Рішення № 96104420, 11.03.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2021 м. Ужгород Справа № 907/718/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Багин Г.Ф.

розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

до Обласного комунального підприємства «Русинка», м. Ужгород

про стягнення 27115,00 грн.

без участі представників сторін

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки відповідачем як орендарем частини приміщень у будівлі по вул. Загорській,2 у м. Ужгороді всупереч договірних зобов`язань не здійснено оплату по відшкодуванню вартості комунальних послуг, утримання адмінбудівлі та прибудинкової території пропорційно до площі займаної в зазначеному орендованому приміщенні за період з 01 квітня 2018р. по 16 жовтня 2020р.

Ухвалою суду від 22.10.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обгрунтування.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами, клопотанням від 11.03.21 просить судовий розгляд справи здійснити без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами справи

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляду справи не забезпечив, до суду повернута без вручення адресату кореспонденція, яка була надіслана відповідачеві за його адресою зазначеною у позовних матеріалах (88017, м. Ужгород, вул. Загорська, 2) та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою (ухвала суду у справі від 25.11.20 - із зазначенням установою зв`язку причини повернення «за закінченням терміну зберігання», ухвали суду від 22.10.20, 18.01.21, 09.02.21.,10.02.21 - без зазначення причин повернення). У зв`язку з наведеним згідно ухвал суду від 18.01.21, 09.02.21 повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спірні відносини сторін виникли з виконання договорів відшкодування витрат позивача як балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю – відповідачу у справі.

Так, 1.10.17 комунальним підприємством «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», правонаступником якого є позивач у справі, як балансоутримувачем приміщення адмінбудинку Закарпатської обласної ради розташованого в м. Ужгороді по вул. Загорська, 2, укладено з відповідачем як орендарем частини зазначених приміщень площею 40,9 кв. м договір № 01/17-з (далі – договір 2017) про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

За умовами договору 2017 балансоутримувач забезпечує надання орендареві комунальних послуг: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, енергопостачання, прибирання орендованих приміщень, приміщень загального користування та прилеглої території, вивіз сміття, забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, утримання прибудинкової території, а орендар приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в адмінбудинку і зобов`язується проводити відшкодування вартості фактично наданих послуг щомісяця згідно калькуляції та виставлених рахунків не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним (п. 1.1., 2.1.1., 2.2.3).

02.01.20 сторони уклали договір № 03-13-02/87 (далі - договір 2020) про відшкодування витрат комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на утримання нерухомого майна і прибудинкової території, за умовами якого позивач як балансоутримувач зазначеного приміщення адміністративної будівлі загальною площею 1140,8 кв.м, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, забезпечує утримання будівлі та прибудинкової території, а також забезпечує можливість користування, зокрема, відповідачем як орендарем окремих нежитлових приміщень у будівлі площею 40,9 кв. м комунальними послугами (тепло та газопостачанням, водопостачанням та водовідведенням, енергопостачанням тощо), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на утримання будівлі і оплату комунальних послуг шляхом відшкодування вартості фактично спожитого їх обсягу згідно діючих тарифів на дату розрахунку, а в неподільній частині – пропорційно до займаної площі. Загальна ціна договору визначається як сума вартості всього фактично спожитих орендарем послуг, відповідно до виставлених балансоутримувачем рахунків та підписаних сторонами актів прийому-передачі наданих послуг за цим договором(п. 1.1, 1.2, 2.1). Сторонами узгоджено, що орендар сплачує вартість комунальних послуг та витрат на утримання будівлі та прибудинкової території балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, при цьому вартість орендної плати не входить до складу вартості комунальних послуг та витрат блансоутримувача на утримання нерухомого майна та прибудинкової території (п. 2.1.1), (п.2.1.2.). Сторонами визначено (п. 2.2.) орієнтовну ціну цього договору, виходячи із середньомісячної суми витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яка складає 23850,00 грн., в т.ч. :КЕКВ 2272 — відшкодування за водопостачання — 650,00 грн. (в т.ч. ПДВ.); КЕКВ 2273 — відшкодування за енергопостачання — 8 000,00 грн.(в т. ч. ПДВ); КЕКВ 2274 — відшкодування за газопостачання — 2 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ); КЕКВ 2240 — відшкодування утримання адмінбудинків і прилеглої території — 13000,00 грн. (без ПДВ). Відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі і прибудинкової території проводяться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача, на протязі 7 календарних днів з дати надання балансоутримувачем актів прийому-передачі наданих послуг на підставі рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (числа місяця, наступного за звітним (2.4.)

Матеріалами справи, зокрема, договорами 2017, 2020, бухгалтерською довідкою (розрахунком заборгованості), актами прийому-передачі наданих послуг, рахунками та з пояснень представника позивача у ході судового розгляду встановлено, що відповідач як орендар припинив оплату відшкодування вартості послуг з обслуговування та утримання будинку та комунальних послуг, внаслідок чого за період з квітня 2018р. по жовтень 2020р. виникла його заборгованість перед позивачем на суму 27115, 00 грн.

07.07.2020р. позивач направив на адресу відповідача претензію, вимагаючи сплати заборгованості, проте відповідач не сплатив боргу та не відповів на претензію, що послугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Наведені фактичні обставини справи доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

За змістом ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГКУ зобов`язання, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведені приписи законодавства, приймаючи до уваги, що господарські зобов`язання повинні виконуватися суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та за наведених фактичних обставин справи позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактично спожитих орендарем послуг за спірний період на суму 27115, 00 грн. правомірні та підлягають задоволенню судом.

При цьому суд керується також приписами ст.13 ГПК України, відповідно до яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з обласного комунального підприємства «Русинка» (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код ЄДРПОУ 19104200) на користь комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради (88008, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 33165909) заборгованість на суму 27115,00 грн. (двадцять сім тисяч сто п`ятнадцять грн. 00 коп. ) та у відшкодування витрат по сплаті судового збору 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 7.04.21

Суддя Ушак І.Г.