. ТОВ "Контиліум" звернулося з позовом до ФОП Наконечного В. М. про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 274 550 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. В судовому засіданні 11.01.2021 відповідно до приписів ч. 3 ст. 177 ГПК України суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

2.2. В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 10.03.2021 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України суд оголосив перерву до 25.03.2021. Враховуючи участь судді Малєєвої О. В. 25.03.2021 у підготовці суддів, яку проводила Національна школа суддів України, було визначено інший день для проведення судового засідання щодо розгляду справи по суті, а саме 29.03.2021.

2.3. Про дату час та місце судового засідання сторони було повідомлено згідно з ухвалою від 19.03.2021. Додатково ухвалу суду направлено представникам сторін, адвокатам, на електронні поштові адреси, які були ними повідомлені у заявах по суті та клопотаннях. Ухвала від 19.03.2021 вручена відповідачу 26.03.2021 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 7650101407535).

2.4. Представники сторін в судовому засіданні 29.03.2021 участі не брали, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавали. Згідно з розпорядженням голови Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2021 № 5/г, у зв`язку із збільшенням захворюваності на коронавірусну інфекцію серед працівників суду, запровадженням з 26.02.2021 в Івано-Франківській області червоного рівня епідемічної небезпеки, з метою попередження виникнення та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, збереження життя та здоров`я відвідувачів, працівників суду, представники сторін в приміщення суду для участі в судових засіданнях не допускалися.

2.5. Представниця відповідача подала клопотання про об`єднання справ в одне провадження. Вказує, що в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області є справа № 909/106/21 за позовом ФОП Наконечного В. М. до ТОВ "Контиліум" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 501 142 грн. Зазначає, що в обох справах одні і ті ж сторони, аналогічний предмет та підстави позову, а тому дані справи є пов`язані між собою. Провадження у справі № 909/1003/20 відкрито раніше. Просить об`єднати справи та передати на розгляд судді Малєєвій О. В.

При вирішення даного клопотання суд керується приписами ст. 173 ГПК України. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч. 2). Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3).

Зазначені представницею відповідача обставини не підпадають під вимоги ч. 2 ст. 173 ГПК України для об`єднання їх в одне провадження. Заявлені вимоги у справі № 909/106/21 фактично є зустрічними. Водночас відповідач не дотримався визначених ч. 3 ст. 173 ГПК України строків для заявлення відповідного клопотання.

Враховуючи наведене, суд згідно з протокольною ухвалою від 29.03.2021 ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представниці відповідача про об`єднання в одне позовне провадження справ № 909/1003/20 і № 909/106/21 та передачу їх на розгляд судді Малєєвій О. В.

2.6. Враховуючи строки розгляду справи, неодноразове відкладення судових засідань щодо розгляду справи по суті за клопотанням відповідача, згідно з приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1. Позовна заява (вх.№17362/20 від 09.11.2020).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2018 трапилася ДТП за участю автомобіля "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля "MAN TGA 01", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом "Bodex KIS 3WS", реєстраційний номер НОМЕР_3 . У постанові про закриття кримінального провадження вказано, що ДТП трапилося внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля "КАМАЗ" ОСОБА_1 . Так як ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФОП Наконечним В. М. , просить стягнути з останнього заподіяну шкоду. Розмір заподіяної шкоди визначає як різницю між ринковою вартістю КТЗ до пошкодження та ринковою вартістю пошкодженого автомобіля, що встановлено у висновку експерта. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 179, 181 ГК України, ст. 1166, 1172, 1187, 1192 ЦК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 02.12.2020 (вх.№ 17096/20 від 07.12.2020).

Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що позивач не довів, що винуватцем ДТП є водій відповідача. Водночас згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.02.2019 скасовано постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2018, якою було визнано винним ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що вказане рішення є преюдиційним щодо встановлення наявності чи відсутності вини водія відповідача. Так як вину в рішення суду адміністративної юрисдикції не встановлено, суд у даній справі не може встановлювати вину водія відповідача. А тому відсутні всі обставини для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню матеріальної шкоди.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ТОВ "Транспортна компанія "Захід", як орендодавцем, та ТОВ "Контиліум", як орендарем, укладено договір найму (оренди) транспортних засобів від 25.07.2017 № 010717. Орендодавець передав, а орендар прийняв за плату в користування сідловий тягач марки MAN TGA 18.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований центром ДАІ 7301. Сідловий тягач, що є предметом даного договору, належить ТОВ "ТК "Захід" на підставі свідоцтва про реєстрація транспортного засобу НОМЕР_4 від 17.02.2015 (п. 1.1). Термін оренди до 30.06.2018 (п. 4.1). Орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому з вини орендаря збитків у випадку повернення йому транспортних засобів в стані гіршому, ніж він повинен був знаходитися з урахуванням нормального зносу (п. 6.1). Орендар має право отримувати відшкодування у разі виникнення страхових випадків (п. 7.2 (в)).

Відповідно до умов договору від 25.07.2017 № 010717 орендодавець передав, а орендар прийняв сідловий тягач (акт прийняття-передачі автотранспорту в оренду від 25.07.2017).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 марка MAN TGA 18460 організація ТЗОВ "ТК ЗАХІД" не є власником автомобіля, власником є ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ).

4.2. Між Наконечним О. В. , як орендодавцем, та Наконечним В. М. , як орендарем, укладено договір оренди вантажного автомобіля від 10.03.2018 № 1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування легковий автомобіль, що визначений у цьому договорі та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (п. 1.1.). Відомості про автомобіль, що орендується: марка - Камаз 4310, номерний знак НОМЕР_6 (п. 1.2.). Строк користування автомобілем, що орендується, від 10.03.2018 по 10.03.2019 (п. 4.1.). Орендар за цим договором зобов`язується не пізніше 5-ти днів усувати пошкодження автомобіля, що орендується, або відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою автомобіля, що орендується, якщо такі пошкодження або втрата сталися з вини орендаря (п. 7.1.).

Між Наконечним В. М. та ОСОБА_1 , водієм, укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка виконує найману працю, від 07.05.2014. Договір укладено на невизначений строк з 07.05.2014. Працівник зобов`язаний виконувати обов`язки водія. Час виконання робіт з 8.00 до 12.00, з 13.00 до 17.00. Трудовий договір зареєстрований 07.05.2014 за № 09531400054.

4.3. 14.05.2018 близько 16:46 год. трапилася ДТП за участю автомобілів "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля "MAN TGA 01", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодженні.

4.4. По факту ДТП здійснювалось кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018090140000140 від 15.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

У постанові про закриття кримінального провадження від 30.11.2018 зазначено, що 14.05.2018 близько 16:46 год на автодорозі державного значення "Мукачеве-Львів" у с. Задністрянськ по вул. Львівській Галицького району водій автопоїзда у складі сідлового тягача марки «MAH TGA 18.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Bodex KIS 3WS», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 рухаючись у напрямку м. Галич допустив зіткнення з вантажним автомобілем «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку та виконував поворот ліворуч. Внаслідок зіткнення автомобіль КАМАЗ перекинувся на праву сторону, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Досудовим розслідуванням встановлено, що водій ОСОБА_1 всупереч вимог Правил дорожнього руху України, маючи намір виконати поворот ліворуч, відповідно до вимог п.п. 9.2.6, 9.4 ПДР повинен був завчасно до початку маневру лівого повороту, але не менш як за 50 - 100 м, подати сигнал покажчиками лівого повороту, а перед початком зміни напрямку руху повинен був згідно з вимогами п.п. 10.1, 14.3 ПДР переконатися, що це буде безпечним, і зокрема - переконатися у відсутності транспортних засобів, які б рухалися по смузі зустрічного напрямку (як в зустрічному, так і в попутному напрямках). Вказані порушення перебувають у причинному зв`язку із настанням вказаної ДТП. Досудовим розслідуванням встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України, а тому в даному випадку відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть)."

4.5. У межах цього кримінального провадження було проведено експертизу.

У висновку експертів комплексної судової експертизи відео-звукозапису та автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні від 30.10.2018 № 4315/4316 зазначено таке.

- У заданій дорожній ситуації водій автопоїзда у складі тягача MAN з напівпричепом при обраній швидкості руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "КАМАЗ" шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (п. 7). У даній дорожній ситуації дії водія автопоїзда, який в межах населеного пункту рухався зі швидкістю біля 77 км/год не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР, однак дана невідповідність не перебуває в причинному зв`язку з фактом ДТП, оскільки і при умові руху зі швидкістю 50 км/год водій автопоїзда не мав би технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування, діючи відповідно до вимог ПДР.

- Оскільки встановити, чи був ввімкнений на автомобілі "КАМАЗ" покажчик лівого повороту не видалося можливим, то і оцінити відповідність дій водія автопоїзда вимогам п. 14.2 б) ПДР не надається можливим. Інших невідповідностей вимогам ПДР в діях водія автопоїзда, які б могли перебувати в причиновому зв`язку з фактом ДТП, не вбачається.

- Оскільки встановити, чи був ввімкнений у автомобілі "КАМАЗ" покажчик лівого повороту не видалося можливим, то і оцінити відповідність дій його водія вимогам п.п. 9.2б), 9.4 ПДР не надається можливим.

- Дії водія автомобіля "КАМАЗ", який перед початком зміни напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним, і зокрема - не переконався у відсутності транспортних засобів, які б здійснювали його обгін, не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.3 ПДР, і оскільки такі дії спричинили небезпеку для руху, то вони перебувають у причинному зв`язку з фактом ДТП (п. 8).

- Причиною даної ДТП, з технічної точки зору, стали ті обставини, що водій автомобіля "КАМАЗ" розпочав поворот ліворуч і виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані до автопоїзда, водій якого виконував маневр обгону, при якій водій автопоїзда вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення (п. 9).

4.6. Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19.02.2019 у справі № 341/2356/18 постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2018, якою ОСОБА_1 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, скасовано; прийнято нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Підставою для скасування стало оформлення неналежним чином протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у постанові суду апеляційної інстанції вказано, що протокол про адміністративне правопорушення не містить суті адміністративного правопорушення, в ньому просто описано час, місце та транспортні засоби, без конкретизації події, що відбулася за їх участі. Суд повважав, що вина особи не доведена належними доказами з огляду на конкретний зміст наданого протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №047625 від 19.12.2018, в якому суть адміністративного правопорушення не викладена належним чином. Вказані обставини стали підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

4.7. У звіті про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 278, замовником якого є ОСОБА_3 , щодо автомобіля MAN TGA 01, встановлено, що ринкова вартість КТЗ до пошкодження складала 326 030 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ - 1 102 541, 14 грн.

У звіті про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу № 278/1 щодо автомобіля MAN TGA 01 встановлено, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля в післяаварійному стані складає 51 480 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано в ст. 1187 ЦК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки в ДТП брали участь два автомобілі, які в силу ч. 1 ст. 1187 ЦК України є джерелами підвищеної небезпеки, то, враховуючи вимоги ст. 1188 ЦК України, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В оцінці правових підстав володіння сторонами вказаними транспортними засобами суд виходить із презумпція правомірності правочину, яка закріплена в ст. 204 ЦК України.

5.2. При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності вини водія відповідача у вчиненні ДТП суд виходить з того, що відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. В даному випадку водія відповідача до кримінальної чи адміністративної відповідальності не було притягнуто, а тому вина відповідача підлягає доведенню на загальних підставах.

Суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №910/20412/16, про те, що відсутність в матеріалах справи судового рішення, яким громадянина було б притягнуто до відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки в силу приписів ст. 35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) таке рішення є обов`язковим для суду, проте, не є єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди.

З урахуванням норм ЦК України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду у вчиненні такої дії. Відтак цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Оцінюючи вину водія відповідача за завдання шкоди транспортному засобу позивача внаслідок ДТП, суд враховує висновок експертів № 4315/4316. У висновку вказано, що в причиновому зв`язку з фактом ДТП перебувають дії водія автомобіля "КАМАЗ", який перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не переконався у відсутності транспортних засобів, які б здійснювали його обгін. Доказів, які б спростовували ці твердження, відповідач не надав.

5.3. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Доказами, які є в матеріалах справи, підтверджується той факт, що водій автомобіля "КАМАЗ" перебував у трудових відносинах з відповідачем та у момент вчинення ДТП виконував свої трудові обов`язки. Вказані обставини не заперечуються відповідачем. А тому згідно з приписами ст. 1172 ЦК України заявлену суму шкоди належить стягувати з ФОП Наконечного В. М.

5.4. Щодо розміру шкоди.

Позивач визначив вартість матеріального збитку, як різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та ринковою вартістю транспортного засобу в післяаварійному стані. Доказів, які б спростовували розмір заявленої шкоди, відповідач не надав.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи вищевикладене, суд висновує про задоволення позову - стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 274 550 грн.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві зазначено попередній розрахунок судових витрат, в якому вказано:

судовий збір у розмірі 4 118, 25 грн (платіжне доручення від 05.10.2020 № 674);

судові витрати за проведення експертизи у розмірі 5 000 грн;

витрати на правову допомогу в розмірі 10 200 грн.

7.1.1. Щодо судового збору, то відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

7.1.2. Щодо судових витрат на проведення експертизи. Підтверджуючи вказані судові витрати позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера від 14.06.2018 щодо оплати звіту № 278 на суму 3 500 грн та квитанцію від 26.12.2018 № 278/1 щодо оплати звіту № 278/1 на суму 1 500 грн, платником в яких зазначено ОСОБА_3 . Отже, ТОВ "Контиліум" не надав доказів на підтвердження того, що саме ним було понесено судові витрати на проведення експертиз. А тому відсутні підстави для стягнення цих витрат з відповідача.

7.1.3 Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Вказуючи попередній розмір таких витрат 10 200 грн, позивач надалі не надав жодних доказів, які б підтверджували понесення таких витрат, а тому відсутні підстави для стягнення цих витрат з відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Наконечного Василя Мирославовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" (вул. Симона Петлюри, 15-б, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 35517064) 274 550 грн (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень) шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а також 4 118, 25 грн (чотири тисячі сто вісімнадцять гривень двадцять п`ять копійок) сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2021.

Суддя О. В. Малєєва