Рішення № 96076000, 10.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3963/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Шембелян В.С.

за участі секретаря судового засідання Пономарьової О.І,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Кондрюкової Ю.В., Сагадієвої Н.В.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі - представник поивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (далі - представник відповідача, відповідач), третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області щодо відмови в постановці ОСОБА_1 , на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків та надання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг за місцем фактичного проживання, належних йому як учаснику бойових дій;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області включити інформацію відносно ОСОБА_1 , до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та нарахувати з 29 січня 2020 року пільги з оплати житлово-комунальних послуг за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області включити інформацію відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як члена сім`ї учасника бойових дій - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.09.2018, позивач ОСОБА_1 , є учасником бойових дій. 29.01.2020 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради із заявою щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, та надав повний пакет документів для призначення таких пільг за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Листом № 1536 від 20.02.2020 УПСЗН повідомило позивача ОСОБА_1 про те, що "відповідно до рішення комісії з призначення всіх видів державної соціальної допомоги від 19.02.2020 № 4 йому було відмовлено в постановці на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, в зв`язку з не підтвердженням факту проживання за адресою: АДРЕСА_1 ". 27.02.2020 позивач звернувся до УПСЗН із заявою щодо надання роз`яснень про причини відмови в постановці на облік, при цьому позивачем було вказано, що в момент відвідування його житла соціальними інспекторами, він знаходився на службі, про що повідомив останнім в телефонному режимі. З листа УПСЗН від 17.03.2020 встановлено, що з метою винесення питання про взяття на облік за місцем фактичного проживання, 03.02.2020 здійснено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження складено відповідний акт, в якому зазначено про його відсутність за цією адресою, а дружині позивача запропоновано повідомити про необхідність протягом трьох днів звернутися до УПСЗН, з метою пояснення факту відсутності. В зв`язку із тим, що позивач не звернувся до УПСЗН, комісією 19.02.2020 прийнято рішення щодо відмови у взятті на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги". Позивач в телефонному режимі повідомляв УПСЗН про факт своєї відсутності 03.02.2020 за місцем фактичного мешкання, а саме що він перебував на військовій службі та на чергуваннях, та не міг особисто прибути до УПСЗН. Таким чином, УПСЗН протиправно відмовила позивачу ОСОБА_3 щодо взяття на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги його та членів його сім`ї.

Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як член сім`ї учасника бойових дій, також має право на пільги передбачені пунктами 4 - 6 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою сулу від 06.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.12.2020 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.11.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с.50-53), в якому зазначено, що управління заперечує проти позову з таких підстав.

Позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує 75 відсоткову знижку на оплату житлово-комунальних послуг як учасник бойових дій за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 з 11.10.2018 року.

29.01.2020 позивач звернувся до управління з заявою щодо взяття його на облік в ЄДАРП як учасника бойових дій за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 та просив поширити пільги на його дружину ОСОБА_2 .

З метою винесення питання про внесення до ЄДАРП відомостей про застосування вказаних пільг за адресою фактичного місця проживання позивача на розгляд комісії - соціальними інспекторами 03.02.2020 здійснено обстеження матеріально побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт, в якому зазначено про відсутність ОСОБА_1 за адресою проживання на час відвідування та залишено повідомлення про необхідність протягом трьох днів звернутися до управління. Однак, незважаючи на отримання позивачем повідомлення, що підтверджується заявою ОСОБА_1 (від 27.02.2020 вх.№ 111-03/43), позивач в зазначений строк до управління не звернувся.

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , його дружина зареєстрована та проживає (що підтверджується актом від 03.02.2020) за адресою: АДРЕСА_1 . В управлінні відсутня інформація щодо спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 . Рішенням комісії з призначення всіх видів державної соціальної допомоги (протокол засідання від 19.02.2020 № 4) ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні до ЄДАРП адреси фактичного місця проживання та поширення пільг на дружину, в зв`язку з не підтвердженням факту проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 . Повторно з заявою про внесення до ЄДАРП адреси фактичного проживання ОСОБА_1 до управління не звертався.

Позивачем на відзив надана відповідь (а.с. 84-89).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, зазначених у відзиві, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю. Рішення про відмову позивачу в застосуванні вказаної пільги за місцем фактичного проживання відповідач окремим документом не оформлював, розгляд його заяви оформлено рішенням відповідної комісії за вимогами чинного законодавства. До сьогоднішнього дня пільга позивача як учасника бойових дій на оплату житлово-комунальних послуг нараховується за місцем реєстрації: за адресою: АДРЕСА_3 (місце реєстрації та проживання його батьків). В разі задоволення позовних вимог буде зроблено перерахунок пільг, які можуть бути враховані лиша за однією адресою (або за місце фактичного проживання або за місцем реєстрації).

Третя особа ОСОБА_2 пояснила суду, що її чоловік позивач ОСОБА_1 дійсно продовжує бути зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 (місце реєстрації та проживання його батьків), а з 2018 року вона з її чоловіком ОСОБА_1 проживають в квартирі, що належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 . Соціальні інспектори в телефонному режимі попередили її чоловіка про відвідування 03.02.2020 з метою обстеження за місцем фактичного проживання, однак, він повідомив їм, що буде відсутнім за місцем проживання, оскільки зайнятий на службі. ОСОБА_2 була присутня 03.02.2020 під час обстеження їх з чоловікам житла соціальними інспекторами відповідача, надавала для огляду документи щодо права власності на квартиру, свій паспорт, свідоцтво про одруження за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та особисті речі чоловіка. Зазначила, що соціальні інспектори спочатку заходили в сусідню квартиу, за місцем реєстрації позивача, однак його батько спрямував їх за вірною адресою, зазначивши, що ОСОБА_1 мешкає з дружиною за адресою: АДРЕСА_1 , і вона чекає на них. Попередження про необхідність позивачу з`явитися до управління протягом наступних трьох днів дійсно залишали інспектори, однак, він не зміг відвідати їх, оскільки мусив терміново виїхати у відрядження. Пояснила, що протиправним рішенням відповідача про відмову в застосуванні пільг за адресою фактичного проживання її чоловіка порушені і її права як члена його сім`ї.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він є батьком позивача, який з 2018 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною - ОСОБА_2 . Дійсно, 03.02.2020 соціальні інспектори спочатку заходили в квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , і він їм роз`яснив, що позивач ОСОБА_1 мешкає з дружиною в сусідній квартирі, і вона на них чекає. Підтвердив, що до сьогоднішнього дня пільга позивача як учасника бойових дій на оплату житлово-комунальних послуг нараховується за місцем його реєстрації.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, показання свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 13.09.2018 серії НОМЕР_2 (а.с. 14), зареєстроване місце проживання з 19.02.2002 - АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію його місця проживання від 11.12.2019 №29058 (а.с. 10).

27.07.2019 між позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб від 27.07.2019 Серії НОМЕР_4 (а.с.15).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 13).

29.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо взяття його на облік в ЄДАРП як учасника бойових дій за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , зазначив також місце реєстрації (а.с. 55). Заява позивача також містить відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлений про перевірку соціальними інспекторами, що посвідчено його особистим підписом.

03.02.2020 відповідачем здійснено обстеження матеріально побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт № 249 від 03.02.2020, в якому зазначено, що при обстеженні двері квартири відчинила дружина позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та повідомила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактною основою. Телефоном позивач підтвердив цей факт. Мешкає родина в двокімнатній квартирі, яка належить дружині заявника, умови проживання задовільні, опалення газове, вікна пластикові, меблі та побутова техніка наявні. Зарявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , де зареєстровані і мешкають його батьки (а.с.56).

Отже, зміст цього акту свідчить про те, що фактичне місце проживання позивача ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 є саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Відомостей про те, що позивач не проживає за вказаною адресою цей акт не містить. Він складений розбірливим почерком, за формою, визначеною чинним законодавством і має всі необхідні реквізити, підписаний соціальним інспектором та ОСОБА_2 як уповноваженим представником сім`ї та власником житла.

