Рішення № 96084126, 06.04.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/399/21

Провадження по справі 2/305/408/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемота М.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Сойма Іван Юрійович, до Рахівської державної нотаріальної контори про зняття обтяження з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Сойма Іван Юрійовича, в інтересах ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до Рахівської державної нотаріальної контори про зняття обтяження з нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначає, що з листопада 1973 року по грудень 1999 року, позивач, ОСОБА_1 , працював у Великобичківському лісокомбінаті на посаді різника по дереву цеху ширвжитку. Працюючи у даному підприємстві у червні 1983 року, ОСОБА_1 взяв кредит (ссуду) на придбання меблів для власного житлового будинку, у зв`язку з чим за повідомленням б/н Великобичківського лісокомбінату від 29.06.1983 року на його житловий будинок АДРЕСА_1 Рахівською державною нотаріальною конторою накладено обтяження (архівний номер 4252148 LVOV37,архівна дата 14.08.2003 року. Дата виникнення 29.06.1983 № реєстру 535895-2772). З метою отримання правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 на початку січня 2021 року звернувся з відповідною заявою до Рахівської державної нотаріальної контори та Державного реєстратора, куди надав відповідний пакет документів, та отримав витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а представником нотаріальної контори роз`яснено наслідки не зняття заборони зі спадкового будинку та рекомендовано звернутися з даним спірним питання до суду. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач довідався, що на житловий будинок, власником якого він являється, накладено обтяження у виді заборони. Витягом з єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження 3865905 від 10.10.2006 року, Рахівською державною нотаріальною конторою накладено обтяження на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_1 . Підставою обтяження послужило повідомлення б/н Великобичківського лісокомбінату від 26.06.1983 року. Відповідно до довідки № 25 від 24.02.2021 року, виданої комунальною установою «Рахівський трудовий архів», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець АДРЕСА_1 встановлено, що в особових рахунках цеху ширвжитку є зазначені помісячні стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 у графі «ссуда» з січня 1985 року по серпень 1990 року. Відповідно до Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит позивача ОСОБА_1 від 02.03.2021 року, відповідно до критеріїв пошуку «Великобичківський лісокомбінат» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність припинена в результаті її ліквідації. Згідно з довідкою б/н голови ліквідаційної комісії ЗАТ «Великобичківський лісокомбінат» від 08 грудня 2020 року ОСОБА_2 , загальними зборами акціонерів ЗАТ «Великобичківський лісокомбінат» (протокол від 25 вересня 2004 року) було прийнято рішення про припинення товариства, шляхом ліквідації. На час проведення ліквідаційної процедури ОСОБА_1 не значився як дебітор (боржник) ЗАТ Великобичківський лісокомбінат, а тому просить запис про обтяження № 3865905 скасувати. Враховуючи той факт, що з дня накладення заборони на спірний житловий будинок сплив тривалий проміжок часу, понад тридцять років, діяльність ЗАТ «Великобичківський лісокомбінат» припинено, ОСОБА_1 на час проведення ліквідаційної процедури як дебітор (боржник) не значився, виходячи з того, що позивач є законним власником спірного житлового будинку, проживав та проживає у ньому, відкрито користується ним протягом тривалого часу, вважає, що він має право на визнання за ним права власності на спірний житловий будинок за законом та відповідно зняття з нього обтяження у виді заборони. У зв`язку з наведеним просить зняти обтяження у виді заборони з житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3865905 від 10.10.2006 року, реєстроване реєстратором: Рахівською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження - повідомлення б/н від 29.06.1983 року Великобичківського лісокомбінату.

Ухвалою Рахівського районного суду від 09.03.2021 було відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та запропоновано Відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, яким є Рахівська державна нотаріальна контора, відзиву на позов у визначений судом строк не подала, однак завідуюча Рахівською державною нотаріальною конторою Пріц О.І. надала суду заяву про розгляд справи бех їхньої участі, позовні вимоги підтримує.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач, ОСОБА_1 , працював у Великобичківському лісокомбінаті з 07.09.1973 року по 14.12.1999 рік на різних посадах, що підтверджується архівними витягами з наказів №304/к від 05.09.1973 року, №112/к від 26.04.1976 року, №112/к від 26.04.1976 року, №182/к від 31.05.1979 року, №25/к від 14.12.1999 року.

За період роботи у Великобичківському лісокомбінаті з його зарплати утримувались кошти (ссуда) у 1985 році 120 крб., у 1986 році - 120 крб, у 1987 році - 120 крб, у 1988 році - 120 крб, у 1989 році - 120 крб, у 1990 році - 163 крб.

Судом встановлено, що 10.10.2006 за №3865905 Рахівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 29.06.1983 року Великобичківського лісокомбінату накладено обтяження на будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

З витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що припинення юридичної особи Великобичківський лісокомбінат в результаті її ліквідації відбулося 04.05.2006 року.

Довідкою голови ліквідаційної комісії ЗАТ "Великобичківський лісокомбінат" від 08.12.2020 стверджено, що загальними зборами акціонерів ЗАТ "Великобичківський лісокомбінат" 25.09.2004 року було прийнято рішення про припинення товариства, шляхом ліквідації. Головою ліквідаційної комісії було призначено Дідича М.А . Юридична особа припинена 04.05.2006 року номер запису 13171110002000037. Станом на час проведення ліквідаційної процедури, ОСОБА_1 не значився як дебітор (боржник) ЗАТ "Великобичківський лісокомбінат".

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

кредитора про погашення позики;

про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;

органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою;

про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;

про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;

про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

про відчуження майна, переданого під виплату ренти;

за рішенням суду;

в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

З огляду на викладене, суд встановив, що ОСОБА_1 заборгованості перед Великобичківським лісокомбінатом на день ліквідації зазначеного підприємства не мав, оскільки заборгованість за кредитом, який він отримував у Великобичківському лісокомбінаті на придбання меблів, повернув, однак з невідомих причин Великобичківський лісокомбінат повідомлення про погашення позики нотаріусу не надіслав, та як наслідок обтяження залишається не знятим і на даний час, таке обтяження на його будинок АДРЕСА_1 є безпідставним та порушує його права, як власника, вільно користуватися та розпоряджатися цим нерухомим майном, вирішити даний спір в досудовому порядку не можливо, оскільки Великобичківський лісокомбінат припинив свою діяльність внаслідок ліквідації, тому позов слід задовольнити.

Питання про стягнення судових витрат позивачем не ставилося.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти обтяження із житлового будинку АДРЕСА_1 у виді заборони, реєстраційний номер обтяження № 3865905 від 10.10.2006 року, реєстроване реєстратором: Рахівською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження - повідомлення б/н від 29.06.1983 року Великобичківського лісокомбінату.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук