Постанова № 9606626, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.10Справа №2а-1852/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення нечинним

за участю:

від позивача представник за довіреністю Нікітін В.А.,

від відповідача представник за довіреністю Коновалова П.С.

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати нечинним рішення відповідача про застосування штрафних санкцій №0000204102 від 22.01.2010р. на суму 1020,00грн.

Надавши письмову заяву (а.с.30-33), позивач змінив позовні вимоги та просить визнати дії відповідача щодо прийняття рішення протиправними та просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0000204102 від 22.01.2010р. на суму 1020,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не мав законних підстав проводити планову перевірку позивача та допустив порушення встановленого діючим законодавством порядку проведення перевірок. За наслідками проведеної перевірки, відповідач дійшов до необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що рішення було прийнято ним на підставі встановленого порушення з боку позивача вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог діючого законодавства України з додержанням встановленого законом порядку, тому підстав для задоволення позовних вимог немає. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.19-20).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» зареєстровано 30.10.1996р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа (а.с.8-9).

Працівниками податкової інспекції Красногвардійського району була проведена перевірка обєкту - автобусної каси, що належить позивачу, яка розташована за адресою: смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 12, з питань дотримання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 13.01.2010р. за № 000009/0005/01/30/41/03120667 (а.с.22-23), відповідно до висновків якого встановлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2010р. № 0000204102 (а.с.7), яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020, 00 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчить акт перевірки (оборот а.с.23), висновки відповідача про порушення позивачем положень п. 1 ст. 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зроблені відповідачем на підстав того, що у ході перевірки ним було встановлено, що позивачем в автобусних касах здійснювалася реалізація проїзних документів (білети) через три реєстратора розрахункових операцій, які, як встановлено відповідачем, зареєстровані у ДПІ у м. Сімферополі, поставлені на облік у ДПІ в Красногвардійському районі, а на час перевірки, вказані реєстратори розрахункових операцій не були перереєстровані в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до положень п. 2 ст. 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмір двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Так, порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій встановлено розділом 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614.

Відповідно до положень п. 2.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єкта господарювання усіх необхідних документів.

З аналізу положень Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614 вбачається, що встановлення законодавцем обовязку застосування зареєстрованих у встановленому порядку реєстраторів розрахункових операцій направлено на запобігання та недопущення вчинення з боку субєктів господарювання дій, направлених на порушення податкового законодавства та ухилення від сплати податків.

Також така реєстрація має на меті забезпечення виконання контрольної функцій податковими органами у сфері використання субєктами господарювання РРО.

Закон забороняє використовувати субєктам господарювання реєстраторів розрахункових операцій не зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до матеріалів справи, 16.11.2009р. позивач був знятий з обліку в ДПІ м. Сімферополя та був поставлений на облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі СДПІ ВПП).

Матеріали справи свідчать про те, що на час проведення відповідачем перевірки позивача за адресою: смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 12, останнім здійснювалася діяльність з реалізації проїзних документів (білетів) через три реєстратора розрахункових операцій: «Мальва - Т» фіскальний №0109011162, «Марія 301 НТН» фіскальний №0109010753, «Марія 301 НТН» фіскальний № 0109010740, які не були зареєстровані у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

З положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядоку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614 вбачається, що ці акти не встановлюють порядку перереєстрації реєстратора розрахункових операцій при переведенні субєкта господарювання з обліку одного податкового органу до іншого, в тому числі у порядку реорганізації, а також норми вказаних актів не встановлюють будь якого строку, протягом якого субєкт господарювання повинен вчинити дії щодо перереєстрації РРО.

Як свідчать матеріали справи, РРО, які використовувалися позивачем, на час перевірки та відповідно до наданої при здійснені перевірки документації, були зареєстровані у ДПІ у м. Сімферополі, поставлені на облік у ДПІ в Красногвардійському районі, про що також вказано в акті перевірки.

Такий факт свідчить про те, що РРО позивача були зареєстровані у встановленому порядку до створення відповідача та переведення позивача на його облік.

Вказане свідчить про використання позивачем РРО, які вже знаходяться на обліку та контролі Держави до створення відповідача, а отже про відсутність з його боку порушень діючого законодавства та правомірність використання таких РРО.

Також слід вказати, що вказані РРО були та залишаються взятими на обліку в органі ДПІ в Красногвардійського району відповідно до положень п. 2.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), тобто за місцем використання, що свідчить про відсутність безконтрольного їх використання позивачем, в звязку з припиненням ДПІ у м. Сімферополі.

Як зазначалося, суд, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, розсудливо.

Під безросудливим або ірраціональним вчинком/дією суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, які жоден суб'єкт владних повноважень не міг би вчинити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом; рішення/дія настільки неприпустимі з точки зору законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів, що жоден суб'єкт владних повноважень, діючи відповідно до здорового глузду не міг би їх прийняти/вчинити.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем здійснювалося тривале листування щодо реєстрацій РРО позивача у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, але консенсусу досягнуто не було (а.с.42-46).

При цьому, у своїх листах відповідач, як контролюючий орган будучи повідомлений про відсутність реєстрації РРО позивача в СДПІ ВПП, зазначає про необхідність проведення такої реєстрацій, але не визначає строк, протягом якого необхідно вчинити такі дії, а також не вказує про негативні наслідки для позивача у звязку з не проведенням таких дій.

Враховуючи те, що реєстратори розрахункових операцій позивача вже проходили реєстрацію, а діючим законодавством не встановлено порядку та строків перереєстрації РРО у випадку реорганізації податкового органу, приймаючи до уваги те, що припинення податкового органу, відповідно до положень вказаних норм, не може бути підставою скасування реєстрації РРО, враховуючи знаходження РРО позивача на обліку в органі ДПІ в Красногвардійського району, суд, приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також про те, що таке рішення прийняте нерозсудливо, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що перевірка позивача проводилася відповідачем на підставі направлень на проведення перевірки від 30.12.2009р. №29 виписаного на імя старшого державного податкового ревізора інспектора 1 рангу Горзуєва А.О. та від 30.12.2009р. №29 виписаного на імя головного державного податкового ревізора інспектора, радника ІІІ рангу Діканової І.А. (а.с.21).

З вказаних направлень вбачається, що посадові особи були направлені для проведення планової перевірки з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявність торгових патентів з питань дотримання вимог Законів України: «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Період проведення перевірки встановлений з 30.12.2009р. по 01.02.2010р.

Право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів держаної податкової служби встановлено пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і частиною 1 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до положень частин 1,2,3 ст. 16 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не віднесений до категорії осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Отже, законодавством не встановлена можливість здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків позивачем з питань дотримання вимог вказаного закону шляхом проведення планової перевірки.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України. Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» безпосередньо не встановлює порядок і підстави для проведення такого виду перевірок. Будь-яким іншим нормативно-правовим актом, який би регламентував окремий порядок їх проведення, крім Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не встановлений.

За таких обставин, порядок проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу, встановлений статтями 111,112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини 9 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті, за рішенням начальника податкового органу, яке оформлюється наказом, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Згідно до положень пунктів 1,2 частини 1 статті 112 зазначеного Закону, працівники податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про видання відповідного наказу на проведення позапланової перевірки позивача та докази надання позивачу під розписку копії такого наказу, відповідно до вимог статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України також не надано таких доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ненадання документів зазначених у пунктах 1,2 частини 1 статті 112 даного Закону платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, перевірка проведена посадовими особами відповідача тільки на підставі направлень на перевірку.

Начальником ДПІ у м. Сімферополі відповідного наказу на проведення перевірки позивача, як того вимагає стаття 111 Закону, не приймалося.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» законодавцем поділені поняття планової та позапланової перевірки. Таке поділення створює різні за правовою природою підстави проведення контролюючим органом тієї чи іншої перевірки, порядок, мету та спосіб їх проведення.

Матеріалами справи підтверджується відсутність правових підстав у відповідача на проведення планової перевірки позивача, як це вказано у направленнях на проведення перевірки.

З урахуванням норм діючого законодавства, матеріали справи також свідчать про відсутність законності дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача, оскільки в даному випаду відповідачем порушені підстави та порядок її проведення.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки діяв з порушенням способу та порядку встановленому діючим законодавством. Вказане свідчить про те, що дії відповідача є протиправними, а тому прийняте на підставі вчинення таких дій рішення, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Постанова у повному обсязі складена 19.04.2010р.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2010 р. № 0000204102 у сумі 1020, 00 грн.

3. Рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2010 р. № 0000204102 у сумі 1020, 00 грн. скасувати.

4. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Маргарітов М.В.