Таким чином, акт № 249 від 03.02.2020 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з питання постанови на облік ЄДАРП, пільга на житлово-комунальні послуги, складений за адресою АДРЕСА_1 є належним доказом факту проживання позивача за вказаною адресою разом з дружиною, що також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4 та поясненнями сторін в судовому засіданні.

В рішенні комісії з призначення всіх видів державної соціальної допомоги, яке оформлене витягом з протоколу від 19.02.2020 № 4/2, зазначено: пункт 2. Розгляд питання щодо взяття на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги: ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_1 ; заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: : АДРЕСА_1 , до заяви додано свідоцтво про право власності від 19.05.2004 (а.с. 57).

За результатом розгляду цього питання комісією прийнете рішення про відмову позивачу у взятті на облік до ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання, підстави відмови не зазначені.

Про прийняте рішення позивачу було повідомлено листом від 20.02.2020 № 1536 (а.с. 58).

Позивач 27.02.2020 звернувся до відповідача із листом, в якому просив надати інформацію щодо відмови призначення йому пільги щодо плати за користування житлом (а.с.59).

Відповідач листом 17.03.2020 № 135-03/48 повідомив позивача про те, що у зв`язку з тим, що позивач не звернувся до відповідача особисто, комісією 19.02.2020 прийнято рішення щодо відмови йому у взятті на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (а.с. 60)

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктами 4-6 ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-ХІІ) учасникам бойових дій встановлено такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю); 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Позивач має зазначені пільги та отримує їх за місцем реєстрації, що визнають сторони, однак повідомив відповідача, що бажає їх отримувати за місцем фактичного проживання.

Згідно з пунктом 22 статті 12 Закон №3551-ХІІ пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІ1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Згідно зі ст. 4 Закону № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 є учасником бойових дій тому має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Відповідно до пунктів 4 - 6 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються пільги за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством, знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Механізм включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр) інформації про пільговика визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Положення).

Відповідно до п.3 Положення доручено Міністерству соціальної політики забезпечити включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей (п. 1 Положення).

За приписами п.2 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 5 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018 р., № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім`ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується.

Отже, відомості про фактичне місце проживання вносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, виключно на підставі рішення зазначених комісій.

Пунктом 3 Положення встановлено, що управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у п.2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що уповноважені органи з дотриманням вимог Закону України "Про інформацію" мають право: отримувати від пільговика документи, що підтверджують їх право на пільгу, проводити перевірку достовірності поданих документів, отримувати відомості від пільговиків, використовувати під час наповнення Реєстру інформацією з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги, надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції.

За змістом зазначеного Положення особа, яка віднесена до кола осіб, які мають право на пільги, що підтверджується належним документом, повинна бути внесена до вказаного Реєстру за відсутності будь-яких застережень і відповідний орган, до якого така особа звернулась, має вжити заходів щодо включення цієї особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно з п.7 Положення у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово. У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання. Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

Відповідно до положень зазначеного нормативно-правового акту особа, яка бажає користуватися пільгами, встановленими законодавством має подати уповноваженому органу довідку про склад сім`ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги (з пред`явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Аналізуючи норми викладеного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на пільги або за адресою зареєстрованого місця проживання, або за адресою фактичного місця проживання - за його власним вибором, який висловив у відповідній заяві, відповідачу надавав всі необхідні документи на підтвердження права отримання таких пільг заадресою фактичного проживання разом з дружиною.

В свою чергу органи соціального захисту населення здійснюють відшкодування пільг, отриманих особами з оплати за комунальні послуги, лише за зареєстрованим місцем проживання або за адресою фактичного місця проживання.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктом 2.3 Положення про комісію з призначення всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого рішенням виконкому Лисичанської міської ради від 19.06.2018 №276, рішення про внесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, комісії приймають на підставі доданих до заяви документів та акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (а.с.14).

Судом встановлено, що згідно довідки про реєстрацію місця поживання особи від 11.12.2019 № 29058, за відомостями управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця поживання особи від 30.09.2019 № 23612, за відомостями управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради дружина позивача ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Зі змісту самого прийнятого комісією рішення, яке оформлене витягом з протоколу від 19.02.2020 № 4/2, судом встановлено, що відповідачу було відомо і місце реєстрації позивача і місце його фактичного проживання з дружиною, а також право власності на квартиру за місцем проживання подружжя.

Судом також встановлено, що відповідач здійснив обстеження умов проживання сім`ї позивача, що підтверджено актом № 249 від 03.02.2020 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з питання постанови на облік ЄДАРП, пільга на житлово-комунальні послуги, складений за адресою АДРЕСА_1 , який визнано судом належним доказом факту проживання позивача за вказаною адресою разом з дружиною, що також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4 та поясненнями сторін в судовому засіданні.

Форма вказаного акту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2004 N 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 червня 2004 р. за N 703/9302.

Зазначені документи перебували на розгляді комісії, однак вона прийняла рішення про відмову позивачу у взятті на облік до ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання, підстави відмови не зазначені. Жодний з зазначених нормативних актів не містить обов`язку особи, яка подала таку заяву на розгляд відповідача особисто з`являтися до відповідача для пояснення причин відсутності під час обстеження місця проживання.

Суд зауважує, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім`ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Суд враховує, що тлумачення терміну «член сім`ї» міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») (далі - Рішення КСУ від 03.06.1999).

Так пункт 6 цього Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 визначив: «Стосовно поняття «член сім`ї» Конституційний Суд України виходить з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства. Використаний законодавцем підхід до визначення членів сім`ї стосовно інших правовідносин за аналогією можна застосувати і для тлумачення поняття «член сім`ї» у контексті пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку». Наведені правові норми дають підстави для диференціації членів сімей взагалі, членів сімей, які перебувають на утриманні або проживають з суб`єктами права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами, на дві групи.

До першої з них слід віднести чоловіка або дружину військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони та їх прямих родичів по низхідній і висхідній лініях - дітей і батьків. Право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату жилої площі та комунальних послуг для дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, який загинув, помер, пропав безвісти або став інвалідом під час проходження військової служби, працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони, виникає за наявності лише однієї у мови - належності до сім`ї суб`єкта права на зазначені пільги. Таке ж право для дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, який несе службу на загальних підставах, набувається за тієї ж умови, але тільки у випадках, коли вони перебувають на повному утриманні військовослужбовця або одержують від нього допомогу, яка є для таких членів сім`ї постійним і основним джерелом засобів до існування. Але за будь-яких з названих обставин право на зазначені пільги не залежить від того, хто з членів сім`ї е наймачем чи власником (співвласником) жилого приміщення.

Частинами другою та четвертою статті 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З вищевикладених норм вбачається, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У даному випадку, наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджено факт сумісного проживання позивача та його дружини за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд дійшов висновку, що права позивача та членів його сім`її (які є похідними від права позивача), на захист яких він звернувся до суду, порушені саме рішенням комісії з призначення всіх видів державної соціальної допомоги, яке оформлене витягом з протоколу від 19.02.2020 № 4/2, правомірність прийняття якого відповідач не довів.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, а саме: визнання протиправним та скасування вказаного рішення комісії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.01.2020 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 22А, ЄДРПОУ 24205528), третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з призначення всіх видів державної соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області, оформлене протоколом засідання №4/2 від 19.02.2020 про відмову у взятті на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_1 як учасника бойових дій та його дружину ОСОБА_2 , як члена його сім`ї за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 за заявою від 29.01.2020.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області повторно розглянути заяву від 29.01.2020 ОСОБА_1 про взяття на облік до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_1 як учасника бойових дій та його дружину ОСОБА_2 , як члена його сім`ї за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 березня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян