Рішення № 96095584, 06.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1352/21

2/357/1890/21

Категорія 81

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 5 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору позики №1029326 від 07.09.2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, мотивуючи тим, що між нею та ТОВ "Лінеура Україна" укладений договір №1029326 від 07.09.2020 року, відповідно до якого позивачем було отримано позику, однак, ознайомившись зі змістом договору, позивач вважає, що цей договір є недійсним, оскільки ТОВ "Лінеура Україна" було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Однак, позивачем не був підписаний даний договір. Факт надання інформації, відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Споживач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх заміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Відповідачем було проігноровано зазначену вимогу та не повідомлено письмово йому всю інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і позивач була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Крім того, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими умовами, можуть бути визнані недійними. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Прийняття пропозиції від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснено шляхом зазначення у відповідному чек-боксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абз. 3 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Оскільки порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням абз. 3 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Договір про надання позики, укладений між ним та відповідачем, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту, укладений ним та відповідачем, містить ознаки кредитного договору. Позивач зазначає, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Працівниками ТОВ «Лінеура України» було проігноровано вимоги закону про розрахунок сукупних послуг та не було надано позивачу розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У зв`язку з цим, реально нарахований йому відсоток за користування кредитними коштами став значно більшим, за зазначений працівниками фінансової установи у розрахунку платежів. Відповідач ввів позивача в оману на рахунок істотних умов договору, щодо відсоткової ставки за користування кредитом, не було зазначено нічого щодо непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання. Позивачу було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків), через що вона погодилася на укладення зазначеного договору. Також, при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як їй запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах. Розмір нарахованих відсотків за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Ухвалою судді від 11.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження, призначено справу до розгляду.

10.03.2021 року засобами електронного зв`язку відповідач надав до суду клопотання в якому просив суд подовжити строк на подання відзиву на позов, оскільки відповідач не отримав позовної заяви з додатками, та необізнаний щодо суті позовних вимог. (а.с.28.29).

