Ухвала суду № 96067431, 01.04.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9606/14-ц

Провадження № 6/761/15/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

за участі:

представника заявника: Волошиновича О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним правочином,

в с т а н о в и в:

В серпні 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №761/9606/14-ц від 28 травня 2017р.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015р. задоволено позов ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ФОП ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним правочином, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 2 223 339,86 грн. 28 травня 2017р. на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №761/9606/14-ц, який перебуває на примусовому виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №47793814. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019р. замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на ПАТ АКБ «Індустріалбанк». В рамках виконавчого провадження №45661445 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 23 квітня 2014р. №910/2783/14, було передано нерухоме майно від ОСОБА_3 на користь стягувача ПАТ АКБ «Індустріалбанк», яке було оцінено в сумі 2 776 980,0 грн., а тому борг за договором про відкриття кредитної лінії №39-10/ФОП є погашеним, а зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних боржників припинено. З урахуванням викладених обставин, заявник вважає, що виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов`язок боржника відсутній.

22 вересня 2020р. до суду надійшли заперечення від ПАТ АКБ «Індустріалбанк», в яких стягувач проти заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні, оскільки залишок боргу, після передачі майна стягувачу складає 279 453,86 грн.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив суд задовольнити, решта учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність сторін, враховуючи положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015р. по справі №761/9606/14-ц було задоволено позов ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість у розмірі 2 223 339,86 грн.

28 травня 2015р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №761/9606/14-ц, який перебуває на примусовому виконанні в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №47793814.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2016р. відмовлено в задоволенні заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015р. по справі №761/9606/14-ц.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019р. замінено строну стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на ПАТ АКБ «Індустріалбанк».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020р. призначено вказану заяву до розгляду.

Відповідно до постанови та акту відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 26 грудня 2018р. в рамках виконавчого провадження №45661445 під час примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/2783/14 від 23 квітня 2014р. було передано у власність ПАТ АКБ «Індустріалбанк» домоволодіння та земельну ділянку, що належало боржнику ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу в розмірі 1 943 886,0 грн.

Як на підставу визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник посилався на те, що майно, яке було передано у власність стягувача згідно висновку оцінки становить 2 776 980,0 грн., а тому, на думку сторони заявника, борг за договором про відкриття кредитної лінії №39-10/ФОП є погашеним, а зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних боржників припинено.

За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У той же час, рішення суду у даній справі боржниками не було виконано в повному об`ємі, оскільки залишок боргу після передачі майна стягувачу складає 279 453,86 грн.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також у конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997р. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України).

Таким чином, часткове погашення заборгованості не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що виданий на виконання рішення суду, що набуло законної сили.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258-260, 268, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним правочином - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 02 квітня 2021р.

Суддя: