Ухвала суду № 96069423, 02.04.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17265/20

провадження № 2/753/437/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.,

представника позивача- Марченко О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» про стягнення заборгованості по заробітній платі в загальній сумі 1 049 467,24 грн, з яких: 839 467,24 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2019 по вересень 2020 року, 210 000,00 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з жовтень - грудень 2020 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2020 провадження у справі відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у судове засідання.

02 квітня 2021 у судовому засіданні представник позивача у поясненнях повідомила суду про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 відкрито провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН» у справі №904/6499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

Вказаною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» арбітражного керуючого Черненченко Дениса Альбертовича.

У строк для пред`явлення вимог кредиторів з позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про визнання грошових вимог до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» (код за ЄДРПОУ 37431314), в якій кредитор просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» грошові: вимоги в загальній сумі 1 049 467,24 грн., з яких: - 839 467,24 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2019 по вересень 2020 року; -210 000,00 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з жовтень - грудень 2020 року.

Та надала до матеріалів справи копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття до розгляду у попередньому засвіданні заяву ОСОБА_1 б/н від 14.01.2021 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ" (49000, м. Дніпро, вул. Ударників, буд.27, код ЄДРПОУ 37431314) в загальній сумі 1 049 467,24 грн., з яких: 839 467,24 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2019 по вересень 2020 року, 210 000,00 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з жовтень - грудень 2020 року.

Крім того, до матеріалів справи надала копію повідомлення позивачу від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» та розпорядника майна про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 .

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про судовий розгляд вказаної справи повідомлений у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо передачі матеріалів вказаної цивільної справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області за підсудністю, на розгляді якого перебуває справа №904/6499/20 про банкрутство відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

Представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти направлення справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, пояснивши, що провадження у вказаній справі відкрито раніше.

Вислухавши заперечення представника позивача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Так, у ході судового розгляду судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6499/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010 арбітражного керуючого Черненченко Дениса Альбертовича призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

Тобто, згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, процедура банкрутства ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» перебуває на стадії розпорядження майном, а відтак на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Також, як встановлено у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 також до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про визнання грошових вимог до ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ», в якій кредитор просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» грошові: вимоги в загальній сумі 1 049 467,24 грн., з яких: - 839 467,24 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2019 по вересень 2020 року; -210 000,00 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з жовтень - грудень 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 прийнято до розгляду у попередньому засіданні вищевказану заяву ОСОБА_1 б/н від 14.01.2021 про визнання грошових вимог до ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

У свою чергу, нормою п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При цьому, вимогами ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

А згідно з ч. 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При цьому, системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

За приписами ч. 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст. 45 Кодексу, а до цього ст. 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство відповідач ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 19, 31, 32, 43, 49, 255-256, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи №753/17265/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ» про стягнення заборгованості по заробітній платі- передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/6499/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН» про банкрутство ТзОВ «ВАСИЩЕВСЬКИЙ ЗАВОД РОСЛИННИХ ОЛІЙ».

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: