Постанова № 96066704, 30.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2388/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;

за ст. 472 Митного Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

згідно протоколу про порушення митних правил № 0361/20900/21 від 25.02.2021 року, 25.02.2021 у ММПО СП «Росан» митного поста «Львів - поштовий», із ФРН, надійшло міжнародне поштове відправлення - посилка CN23 № CY541614917DE. Згідно інформації наведеної CN23 № CY541614917DE: відправником вказаного поштового відправлення є: - G. Chost (Г. Чост), яка проживає/ перебуває за адресою: АДРЕСА_1 ; одержувачем посилки зазначено ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), які проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 ; вміст посилки складався з товарів «солодощі - 2 шт., вартістю 5 Євро та косметика - 2шт., вартістю 10 Євро.». Під час митного контролю вказаної посилки виникла підозра про наявність у ній товарів, що підлягають митному оформленню, та обкладенню податками та зборами. В ході подальшого розпакування та огляду вмісту посилки було виявлено товари: мобільний телефон ONEPLUS NORD N10 5G, Midnight Ice, 128 GB, Model:BE2029, ІМЕН: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , в відкритій заводській упаковці, у комплекті із зарядним пристроєм - 1 шт.; чохол для мобільного телефону The Ultimate Experience NORD-N10 - 1 шт. Про виявлені речі не було зазначено в митній декларації форми CN23 №CY541614917DE. Згідно висновку експерта СЛПЕД Держмитслужби від 16.03.2021 № 1420003301-021 вартість виявлених товарів становить 7 656,39 гривень.

Автор протоколу зазначає, що ОСОБА_1 (G.Ghost), який проживає або перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України мобільного телефону, зарядного пристрою та чохла шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про найменування та кількість товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларації форми CN23.

Дії Г. Чоста (G.Ghost)органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 МК України.

ОСОБА_1 у суд не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Суд враховує те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.526 МК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив суд притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки у його діях наявний склад порушення митних правил.

Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок з`ясування чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Частиною 1 ст.248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ч.1 ст. 266 МК України декларант виконує всі обов`язки і в повному обсязі несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, зокрема, на декларанта покладений обов`язок здійснювати декларування товарів за встановленою митним законодавством формою, тобто заявляти точні та достовірні відомості про товари (назва, код товару), які необхідні для здійснення їх митного контролю та оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно ж до п. 8 ч.1 ст. 4 МК України, декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ст. 4 п.п.36, 57 МК України, особисті речі – товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно з ст.472 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується наступними даними, зокрема:

1.протоколом про адміністративне правопорушення №0361/20900/21 від 25.02.2021 року;

2.митною декларацією CN23 № CY541614917DE;

3.актом на розкриття поштового відправлення;

4.висновком експерта №1420003301-0219 від 16.03.2021 року;

5.іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

З огляду на викладені правові норми та дослідженні в судовому засіданні матеріали справи, суд враховує те, що дії ОСОБА_1 (G.Ghost) не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005року №8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування штрафу і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.472 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Таким чином, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, малозначимість та невисоку суспільну небезпеку, предметом вчинення правопорушення є лише один телефон, особу ОСОБА_1 (G.Ghost), а саме: те, що такий вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 (G.Ghost) слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі слід закрити і обмежитись усним зауваженням.

Крім того, під час складання протоколу про порушення митних правил №0361/20900/21 від 25.02.2021 року, на підставі ст.511 МК України, було тимчасово вилучено товар згідно переліку, який міститься у зазначеному протоколі. За наведених обставин, вилучений товар підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 22, 36, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 519, 522, 527, 528 МК

П О С Т А Н О В И В :

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (G.Ghost) до адміністративної відповідальності за ст.472 Митного кодексу України закрити у зв`язку з малозначністю вчиненого нею діяння, обмежившись усним зауваженням.

Вилучений, згідно протоколу №0361/20900/21 від 25.02.2021 року товар – повернути одержувачу ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), після здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско