Рішення № 96100678, 07.04.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/167/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача Абідова Р.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі правонаступника Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис в реєстрі за №948 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості перед ПAT «Укрсоцбанк» за договором кредиту №750/4-5754 від 22 серпня 2008 року в розмірі 95722,17 дол. США гривень та суму плати за вчинення виконавчого напису. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10 лютого 2015 року по 09 жовтня 2017 року. Вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено всупереч вимогам закону, оскільки відповідно до ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а останній платіж за кредитом позивач зробив у лютому 2009 року. Також зазначає, що 31.01.2014 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків з нього було стягнуто заборгованість за вказаним договором кредиту в розмірі 397284,85 грн, на виконання якого Дніпровським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист від 16.10.2014 (справа № 755/24501/14-ц) та за вказаним виконавчим листом ВДВС Сумського МУЮ 28.07.2015 року було відкрито виконавче провадження, про що винесена відповідна постанова.

А тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 948, вчинений 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. на іпотечному договорі, нотаріально посвідченого за реєстровим номером 5185, укладеному 22 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» щодо звернення стягнення на: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м. у АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву з запереченнями проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних розрахунків, які б підтверджували спірність оспорювання виконавчого напису, а банком для вчинення виконавчого напису було надано всі необхідні документи. Звертає увагу, що виконавче провадження по виконанню виконавчого напису завершено у жовтні 2018 року у зв`язку з фактичним виконанням - реалізацією предмета іпотеки і позивач був обізнаний про наявність виконавчого напису №948 від 24.01.2018, оскільки ці обставини встановлювались у справі №592/10659/19. Також зазначає, що позивач звернувся до суду поза встановленими ст. 257 ЦПК України строками позовної давності в три роки, оскільки оспорюваний виконавчий напис було вчинено 24.01.2018, в той час як за захистом свого права позивач звернувся 25.01.2021. А тому просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та застосувати при вирішенні даної справи заявлені строки позовної давності.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився із невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №948, про звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т.С. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №750/4-5754 від 22 серпня 2008 року, кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником по Кредитному договору є ОСОБА_1 . У виконавчому написі зазначено, що приватний нотаріус за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Кредитного договору за період з 10 лютого 2015 року по 09 жовтня 2017 року, а саме: строкова заборгованість - 5170,00 дол. США; прострочена заборгованість - 40242, 57 дол. США; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 494,50 дол. США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 49815,10 дол. США. Загальна сума заборгованості становить 95722,17 дол. США та сума плати здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису (а.с. 4).

Згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31 січня 2014 року по справі № 1689/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 397 284 гривень 85 копійок та третейський збір у сумі 4372 гривні 85 копійок (а.с. 6-7).

На виконання зазначеного рішення Третейського суду Дніпровським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист від 16.10.2014 (справа № 755/24501/14-ц) та за вказаним виконавчим листом ВДВС Сумського МУЮ 28.07.2015 року було відкрито виконавче провадження, про що винесена відповідна постанова (а.с. 5,8).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року, у справі № 674/918/17).

Судом встановлено, що позивач категорично заперечує про відсутність спору щодо заборгованості, зазначає що рішенням третейського суду та у виконавчому написі нотаріуса повторно стягнута тіло кредиту, та невірно стягнуто відсотки, отже між ОСОБА_1 та відповідачем є спір з приводу зобов`язання.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про іпотеку».

При цьому стаття 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами першою, другою статті 35 цього Закону визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Крім того, суд не погоджується із твердженнями відповідача про пропуск строку позовної давності, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, ч. 1 ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник позивача стверджує, що про наявність виконавчого напису виданого, 24 січня 2018 року за №948, позивач дізнався у листопаді 2018 року з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за оскаржуваним виконавчим написом, а до суду звернувся 25 січня 2021 року. Отже, строк позовної давності ним не пропущено.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, а тому оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, враховуючи те, що позов задоволено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений позивачем при пред`явленні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №948, щодо стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м. у АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т.С.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко