Постанова № 9607539, 22.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2010 р. Справа № 2a-122/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря: Дутчак Л.В.

представника позивача: Управління пенсійного фонду в Калуському районі Івано-Франківської області Градової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду в Калуському районі Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод комунального устаткування» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року в розмірі 57910,92 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 року управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області (далі позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод комунального устаткування»(далі відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року в розмірі 57910,92 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач не відшкодував понесені управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівникам відповідача в розмірі 57910,92 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 24.09.2009 року, як субєкт підприємницької діяльності та зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в Калуському районі як платник страхових внесків.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 в розмірі 57910,92 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року на суму 57910,92 гривень.

Судом встановлено, згідно акту звірки по розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач зобовязаний сплатити по спису №1 8367,01 гривень та по списку №2 47544,70 гривень. Позивач, у відповідності до пункту 6.4 розділу 6 Інструкції Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, згідно який повідомляв відповідача про доплату страхових внесків, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечень». Загальна сума несплачених страхових внесків по списку №1 та списку №2 становить 57910,92 гривень. Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у вказаний період.

Загальна сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах понесених управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року становить 57910,92 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Відкритим акціонерним товариством «Калуський завод комунального устаткування»понесених управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року в розмірі 57910,92 гривень вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод комунального устаткування», 77351, вулиця Січових Стрільців 1/в, село Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер 03327730 на користь управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року в розмірі 57910 ( пятдесят сім тисяч девятсот десять ) гривень 92 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.02.2010 року.