Ухвала суду № 96087958, 07.04.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/135/21

УХВАЛА

07 квітня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

прокурора Порушенко Є.В., адвоката Тропанець Ю.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження відомості про яке 18.12.2020 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020160310000427, за звинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишневе, Святошинського району, Київської області, гр-на України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог ст. 89 КК України такого, що судимостей не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Кілійським районним судом Одеської області здійснюється розгляд кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

В судовому засіданні з розгляду відповідного кримінального провадження прокурором було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, так, як він ніде не працює, немає доходів для проживання, може здійснювати вплив на потерпілого та свідків, яких ще не допитано у судовому засіданні, не має міцних соціальних зв`язків у місці мешкання, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів.

Також стороною обвинувачення ОСОБА_1 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у зв`язки з чим останньому стали відомі відомості щодо потерпілих та свідків, тому враховуючи, що судове слідство наразі ще не розпочато, судом не розпочато дослідження письмових доказів, показань свідків та інших учасників процесу, останній може незаконно впливати на вказаних осіб з метою викривлення чи спотворення обставин кримінального правопорушення.

Крім того існує реальна загроза того, що ОСОБА_1 буде переховуватись від суду, оскільки його вже було оголошено у розшук.

На підставі викладеного та з урахуванням того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурор просить задовольнити клопотання у повному обсязі.

Адвокат Тропанець Юрій Михайлович та обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечують та вважають його необґрунтованим. ОСОБА_1 вважається таким, що судимостей не має та вчинив лише одне кримінальне правопорушення. Крім того у обвинуваченого відсутні наміри переховуватись від органів досудового слідства, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжувати злочинну діяльність. На підставі викладено адвокат та обвинувачений просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши заявлене прокурором клопотання та пояснення обвинуваченого і захисника з приводу клопотання, проаналізувавши відповідні положення законодавства, судом встановлено наступне.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 02.04.2021 року на підставі клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області оголошено в розшук обвинуваченого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу до Кілійського районного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

07.04.2021 року судом отримано повідомлення з ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області про затримання обвинуваченого та надано протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.04.2021 року.

Як зазначено в ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років і, за який йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та висунуто обвинувачення.

Крім того, в ході судового провадження у зв`язку з неодноразовою неявкою обвинуваченого до суду на органи поліції судом покладалось виконання обов`язку з його приводу до суду, який не виконано у зв`язку з тим, що він ухилявся від явки до суду і не знаходився за місцем проживання. Також обвинувачений не має офіційного джерела доходу та наявність у нього міцних соціальних зв`язків нічим не підтверджена.

Оцінивши відповідні обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушення, в яких він обвинувачується, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень, вважає за необхідне визначити заставу у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 205, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням його у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 07.04.2021 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію після 05.06.2021 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05.06.2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 та повідомити про це прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після оголошення вручити учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан