Рішення № 96103041, 07.04.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/173/21

Провадження № 2/417/110/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"07" квітня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шкирі В.М.,

за участі секретаря Грибєнік О. В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2021 позивач звернувся до суду з позовом до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, яке за життя належало ОСОБА_2 та складається з наступного:

- права на земельну частку (пай) розміром 6,88 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0053904, виданого 02 грудня 1996 року;

- земельних ділянок площею 1,0345 та 6.2333 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Просянської сільської ради Марківського району Луганської області паї № 391 та 446 відповідно

- майнового паю колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ЛУ № 068870.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід по лінії батька ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно. На даний час оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно у вигляді сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0053904, виданого 02 грудня 1996 року та державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЛГ № 005738, 002559 від 22.08.2002 та 06.07.2002, майновий сертифікат серії ЛУ № 068870 від 10.03.2008 втрачено, залишилася лише їх фотокопіі.

Через втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно він не має можливості оформити спадщину у нотаріуса уже досить значний час. Отримати копії правовстановлюючих документів він також не може, оскільки з 01.01.2013 припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, тобто, такі правовстановлюючі документи, як зокрема, державні акти на право власності земельною ділянкою, не виготовлюються, ніким не видаються і не реєструються, проте, державні акти, видані до 01 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчують права власності на земельні ділянки.

Дід ОСОБА_3 дітей не мав, на день смерті його батьки та рідна сестра ОСОБА_4 - його рідна баба по лінії батька, померли, його батько та інші родичі спадщину приймати не бажають. Він же фактично прийняв її, наразі обробляє землю, проте не може її оформити належним чином.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовільнити .

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив суд розглянути справу без його участі (а.с.72).

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи, що відповідач визнає вимоги суд вважає можливим ухвалити рішення у справі в підготовчому судовому засіданні, що узгоджується з приписами ч.3 ст.200 ЦПК України

07.04.2021 допитаний в якості свідка ОСОБА_5 будучи попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покзання або за відмову від їх дачі засвідчив, що його мати - ОСОБА_4 1932 року народження та ОСОБА_2 були рідними братом та сестрою, іх матір`ю була ОСОБА_6 . Він народився у 1966 році в с. Розсохувате Марківського району Луганської області, куди сім`я матері (мати, дядьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їх мати - баба ОСОБА_9 ) переселилася у 1953 році з села Коханівка , Яворського району Львівської області . Тривалий час вони проживали всі разом в одному будинку. В дитинстві дядько допомагав з їх вихованням, вони завжди спілкувалися, як сім`я, тому він достименно знає, що ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_4 були рідними. Коли дядько ОСОБА_7 досяг пенсійного віку він не міг реалізувати своїх соціальних прав бо не мав ніяких документів і саме він допомагав йому зробити паспорт, звертався до архівів, РАЦСУ.

07.04.2021 допитаний в якості свідка ОСОБА_4 будучи попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покзання або за відмову від їх дачі засвідчив, що його мати - ОСОБА_4 1932 року народження та ОСОБА_2 1944 року народження були рідними братом та сестрою, іх матір`ю була ОСОБА_6 1904 року народження.

Він народився у 1956 році в с. Розсохувате Марківського району Луганської області, він пам`ятає, що вони всі жили разом в одному будинку. За життя його мати - ОСОБА_4 та дядько ОСОБА_7 поводилися, як рідні брат та сестра.

Вислухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 виданим Марківським РВ УМВС України в Луганській області 05.05.2004 (а.с.3-4) має картку платника податків НОМЕР_2 . (а.с.5).

З повного витягу з ДРАЦС громадян, щодо актового запису про народження ОСОБА_4 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Коханівка Яворського району Луганської області, його матір`ю вказана ОСОБА_6 , ці відомості внесено до реєстру 19.12.2001 на підставі рішення Марківського районного суду Луганської області від 26.11.2001 (а.с.39)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Просянської сільської ради Марківського району Луганської області (а.с.10).

За життя ОСОБА_4 набув:

- право власності на земельні ділянки площею 1,0345 та 6.2333 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Просянської сільської ради Марківського району Луганської області паї № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відповідно, про що свідчать державні акти на право власності на земельні ділянки серії І-ЛГ № 005738 від 22.08.2002 та V-ЛГ № 002559 від 06.07.200 (а.с.7-8) та на майновий пай колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, який згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ЛУ № 068870 від 20.12.2002 в розмірі 0,18 відсотків (а.с.9)

- право на земельну частку (пай) розміром 6,88 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0053904, виданого 02 грудня 1996 року (а.с.6)

Судом було задоволено клопотання позивача про витребовування доказів, щодо виявлення документів РАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_4 1932 року народження. Листами від 24.03.2021 та 29.03.2021 Державний архів Львівської області та Центральний державний історичний архів України м.Львів повідомили, щодо неможливості надання доказів черех їх відсутність та непередачу метричних книг на зберігання до архіву (а.с.62,70)

07.04.2021 допитані по справі свідки, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покзання або за відмову від їх дачі засвідчили суду, що ОСОБА_4 1932 року народження та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 були рідними братом та сестрою, оскільки їх матір`ю була ОСОБА_6 .

Зі свідоцтв про народження : позивача серії НОМЕР_6 від 05.04.1988 (а.с.52) , батька позивача – ОСОБА_5 серії НОМЕР_7 від 31.03.1966 (а.с.15) , повного витягу з ДРАЦС громадян, щодо актового запису про народження ОСОБА_4 (а.с.36) показань свідків встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - дійсно є дідом позивача по лінії батька.

Рідна баба позивача - рідна сестра ОСОБА_4 також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданим виконавчим комітетом Просянської сільської ради Марківського району Луганської області 06.10.2016 (а.с.10)

На запит суду Марківська державна нотаріальна контора надала інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер, з якої встановлено, що спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.31).

Таким чином судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, а позивач не має можливості реалізувати своє право у нотаріуса через те, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів та їх не можливо поновити.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України)

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом (ч.1 ст.1223 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Просянської сільської ради Марківського району Луганської області (а.с.10).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 складає :

- земельні ділянки площею 1,0345 та 6.2333 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Просянської сільської ради Марківського району Луганської області паї № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відповідно, про що свідчать державні акти на право власності на земельні ділянки серії І-ЛГ № 005738 від 22.08.2002 та V-ЛГ № 002559 від 06.07.200 (а.с.7-8); - майновий пай колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, який згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ЛУ № 068870 від 20.12.2002 в розмірі 0,18 відсотків (а.с.9)

- право на земельну частку (пай) розміром 6,88 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0053904, виданого 02 грудня 1996 року (а.с.6)

оскільки за життя ОСОБА_4 мав права на них.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України)

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, отже спадкування в даному випадку здійснюється за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч.1,2 ст.1258 ЦК України).

Зі свідоцтв про народження : позивача серії НОМЕР_6 від 05.04.1988 (а.с.52) , батька позивача – ОСОБА_5 серії НОМЕР_7 від 31.03.1966 (а.с.15) , повного витягу з ДРАЦС громадян, щодо актового запису про народження ОСОБА_4 (а.с.36) показань свідків встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - дійсно є дідом позивача по лінії батька, який помер.

Марківська державна нотаріальна контора надала інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер, з якої встановлено, що спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.31).

Тобто, позивач є спадкоємцем п`ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України. Інших спадкоємців немає.

Позивач стверджує, що оригінали правовстановлюючих документів втрачені.

Отримати копії правовстановлюючих документів він також не може, оскільки з 01.01.2013 припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, тобто, такі правовстановлюючі документи, як зокрема, державні акти на право власності земельною ділянкою, не виготовлюються, ніким не видаються і не реєструються, проте, державні акти, видані до 01 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчують права власності на земельні ділянки.

Дійсно з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-УІ та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів.

Отже, з внесенням змін до норм діючого чинного законодавства з 01.01.2013 припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, тобто, такі правовстановлюючі документи, як зокрема, державні акти, не виготовлюються, ніким не видаються і не реєструються, проте, державні акти, видані до 01 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчують права власності на земельні ділянки чи постійного користування.

Відповідно до п.3.1 Листа спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пізніше це знайшло відображення і в п.37 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де зазначено, що з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач визнає позов у повному обсязі, що свідчить про те, що він не має сумнівів у відповідності копій правовстановлюючих документів наданих позивачем в якості доказів, а відтак і суд не має підстав сумніватися, що вони виготовлені з оригіналів, які потім були втрачені. Інших спадкоємців, не має, що також свідчить, що оригінали не перебувають у володінні інших осіб.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212- 215, 218, 223, 294, 296, ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (код ЕДРПОУ 43244469, місцезнаходження: Луганська область,смт.Марківка, вулиця Центральна,18) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (у порядку спадкування за законом після смерті його діда ОСОБА_2 право власності на:

- земельну ділянку площею 1,0345 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Просянської сільської ради Марківського району Луганської області (пай № НОМЕР_4 ), що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 005738 від 22.08.2002 належала ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 6,2333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Просянської сільської ради Марківського району Луганської області, ( пай № НОМЕР_5 ), що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ІV-ЛГ № 002559 від 06.07.2002 належала ОСОБА_2 ;

- майновий пай колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, який згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ЛУ № 068870 від 20.12.2002 в розмірі 0,18 відсотків належав ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у порядку спадкування за законом після смерті його діда ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 6,88 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. С.М.Кірова Марківського району Луганської області, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0053904, виданого 02 грудня 1996 року належала ОСОБА_2 .

Стягнути з Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (код ЕДРПОУ 43244469, місцезнаходження: Луганська область,смт.Марківка, вулиця Центральна,18)50% судового збору сплаченого при поданні позову, а саме 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 50% судового збору сплаченого за квитанцією № 0.0.2023014931.1 від 19.02.2021 при поданні позову, а саме 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. М. Шкиря