30.03.2021року відповідачем був подано відзив на позовну заяву про невизнання позову з тих підстав, що ТОВ «Лінеура Україна» має статус фінансової компанії із 100% іноземним капіталом, внесене до державного реєстру фінансових компаній, здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №529 від 04.04.2019, та діє у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Відповідно до ліцензії позивач надає послуги з онлайн кредитування. Послуги надаються під торговою маркою Сredit7. Детальна інформація про Товариство розміщена на його офіційній сторінці у мережі Інтернет за посиланням: crcdil7.ua. Товариство не є банком (банківською установою), здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку державних послуг», отже, дія Закону України «Про банки і банківську діяльність» на Товариство не розповсюджується. 07.09.2020 року укладено Договір №1029326 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач надав позивачу в кредит грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позивач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Договір містить істотні умови, зокрема: сума кредиту 5000грн., строк надання позики - 30 днів, фіксована процентна ставка за користування кредитом (п.1.4 Договору) у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування позикою (693,50 % річних). Перед укладенням кредитного договору Товариство, шляхом розміщення на власному офіційному Інтернет-сайті за посиланням:www.credit7.ua надало позивачу доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де міститься інформація про перелік, умови та порядок надання фінансових послуг, оприлюднено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та примірні кредитні договори, які укладає Товариство за вибором клієнтів. Також, міститься інформація про процентні ставки, про максимальний строк кредиту, максимальну суму кредиту тощо. Так, на головній сторінці Сайту в розділі «ПРО НАС» міститься інформація щодо розміру стандартної процентної ставки (яка дорівнює 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою) та реальної річної ставки за користування кредитом (693,50 % річних). Зазначена процентна ставка є зваженою, відповідає середньому показнику на фінансовому ринку. Спірний Договір має повну відповідність затвердженому у Товаристві примірному договору про надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, що діяв на момент укладення Договору та оприлюднений на Сайті. Перед підписанням кредитного договору в ITC Товариства позивач підтвердила письмово своє ознайомлення з інформацією про розмір процентної ставки та порядок нарахування і сплати процентів, розмір штрафних санкцій за невиконання Договору, вартість кредиту, строк кредиту та згоду з умовами договору, шляхом проставляння відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіши. Без зазначеної дії технічно не можливо перейти до наступного етапу підписання договору. Основні умови кредитування, розмір процентної ставки, інформація щодо орієнтовної процентної ставки та вартості кредиту, також, містяться в паспорті споживчого кредиту, який позивач підписала перед укладенням договору. Паспорт споживчого кредиту та сам договір також містять інформацію про відсутність за договором послуг кредитного посередника, а також відсутність платежів за додаткові та супутні послуги третіх осіб. Щодо дотримання письмової форми договору та підписання його сторонами відповідач зазначає, що використання позивачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором та використання товариством аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства при підписанні договору погоджено позивачем, шляхом приєднання до публічної пропозиції ТОВ «Лінеура Україна» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 17.01.2020р., яка розміщена на офіційному інтернет-сайті. Отже, оскільки договір підписаний позивачем, шляхом застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної Законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію». Щодо інших умов Договору (ціна, загальна вартість, додаткові та супутні послуги, компенсації, ін.), то сторони за Договором погодили істотні його умови, зокрема: предмет договору, сума кредиту - 5000 грн., строк надання кредиту - 30 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, тип процентної ставки - фіксована процентна ставка за користування кредитом (п. 1.4.1, п. 1.4.2. Договору), визначені орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту (п. 1.5-1.7 Договору). В зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі, у відповідності до розділу 4 Договору, позивач ініціювала підписання додаткового договору від 08.10.2020р., яким строк користування кредитом продовжено до 08.11.2020 та погоджена процентна ставка за користування кредитом у межах продовженого строку у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50% річних), тобто на рівні затвердженої у Товаристві стандартної процентної ставки. Інформація про розмір процентної ставки, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту в межах продовженого Додатковим договором строку кредиту міститься також у паспорті споживчого кредиту від 08.10.2020 року. Зазначені кошти не були позивачем повернуті як помилково отримані, ними вона розпорядилася на власний розсуд, що свідчить про справжнє волевиявлення на укладення Договору та користування результатами його укладення. Водночас, відповідач звертає увагу, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у період з 01 березня2020року нарахування штрафних санкцій за кредитними договорами взагалі не здійснюється. Є також безпідставними твердження позивача щодо здійснення Товариством нечесної підприємницької практики (ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів»), оскільки Договір повністю відповідає вимогам законодавства, його зміст складають усі істотні умови. Перед укладенням Договору позивачу була надана вся необхідна детальна інформація для оформлення кредиту в режимі онлайн, про ознайомлення з якою та погодженням позивач письмово підтвердила в ІТС Товариства, підписавши Паспорт споживчого кредиту та Договір. Позивач під час укладання оспорюваного Договору мала необхідну, повну та доступну інформацію, яка за своєю суттю не містила у собі нечіткий, незрозумілий або двозначний її зміст, необхідний для здійснення свідомого вибору.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала. Одночано подала клопотання про витребування доказів. (а.с.9,10).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника, заперечення щодо обставин справи та правових підстав викладені в відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» має статус фінансової компанії із 100% іноземним капіталом, внесене до державного реєстру фінансових компаній, здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №529 від 04.04.2019, та діє у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Відповідно до ліцензії позивач надає послуги з онлайн кредитування. Послуги надаються під торговою маркою credit7. Детальна інформація про Товариство розміщена на його офіційній сторінці у мережі Інтернет за посиланням: crcdil7.ua.

Встановлено, що 07.09.2020 року було укладено Договір №1029326 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало позивачу ОСОБА_1 в позику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позивач зобов`язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Встановлено, що сторони за Договором погодили істотні його умови, зокрема: строк надання позики - 30 днів, фіксована процентна ставка за користування кредитом (п.1.4.1., п.1.4.2. Договору) у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування позикою (693,50 % річних). Перед укладенням кредитного договору Товариство шляхом розміщення на власному офіційному інтернет - сайті за посиланням: www.credit7.ua надає клієнту доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де міститься інформація про перелік, умови та порядок надання фінансових послуг, оприлюднено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та примірні кредитні договори, які укладає Товариство за вибором клієнтів. Також міститься інформація про процентні ставки, про максимальний строк кредиту, максимальну суму кредиту тощо. Так, на головній сторінці Сайту в розділі «ПРО НАС» міститься інформація щодо розміру стандартної процентної ставки (яка дорівнює 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою) та реальної річної ставки за користування кредитом (693,50 % річних). Зазначена процентна ставка є зваженою, відповідає середньому показнику на фінансовому ринку.

Спірний Договір має повну відповідність затвердженому у Товаристві примірному договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що діяв на момент укладення Договору та оприлюднений на Сайті.

Відтак твердження позивача про відсутність на Сайті відомостей про реальну відсоткову ставку та іншої необхідної інформації - не відповідають дійсності.

Перед підписанням кредитного договору в ITC Товариства клієнт підтверджує своє ознайомлення з інформацією про розмір процентної ставки та порядок нарахування і сплати процентів, розмір штрафних санкцій за невиконання Договору, вартість кредиту, строк кредиту та згоду з умовами договору, шляхом проставляння відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіши. Без зазначеної дії технічно не можливо перейти до наступного етапу підписання договору. Вказані обставини підтверджуються скріншотом, долученим до матеріалів справи. Тобто, перед укладенням Договору позивачу була надана уся необхідна та достовірна переддоговірна інформація, зокрема і щодо умов договору.

Позивачем не надано доказів про обмеження її в часі чи доступі до бажаної інформації. Обов`язок Товариства роз`яснювати окремі пункти договору та порядок такого роз`яснення законодавством не встановлено. Тому посилання позивача на не повне роз`яснення їй підпункту 3 пункту 2.1 Договору, як на підставу визнання Договору недійсним, є необґрунтованим.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду України у справі №-6-1103цс16 є безпідставним, оскільки і предмет спору і зроблені у ній правові висновки є нерелевантними спірним правовідносинам.

Порядок застосування штрафних санкцій та їх розмір визначено п. 7.4, 7.5 Договору, відповідно до яких у випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 3,75% від суми кредиту, що становить 750,00 грн., на четвертий день такого не виконання та у розмірі 1,1% від суми кредиту, що становить 187,50 грн. починаючи з п`ятого дня за кожен факт порушення. Сума нарахованих штрафних санкцій за Договором не може перевищувати 50% від суми позики, що складається із загального розміру виданої позики та загальних витрат за цим Договором, та становить 2500,00 грн., що повністю відповідає вимогам пп.5 п.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Порядок та черговість погашення заборгованості за Договором визначено п.2 Договору. Даний пункт викладено однаковим шрифтом, зрозумілою мовою, що не допускає неоднозначного тлумачення, відповідає примірному договору, що оприлюднено на Сайті, та з умовами якого ознайомилася та погодилася позивач перед укладенням Договору.

Позивачем не уточнено, яким чином мало бути роз`яснено їй ці умови Договору та не доведено, яким чином це вплинуло на дійсність Договору, а тому доводи позовної заяви в цій частині є також необґрунтованими та не можуть братися до уваги. Позивачем, взагалі, необґрунтована позиція щодо введення її в оману.

Необхідною умовою для прийняття рішення щодо надання позики є встановлення платоспроможності клієнта (тобто його бажання та можливості платити по кредиту). Платоспроможність може встановлюватись також на будь-якій стадії виконання договору. Правомірність збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, порядок обміну такою інформацією, зокрема через бюро кредитних історій, передбачена Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Реєструючись на Сайті, позивач надала згоду шляхом проставлення відповідної відмітки на чек-боксі та натискання відповідної клавіші на збір та обробку персональних даних, в тому числі й на передачу своїх даних органам державної влади та їх структурним підрозділам, банкам та небанківським фінансовим установам, факторинговим компаніям, усім бюро кредитних історій та іншим установам та організаціям.

Підтвердження позивача, що відображені в п.7.4. Договору, не підпадають під жодну з вказаних в ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» підстав визнання умов договору несправедливими. Позивач також не довела, яким чином такі його запевнення, підписані нею самою, порушили її права.

Отже, позивач не надала жодного аргументу, який би доводив, що та чи інша умова Договору є несправедливою у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», що потягло б за собою визнання Договору чи його частини недійсними.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, відповідно до п.6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Спірний Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ITC), що міститься на офіційному сайті Товариства за посиланням: www.credit7.ua, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договорів Товариством визначено в затверджених Правилах надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА", що відповідно до преамбули Договору є його невід`ємною частиною. Підписавши Договір, Позивач підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

В подальшому, позивач не ставила питання про розірвання договору.

У відповідності до розділу 5 Правил Договір було укладено за такою процедурою: реєстрація позивача на Сайті Товариства та надання згоди на обробку персональних даних; подання позивачем заявки на отримання позики, в якій, зокрема, зазначено ідентифікаційні дані позивача, бажані умови кредитування та реквізити банківської карти позивача для перерахування суми позики; перевірка Товариством наданої позивачем інформації та прийняття рішення. Товариство здійснило ідентифікацію позивача, провело оцінку його платоспроможності та достовірності наданої ним інформації за допомогою спеціальної багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. Верифікація банківської карти позивача відбулася за допомогою системи bankld. Окрім того, з цією метою Товариство здійснило відповідні запити до відповідних бюро кредитних історій; прийняття позивачем пропозиції (оферти), шляхом проставлення відмітки у відповідному вікні (натискання кнопки) «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» в Особистому кабінеті позивача; надсилання Товариством позивачу на його номер телефону, вказаний при реєстрації як контактний (фінансовий): номер одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно- цифрової послідовності для підписання Договору; введення позивачем одноразового ідентифікатора у відповідному вікні на Сайті та одночасне направлення Товариству електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором; направлення Товариством примірника Договору в Особистий кабінет позивача, де він зберігається та є доступним для перегляду і роздрукування у будь-який час. Вказаний спосіб надання примірника Договору відповідає п. 5.21 Правил. Відповідно до ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Підписання Договору відбулося 07.09.2020 року об 18 годині 08 хвилині 25 секунді. Інформація про прізвище, ім`я та по батькові позивача, яка підписала Договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання Договору містяться в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» та у відповідному розділі Додатку №1 до Договору.

Згідно п.12 ч.1 ст.3Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п.п. 12,13 ч.1 ст.1Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020р. по справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

В ч.1 ст.215 ЦК України законодавець закріпив, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга та третя статті 215 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

В п.8 постанови від 06 листопада 2009 року №9 «Про судовупрактику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до частини першої статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту.

Відповідач надав позивачу кредит на суму 5000,00 грн.

Згідно п.1.3 строк дії кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору.

В п.2.1. договору зазначено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 9.8. договору він укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним д моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Пунктом 10 договору визначені реквізити та підписи сторін, визначені п.9.8. вказаного договору.

Електронними підписами підписано і графік платежів до договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1029326 від 07.09.2020р.

Відповідачем долучено до матеріалів справи свій примірник договору з відображенням реквізитів та електронних підписів обох сторін, що було б неможливим без накладання електронного підпису, яким і завершується створення електронного документа.

З долученого до матеріалів відзиву та підтверджень процедури укладення електронного договору вбачаються покрокові дії клієнта для реєстрації на веб-сайті та укладення кредитного договору.

При цьому, суд відмічає, що проходження позивачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства підтверджує її ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», затвердженими наказом №07-ОД директора ТОВ «Лінеура Україна» від 19.02.2020р., та іншою необхідною їй інформацією.

Таким чином, укладення даного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, і укладений нею з відповідачем правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.

За таких обставин, аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, та правові норми, що їх регулюють, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що без входу позивача на веб-сайт Товариства та здійснення ним всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та відповідачем не був би укладений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про захистправ споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно із ч. 7 ст.141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору у разі залишення позову без задоволення судовий збір компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 16, 203, 215, 526, 530, 599, 610, 612, 626 - 629, 638, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 79 - 81, 89, 131, 141, 259, 263 - 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», про захист прав споживачів, про визнання договору позики № 1029326 недійсною - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (повного) судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення складено 06.04.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола