Рішення № 96085045, 01.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.04.2021

Справа № 937/8835/20

Провадження № 2/937/709/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі секретаря судового засідання - Овечкіної Т.Д.,

учасники справи:

позивач - АТ Комерційний Банк «ПриватБанк»,

представник позивача - Дашко В.М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 117992 грн 78 коп. у зв`язку з тим, що відповідач не виконує обов`язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором б/н від 11.04.2011 в разі чого станом на 28.09.2020 виникла заборгованість в розмірі 117992 грн 81 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1935 грн 78 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 114179 грн 97 коп. та пені в розмірі 1877 грн 06 коп.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, клопотання та заяви відсутні. Не заперечує проти вирішення справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судова повістка про виклик до суду надсилалася йому за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

Відповідно до ст.128 ч. 7. ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.128 ч. 8 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 грудня 2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.04.2011 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 11.04.2011 року, згідно якої отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.14).

При цьому відповідач підписав не лише заяву від 11.04.2011 року, а і Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30 днів пільгового періоду» (а.с.15),в якій визначені суттєві умови кредитного договору, як то відсоткова ставка за кредитом, встановлення порядку погашення кредиту щомісячними платежами, розмір пені та інше, тобто відповідач погодився у письмовому вигляд із умовами кредитування визначеними у довідці Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30днів пільгового періоду».

Відповідач свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, унаслідок чого за розрахунком банку станом на 28.09.2020 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 117992 грн 81 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1935 грн 78 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 114179 грн 97 коп. та пені в розмірі 1877 грн 06 коп.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 11.04.2011 року процентна ставка не зазначена (а. с. 14).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Проте у довідці про умови кредитування від 11.04.2011 року зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (3,0% на місяць), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а. с. 15). Зазначена довідка підписана відповідачем.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "ПриватБанк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді даної справи.

Суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані АТ КБ "ПриватБанк" Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua та містяться у матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.04.2011 шляхом підписання анкети-заяви.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Разом з тим, пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на довідку про умови кредитування від 11.04.2011, яка підписана відповідачем, та надав розрахунки заборгованості відповідача за договором від 11.04.2011, з якого вбачається, що відповідач з моменту укладення договору користувався карткою.

Також у довідці про умови кредитування від 11.04.2011 з використанням кредитки "Універсальна", 30 днів пільгового періоду" зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (3,0% на місяць), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.

Враховуючи те, що зазначеною довідкою, яка підписана відповідачем, визначено розмір відсотків за користування кредитом, то вони підлягають стягненню.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами з 26.11.2013 року по 28.09.2020 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З довідки, яка була наданої банком суду, вбачається, що за кредитним договором б\н від відповідачка отримував кредитні картки № НОМЕР_1 терміном дії до 01/15 та № НОМЕР_2 терміном дії до 10/18.

Відтак, право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами припинилось з 01 листопада 2018 року.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають відсотки за користування кредитними коштами, які були нараховані та несплачені ним за період з 26.11.2013 року по 31 жовтня 2018 року.

Нарахування Банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків, після закінчення строку дії договору з 01 листопада 2018 року по 28 вересня 2020 року (в межах заявлених у цій справі позовних вимог) є безпідставним, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Банк у цій справі будь-яких позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв.

Разом з тим визначений позивачем розмір заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 114179,97 грн суперечить умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді, а саме базова ставка за процентами за користування кредитними коштами, зазначена у довідці становить 3,0 % на місяць, проте із розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки як у передбаченому розмірі, так і у підвищеному розмірі, тобто 3,6 % та 3,5 % на місяць.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню виходячи з процентної ставки 3,0% на місяць в межах строку кредитування, яка відповідає строку дії картки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого АТ КБ « ПриватБанк» станом на закінчення дії договору 30 квітня 2015 року загальна заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом виходячи з процентної ставки 3,0 % на місяць з 18 липня 2011 року по 30 квітня 2015 року становить 3438,58 грн.

Сума 3 % річних розраховується судом в межах зазначеного періоду за кожен день використання кредитних коштів наступним чином: Тіло кредиту-1935,78 х на місячну процентну ставку, яка встановлена в розмірі 3,0 % на місяць х 12 місяців /365 днів у році х кількість днів у періоді 1801 день (з 18 липня 2011 року по 30 квітня 2015 року) = 3438,58 грн.

У зв`язку з наведеним з відповідача підлягає стягненню 3438,58 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18 липня 2011 року по 30 квітня 2015 року.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Оскільки у довідці про умови кредитування від 11.04.2011 з використанням кредитки "Універсальна", 30 днів пільгового періоду" яка підписана відповідачем, визначено розмір пені у разі порушення зобов`язання, то пеня в сумі 1877 грн 06 коп., яка нарахована банком підлягає стягненню.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7251 грн 42 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1935 грн 78 коп, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3438 грн 58 коп. та пені в розмірі 1877 грн 06 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача також слід стягнути судові витрати за сплату судового збору у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог в сумі 129 грн 18 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.04.2011, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1935 грн 78 коп, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3438 грн 58 коп. та пені в розмірі 1877 грн 06 коп, а всього 7251 грн 42 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 129 грн 18 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складене 01.04.2021.

Суддя: